WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Облік фінансових інвестицій - Реферат

Облік фінансових інвестицій - Реферат

відповідають вимогам П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" і 20 "Консолідована фінансова звітність".
Підприємство є дочірнім, якщо інвестор володіє понад 50 % його акцій і контролює діяльність об'єкта інвестування. Відповідно до пункту 4 П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств", контроль визначається як право здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську й комерційну політику підприємства для одержання вигод від його діяльності. У цьому самому пункті визначається, що дочірнє підприємство - це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового).
Наявність контролю в інвестора передбачає:
" переважну участь у статутному капіталі дочірнього підприємства;
" право керівництва фінансовою й виробничою політикою під-приємства;
" право призначення або заміни більшості членів ради директорів;
" право подавати більшість голосів на зборах правління або рівнозначного органу управління іншого підприємства.
Асоційоване підприємство - це підприємство, у якому інвестору належить блокувальний (понад 25 %) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільними підприємством інвестора (пункт 4 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати").
Вважають, що інвестор може лише суттєво впливати на діяльність асоційованого підприємства, але не має можливості його контролювати. Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики (пункт 3 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції").
Істотний вплив на діяльність асоційованого підприємства передбачає:
" представництво головного підприємства в раді директорів асоційованого підприємства;
" участь головного підприємства в прийнятті рішень асоційованими підприємством;
" укладення значних фінансово-господарських угод між підприємствами;
" облік управлінського персоналу;
" забезпечення інформацією, необхідною для виробничої, комерційної та фінансової діяльності.
Відповідно до П(С)БО 12, облік фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства здійснюється через використання таких методів: участі в капіталі та собівартості.
Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно підвищується або знижується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.
Облік фінансових інвестицій в дочірнє підприємство здійснюється за методом участі в капіталі у своїй окремій фінансовій звітності. Материнське підприємство, крім своєї власної звітності, складає та подає ще й консолідовану фінансову, до якої включає показники звітів дочірніх підприємств.
Метод участі в капіталі передбачає, що балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, котра є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.
Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, визначеною з урахуванням усіх змін у власному капіталі об'єкта інвестування, крім тих, котрі є результатом операцій між інвестором та об'єктом інвестування.
Метод собівартості використовується тоді, коли:
" фінансові інвестиції придбані й утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців від дати їх придбання;
" асоційоване чи дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, який перевищує дванадцять місяців.
Цей метод полягає в тому, що інвестор відображає інвестиції в дочірнє або асоційоване підприємство за собівартістю й визнає прибуток лише в сумі дивідендів, отриманих від такого підприємства на акумульований чистий прибуток об'єкта інвестування, який виникає після дати придбання акцій інвестором. Дивіденди, одержані понад такий прибуток, зменшують балансову вартість інвестицій. Сума зменшення цієї вартості на дату балансу відображається у складі інших витрат.
Інвестиції в облігації розглядаються в П(С)БО окремо, тому що передбачають особливий підхід до їх оцінки на дату балансу.
Інвестор зазвичай купує облігації для одержання прибутку на тимчасово вкладені грошові кошти й забезпечення менш ризикованого, порівняно з акціями, отримання доходу у вигляді процентів.
Довгострокові облігації передбачають періодичне одержання процентів відповідно до номінальної ставки та відшкодування власникам номінальної вартості за погашення. На момент купівлі суттєвою є ринкова вартість облігацій, що може відрізнятися від номінальної (бути вищою або нижчою), тобто облігація купується з премією або дисконтом.
Для оцінки боргових інвестицій (облігацій) на дату балансу передбачений метод оцінки АСФІ (амортизована собівартість фінансових інвестицій).
Амортизована собівартість фінансових інвестицій - це собівартість фінансових інвестицій з урахуванням часткового їх списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
.
Дисконт та премія амортизуються інвестором протягом періоду від дати придбання до дати погашення за ефективною ставкою процента, визначити яку можна за такою формулою:
,
де ЕСП - ефективна ставка процента;
РСП - річна сума процента (номінал, помножений на процентну ставку);
РСД, РСП - відповідно річні суми дисконту та премії (ці показники визначаються діленням загальної суми дисконту (премії) на кількість років позики);
РВО - ринкова вартість облігацій;
НВО - номінальна вартість облігацій.
Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з процентом (доходом від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або фінансових витрат з одночасним відповідним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Отже, інвестор зобов'язаний щороку до моменту погашення облігації амортизувати одержану суму премії чи дисконту, що приведе до зменшення собівартості (за амортизації премії) чи її збільшення (за амортизації дисконту). Так собівартість облігації поступово доводиться до номінальної вартості та до дати погашення досягає її.
Міжнародна практика передбачає два методи амортизації - прямолінійний та метод ефективної ставки процентів. В Україні перевага віддається останньому, оскільки він вважається точнішим і методологічно правильнішим.
Література
1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 трав. 1997 р. № 283/97-ВР.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26 квіт. 2000 р. № 91, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 трав. 2000 р. № 284/4505.
3. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2000. - 151 с.
4. Богатин Ю. В., Швандар В. А. Инвестиционный анализ: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 286 с.
5. Буренин А. Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие. - М.: 1-я Федеративная Книготорговая компания, 1998. - 352 с.
6. Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. Основы инвестирования: Пер. с. англ. - М.: Дело, 1999. - 1008 с.
Loading...

 
 

Цікаве