WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу - Реферат

Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу - Реферат

грн, вартість боргового капіталу впаде до (96 000 0,65) / 900 000 = 6,93 %. Витрати на реалізацію (на юридичне оформлення боргу, рекламу) також можуть зменшити суму отриману за позикою, таким способом підвищуючи вартість капіталу.
Складовою вартості боргу в середньозваженій вартості капіталу є зазвичай, але не завжди, витрати без урахування оподаткування. Варто зазначити, що ми використовуємо поточну вартість нового боргу, а не середнє значення вартості минулих траншів запозичень.
Вартість боргу за неконвертованою позикою в поточний момент оцінюється за номінальною вартістю так:
Kd = (i t) / (D - E),
де Kd - вартість боргу;
і - періодичний процентний платіж;
t = 1 - гранична ставка оподаткування;
D - поточна ринкова вартість боргу;
E - витрати на реалізацію.
Уточнення відносно поправки на оподаткування. Вартість боргу була зменшена на величину податку за припущення, що податкові платежі будуть знижені на величину виплачених процентів, що дозволяється законом. Якщо прибуток підприємства нижчий межі оподаткування або підприємство функціонує на засадах неприбутковості, вартість боргу визначається з урахуванням брутто, а не нетто оподаткування.
Привілейовані акції. Привілейовані акції, як борг, вимагають фіксованих періодичних виплат на їхнє обслуговування, яке здійснює компанія, що їх випустила. Зазвичай їх випуск є менш ризиковим, оскільки якщо планові дивідендні виплати не здійснено, вони акумулюються на майбутнє. У разі заборгованості за позицією невиплата процентів, швидше всього, виллється в процедуру банкрутства, яке ініціюється кредитором. Проте сума, яка підлягає оподаткуванню, не зменшується на суму процентів, нарахованих за привілейованими акціями і, отже, така форма фінансування часто розглядається як дорожча порівняно з позичковою. Розрахунок вартості привілейованих акцій подібний до визначення ціни вартості позики, за винятком того, що сума, яка підлягає оподаткуванню, не зменшується на суму виплачених дивідендів. Підприємство випускає 500 000 привілейованих акцій вартістю 1 грн з виплатою 12 % річних. Отже, вартість, становитиме (60 000 / 500 000) 12 %. Такий розрахунок зроблено за припущення, що сам процес випуску акцій безкоштовний. Але це малоймовірно. Витрати на рекламу, юридичне оформлення, та андерайтинг можуть становити, припустимо, 5 % від номінальної вартості. Реальна вартість привілейованих акцій, отже, буде такою: 60 000 / (500 000 - 25 000) = 12,6 %.
Розрахувати вартість привілейованого капіталу можна за такою формулою:
Kp = d / (P - E),
де Kp - вартість привілейованого капіталу;
d - періодичний дивідендний платіж;
P - поточна ціна привілейованого капіталу;
E - витрати на емісію.
Власний капітал. Фінансування такого типу може здійснюватися з двох джерел. Перше є внутрішнім відносно підприємства, тобто отримані прибутки (доходи), що залишаються у виробничому процесі, є певною частиною прибутку, яка не виплачується акціонерам у формі дивідендів. Друге джерело фінансування власного капіталу є зовнішнім відносно самого підприємства: воно складається з коштів, отриманих за рахунок випуску нових акцій, що пропонуються акціонерам підприємства за ціною, нижчою ніж ринкова. Акціонерам пропонується підписатися на новий випуск звичайних акцій підприємства. Насамперед варто розглянути вартість нерозподіленого прибутку.
