WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Особливості укладання окремих договорів у інвестиційній сфері - Реферат

Особливості укладання окремих договорів у інвестиційній сфері - Реферат

передбачено прибуток підрядчика, що спонукає його знижувати поточні витрати на будівельно-монтажні роботи.
За укладення договору на підставі переговорів замовника з підрядчиком узгоджується договірна ціна будівництва, і за бажанням замовника підрядчик надає список субпідрядчиків, яких буде залучено до будівництва. Договір підряду визначає реквізити сторін; предмет договору; місцезнаходження об'єкта; обов'язки сторін; кошторисну вартість; вартість за договірними цінами; строки введення об'єкта в експлуатацію(календарний план виробництва робіт); конкретні зобов'язання щодо підготовки вибраного майданчика для будівництва; енергопостачання; організацію будівельно-монтажних робіт; умови розірвання договору; відповідальність за невиконання зобов'язань.
Договір підряду укладається двома сторонами: замовником або інвестором та підрядчиком, які можуть бути як юридичними, так і фізичними особами. Замовником можуть бути держава в особі виконавчих або муніципальних органів, міністерство, корпорація, підприємство, установа або приватна особа, а виконавцем робіт - підрядчик або фірма-посередник, яка за його дорученням формує портфель замовлень. За невеликих обсягів інвестування інвестор не зможе утримати керівника проекту або інших посередників, тому він одночасно є і замовником проекту. За реалізації великих проектів звичайно залучається посередницька фірма - керівник проекту - або фірма-девелопер, які діють на контрактних засадах. У цьому випадку договір підряду набуває вигляду договору фінансування проекту. Керівник проекту або фірма-девелопер, у свою чергу, укладають підрядний договір з підрядчиком або самі проводять будівельно-монтажні роботи.
За придбання об'єкта на ринку нерухомості інвестор укладає договір з однією або кількома фірмами-ріелтерами на пошук об'єкта, який його цікавить. Деякі фірми в цьому разі ремонтують та облаштовують придбані об'єкти. Підрядчиками можуть бути фірми, які виконують усі види робіт на об'єкті - від нульового циклу до благоустрою та здачі в експлуатацію. На жаль, така форма взаємодії суб'єктів інвестування використовується тільки за будівництва житла, малих промислових та комунальних об'єктів. Великі промислові об'єкти найближчим часом будуть споруджуватись традиційним підрядним способом, учасниками якого є замовник, генеральний підрядчик, проектувальник, певна кількість субпідрядних організацій, постачальників обладнання та матеріалів. Взаємовідносини всіх цих суб'єктів інвестування оформлюються підрядними договорами.
Розрізняють генеральний, річний субпідрядний і прямий договори. Генеральний укладається між інвестором (замовником) і генеральним підрядчиком, можливо з генеральним проектувальником (стосовно великих об'єктів) на виконання будівельних та інженерних робіт, постачання й монтаж устаткування, благоустрій території (іноді й пусконалагоджувальних робіт).
Підрядчик виконує основну частину загальнобудівельних робіт (монтаж залізобетонних і металевих конструкцій, кам'яні, бетонні та столярні роботи), постачає більшість матеріальних ресурсів для будівництва, бере на себе координацію робіт, передбачених у генеральному договорі, з роботами, передбаченими іншими договорами, які укладені ним особисто, і називається генеральним. Замовник при цьому бере на себе зобов'язання здійснити частину поставок і робіт як самостійно, так і за окремими прямими договорами.
В окремих випадках за тривалих термінів будівництва, крім генерального договору, можуть укладатися річні договори, де деталізуються й уточнюються обов'язки сторін. Вони можуть укладатися в межах генеральних, якщо строки будівництва (проектування) перевищують два роки.
Різновидом генерального договору є договір "під ключ", відповідно до якого підрядчик бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт і поставок, відповідає за спорудження об'єкта й замінює замовника відносно інших учасників інвестиційного проекту. При цьому частина робіт й поставок може залишатися за замовником, але відповідальність за здачу "під ключ" несе підрядчик, який повинен здати об'єкт повністю підготовленим до експлуатації, відповідно до умов договору й гарантійних зобов'язань.
Генеральний договір "під ключ" може мати дві модифікації - "проектування - будівництво" і "проектування - управління".
В окремих випадках договір "під ключ" може містити умови, згідно з якими юридичні сторони укладають угоду про створення консорціуму. Відповідно до неї підрядчик зобов'язується перед інвестором не тільки здати об'єкт в експлуатацію, але й забезпечити випуск та реалізацію готової продукції. За створення консорціуму розрахунки між юридичними сторонами здійснюється не тільки за рахунок інвестицій за кошторисом вартості робіт, але й за рахунок грошових потоків, що надходять від реалізації готової продукції. Такі договори звичайно укладають інжинірингові фірми, які є авторами проектів.
Субпідрядні договори укладаються між генеральним підрядчиком (генпроектувальником) із субпідрядними фірмами на виконання окремих спеціалізованих робіт. Прямий договір укладається між замовником і заводом-виготовлювачем технологічного обладнання. У прямому договорі може бути передбачено шефмонтаж обладнання, якщо воно того потребує. Такі договори звичайно укладаються замовником (інвестором) у разі, коли він є автором (власником) технології виробництва, передбаченого в ін-вестиційному проекті. Окремо замовник укладає договір з банком, який фінансує будівництва та виконує розрахунки між суб'єктами інвестування.
Для генерального підрядчика, з погляду правової організації взаємовідносин учасників, різниці між прямим (окремим) й субпідрядним договором немає.
Взаємозв'язки суб'єктів інвестиційного процесу показано на рис. 2.1.
Така складна структура взаємодії суб'єктів інвестування не сприяє нормальному функціонуванню інвестиційного процесу. Ситуація, коли укладаються десятки договорів і їхні суб'єкти одночасно є і замовниками, і виконавцями робіт, значно ускладнює процедуру їх укладання, зумовлює залежність один від одного кошторисом, що обмежений інвестиційними ресурсами замовника, потребує багато часу на узгодження і, урешті-решт, значно подовжує інвестиційний цикл.
Рис. 2.1. Схема взаємодії суб'єктів інвестиційного процесу
Так, скажімо, генеральний підрядчик або генеральний проектувальник, які узгоджують умови виконання робіт і кошторисні ціни із замовником, водночас самі стають замовниками стосовно субпідрядних фірм, які, у свою чергу,
Loading...

 
 

Цікаве