WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Особливості ціноутворення в інвестиційній сфері - Реферат

Особливості ціноутворення в інвестиційній сфері - Реферат

частка коливається залежно від галузі господарства, а в житловому будівництві - залежно від областей, міст, зон будівництва та видів будинків. Середня структура елементів прямих витрат уточнюється для кожного об'єкта в базисних кошторисних цінах 1997 р.
Граничні базисні ціни на матеріали, вироби та конструкції (франко-станція відправлення) визначається згідно з державною кошторисною базою 1997 р. До граничних цін додається вартість транспортних і заготівельно-складських витрат.
Накладні витрати, на відміну від прямих, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом будівельного виробництва, а призначені для його обслуговування - організації, управління, інженерної підготовки, здачі в експлуатацію та забезпечення інших умов.
Накладні витрати розподіляються на чотири групи.
1. Адміністративно-господарські витрати:
- на основну й додаткову заробітну плату, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат відповідно до штатного розпису та встановлених будівельною організацією систем оплати праці;
- відрахування за встановленими законодавством нормами на соціальні заходи;
- витрати на транспортне обслуговування працівників будівельної організації, пов'язане з управлінням будівництвом;
- витрати на матеріально-технічне забезпечення апарату уп-равління будівельної організації, на службові відрядження;
- відрахування структурних підрозділів на утримання апарату управління будівельної організації.
2. Витрати на обслуговування працівників будівництва:
- пов'язані з набором робочої сили, підготовкою (навчанням) та перепідготовкою кадрів;
- витрати на дотримання техніки безпеки праці, протипожежної та сторожової охорони, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог;
- відрахування на соціальні заходи від витрат на оплату праці робітників.
3. Витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках:
- амортизаційні відрахування та витрати на поточний ремонт та переміщення пристроїв та обладнання, що належать до складу основних заходів і не передбачені в прямих витратах;
- знос та витрати на ремонт малоцінних і швидкозношуваних інструментів та виробничого інвентаря, що використовуються під час виконання будівельно-монтажних робіт і не належать до
основних фондів;
- знос та витрати, пов'язані зі спорудженням, ремонтом, утри-манням, розбиранням та переміщенням тимчасових (нетитульних) споруд, пристосувань і пристроїв;
- витрати на геодезичні роботи;
- витрати, пов'язані з винахідництвом та раціоналізацією;
- витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технології, організації будівельного виробництва, а також пов'язані із забезпеченням якості будівництва;
- витрати на упорядкування та утримання будівельних майданчиків.
4. Інші накладні витрати:
- платежі з обов'язкового страхування майна будівельної
організації та цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників;
- платежі за викидання в довкілля забруднюючих речовин;
- витрати на сплату процентів за фінансові кредити, одержані для поповнення власних оборотних коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності, незалежно від терміну кредитування;
- витрати на сплату процентів (винагороди) за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);
- відшкодування витрат на участь у виставках, ярмарках;
- витрати на здійснення реклами будівельної продукції.
Традиційно накладні витрати нормуються двома способами - на будівельні роботи (у процентах до прямих витрат) і на монтажні (у процентах до основної зарплати робітників). Накладні витрати враховуються в базисній кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт за нормами, установленими постановою Кабінету Міністрів України для міністерств та відомств.
Загалом вартість будівництва (обсяг інвестицій) підприємств, будинків і споруд визначається замовником і охоплює:
- договірну ціну, що складається з вартості робіт, які підлягають виконанню генеральним підрядчиком за контрактом;
- частину базисної кошторисної вартості будівництва, що належить до діяльності замовника;
- базисну кошторисну вартість пусконалагоджувальних робіт;
- додаткові витрати замовника, викликані формуванням ринкових відносин;
- обов'язкові відрахування, збори й платежі, передбачені чинним законодавством;
- податок на додану вартість;
- премію за введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва;
- додаткові витрати на розвиток матеріально-технічної бази будівельної організації, якщо вони передбачені будівельним контрактом.
За підсумками розрахунку вартості будівництва показуються зворотнісуми, тобто кошти, що повертаються замовнику після введення об'єкта в експлуатацію.
Викладена вище методика ціноутворення в інвестиційній сфері вкрай недосконала й громіздка та несе в собі рудименти командно-адміністративної системи.
Базисна вартість будівництва й визначена на її підставі договірна ціна обґрунтовується на фіктивному рівні цін і дезорієнтує інвестора, у деяких випадках ставить його у важке фінансове становище й може призвести до банкрутства.
Підрядчик також має великі труднощі через необхідність періодично переглядати й обґрунтовувати приріст цін на інвестиційні товари, що використовуються в будівництві (матеріали, деталі, напівфабрикати), вартість робочої сили й експлуатації будівельних машин та механізмів, а також інші статті витрат.
Методика визначення базисних цін будується на підставі нормування до прямих витрат планових нагромаджень, поточних витрат, що лімітуються, а також інших, які не залежать від прямих витрат.
Вартість будівельно-монтажних робіт охоплює витрати на монтаж технологічного обладнання. Тобто вартість монтажу обладнання відділена від вартості самого обладнання й ураховується у складі витрат на зведення будівель, споруд.
Такий порядок ціноутворення не зацікавлює підрядчика в економії матеріалів, збереженні конструкцій, зниженні витрат на транспортування.
З розвитком ринкових відносин такий порядок ціноутворення веде до необґрунтованого зростання цін на всі елементи собівартості будівельно-монтажних робіт.
З урахуванням світового досвіду можна рекомендувати деякі пропозиції щодо вдосконалення ціноутворення в інвестиційній сфері України:
- уже на стадії обґрунтування доцільності інвестицій замовником мають розроблятись інвесторські кошториси, де визначається прийнятна на всіх стадіях інвестиційного процесу вартість будівництва;
- інвесторські кошториси на тендерах мають бути підставою для розроблення проектів цін на будівельну продукцію підрядчиків, що беруть участь у торгах;
- державні та недержавні інвестори мають змогу вибрати з підрядчиків тих, що пропонують ціни, нижчі закладених в інвесторських кошторисах;
- нормування поточних витрат, планових нагромаджень, інших витрат, що лімітуються, слід здійснювати до базису (прямих витрат, кошторисної собівартості), з якого має вилучатись вартість матеріалів, деталей і конструкцій;
- прогнозований рівень цін, збільшених розцінок споживчої одиниці будівельної продукції має коригуватись системою регіональних індексів цін, що склалися, а не встановлюватись стосовно граничних нормативів;
- кошториси підрядної фірми розробляються на підставі інвес-торських кошторисів з урахуванням можливого зниження рівня собівартості робіт як умови, що забезпечує перемогу на тендері;
- у підрядних контрактах слід розділити предмет договірної ціни: на будівельну частину (будівлі, споруди з інженерним обладнанням) і на технологічну (доставку, установку або монтаж технологічного обладнання), що дасть змогу проводити розрахунки між замовником і підрядчиком окремо за будівельні роботи та монтаж обладнання;
- доцільно також надати можливість незалежним інжиніринго-консалтинговим фірмам оприлюднювати регіональні ціни на матеріально-технічні та людські ресурси, що складаються в будівельному виробництві.
Loading...

 
 

Цікаве