Нерозподілений прибуток. Власнику звичайних акцій немає потреби утримувати акції. Він може продати їх на біржі, але зробить він це лише в тому разі, якщо це забезпечить йому відповідну віддачу. Нерозподілений прибуток має приносити дохід, достатній для задоволення потреб неінституціонального інвестора, переконуючи його залишити акції у своєму портфелі. Вартість власного капіталу є тим мінімальним прибутком, достатнім для задоволення вимог щодо прибутковості, які висуває неінституціональний інвестор. Є два способи визначення прибутковості (дохідності), на яку розраховує дрібний інвестор. Перший підхід полягає у вивченні інформації минулих років стосовно акції. Слушно припустити, що акціонери очікують зростання надходжень у майбутньому. Альтернативний підхід полягає у використанні моделі оцінки капітальних активів для оцінювання ставки дохідності, очікуваної на ринку для цієї акції, з урахуванням ризику.
Модель зростання. За припущення, що дивіденди в майбутньому будуть зростати зі стабільним показником g %, очікувана ринком норма дохідності на просту акцію дорівнюватиме:
де Ke - очікувана дрібним інвестором норма дохідності на просту акцію;
d - очікуваний дивіденд;
p - ринкова ціна акції;
g - очікуване зростання дивідендів.
Якщо дохідність акції становитиме Ke % у наступний період, вартість цієї акції залишиться незмінною на ринку. На практиці головна проблема полягає в точному визначенні показника g. У країнах з розвиненою ринковою економікою середні темпи зростання за останні 5-10 років розглядаються як вірогідна тенденція для зростання дивідендів у майбутньому. Проте якщо очікується зміна показника темпу зростання дохідності, доцільно використовувати прогнози фінансових аналітиків для того, щоб якнайточніше визначити значення показника g. Який би з методів не використовувався для визначення очікуваного зростання дивідендів, показник Ke показує вартість нерозподіленого прибутку, яку можна використати в моделі з урахуванням середньозваженої вартості капіталу.
Фінансування капіталу за рахунок зовнішнього запозичення. Вартість зовнішнього фінансування капіталу є такою самою, як і вартість нерозподіленого прибутку, за винятком того, що зовнішнє фінансування призводить до витрат на розміщення, таких як юридичне оформлення, реклама та оплата за андерайтинг. За невеликої загальної вартості емітованих цінних паперів ці витрати можуть бути значними й становити до 10 % брутто вартості цінних паперів, які випускаються. Отже, вартість зовнішнього фінансування капіталу становить:
,
де Ke - ринкова норма дохідності за зовнішнього фінансування капіталу;
d - сума дивідендів, очікувана до виплати в першому році;
p - емісійна ціна акції;
e - витрати на емісію акції;
g - очікуване зростання дивідендів.
Метод оцінки капітальних активів (МОКА). Вартість акціонерного (власного) капіталу визначається очікуваною інвестором нормою дохідності. Якщо інвесторїї отримує, цінність простих акцій залишається незмінною на фондовому ринку. Якщо вона менша, акції будуть падати в ціні. І навпаки. Саме тому очікувана дохідність на акцію є основним моментом під час розрахунку вартості власного капіталу. МОКА забезпечує альтернативний підхід розрахунку доходу, очікуваного, на ринку від даної акції. Цей підхід розділяє дохід на акцію на дві частини. Перша являє собою поточний дохід за інвестицією близькою до безризикової. Друга частина - це надлишковий дохід у вигляді премії за ризик, який стосується саме цієї конкретної акції:
E = R + (S - R) ,
де Е - очікувана дохідність акції;
R - поточна дохідність за безризиковими інвестиціями;
S - поточна дохідність за акціями з середнім рівнем ризику;
- бета акції.
Коефіцієнт - відносна ризикованість окремої акції. Наприклад, якщо відносно безризикові державні цінні папери забезпечують дохідність 10 % (нетто оподаткування), а цінні папери із середнім рівнем ризику приносять 18 %, очікувана дохідність за трьома видами акцій з наведеними нижче показниками В дорівнюватиме:
Акція Бета
А 0,3 Золото [x1] акції
Б 1,1 Підприємства основної хімії
В 2,2 Виробники комп'ютерів
Акція
А: 10 + (18 - 10) 0,3 = 12,4 %;
Б: 10 + (18 - 10) 1,1 = 18,8 %;
В: 10 + (18 - 10) 2,2 = 27,6
Loading...

 
 

Цікаве