WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЦінні папери → Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу - Реферат

Бюджетування капіталу. Визначення вартості капіталу - Реферат


Реферат
На тему:
Бюджетування капіталу.
Визначення вартості капіталу
Лише незначна кількість бізнесових проектів може бути започаткована без залучення коштів. Так само як енергія необхідна для руху фізичної системи, так і кошти потрібні для початку бізнесового проекту. Дуже рідко кошти є безкоштовними; вони мають альтернативну вартість. Якщо кошти, що призначалися для певного проекту не було використано, вони майже напевне можуть мати варіанти альтернативного застосування. Якщо альтернативні варіанти використання коштів забезпечують для інвестора позитивні надходження, розмір цих надходжень буде альтернативною вартістю коштів, які застосовуються в проекті. Саме тому вартість коштів (або капіталу), що використовується для фінансування проектів, є одним з основних положень фінансового менеджменту.
Вартість капіталу
На перший погляд здається, що розрахунок вартості капіталу, який включається в оцінку проекту, є відносно простим питанням. Коли відомо, скільки коштів потрібно, особа, яка має намір їх використати, може проконсультуватися з їхнім постачальником, щоб визначити, як багато потрібно буде заплатити за використання цієї суми. Ця процентна ставка, можливо з урахуванням оподаткування, буде вартістю капіталу для певного проекту. Наприклад, підприємство інвестує кошти в новий верстат, вартість якого становить 100 тис. грн, і для цього воно позичає кошти за фіксованою процентною ставкою як кредит на 5 років під 15 % річних. Ставка оподаткування підприємства, припустимо, 35 %. Можна спрогнозувати, що вартість капіталу для цього проекту буде дорівнювати (15,00 0,65) 9,75 % на рік.
На жаль, цей простий розрахунок рідко забезпечує правильну міру вартості капіталу. Причина цієї очевидної аномалії полягає в тому, що підприємства рідко укладають угоди з фінансування кожного інвестиційного проекту як окремого виду діяльності. Зазвичай підприємство домовляється про великий транш коштів, і ці кошти витрачаються на цілу низку проектів. Саме тому кошти підприємств у будь-який момент можуть розглядатися як пул коштів, у який у різний час передано додаткові кошти та з якого кошти беруться для фінансування проектів. Цей пул (який від-
ображається на стороні пасивів у балансі) може мати оптимальну структуру, у якій комбінація боргів і власного капіталу буде такою, що забезпечує мінімізацію вартості капіталу для підприєм-
ства. Отже, можна припустити, що якщо структура пулу коштів відхиляється від оптимального співвідношення боргового та власного капіталу, наступний транш коштів, що надійде до пулу, має повернути його до оптимального співвідношення. Найголовніше тут те, що вартість кожного траншу коштів не є вартістю капіталу для проекту, який фінансується в цей самий час, коли запозичуються кошти за цим траншем. Дійсною ціною капіталу для інвестиційних проектів є середньозважена вартість капіталу всіх коштів у пулі на час, коли здійснюється інвестування в проект там, де всі проекти мають середній рівень ризику.
У наведеному вище прикладі з позикою у 100 тис. грн на 5 років фіксована процентна ставка 15 % не є дійсною вартістю капіталу, яка має бути використана під час оцінювання проекту. Той факт, що транш цілком складається з однієї позики з фіксованою процентною ставкою, свідчить, що пул коштів мав занижене значення гірингу і його необхідно доповнити позикою з фіксованою процентною ставкою, що дасть змогу відновити оптимальне поєднання величини боргу та власних коштів. Якщо вартість капіталу без урахування оподаткування становить 9,75 % на рік, а середня вартість капіталу в пулі з урахуванням оподаткування - 12 % на рік, буде вкрай неправильно використовувати попередню процентну ставку - граничний показник під час оцінювання проекту. Якщо індивідуальна вартість кожного вливання капіталу в пул вважалися граничним показником процентної ставки, він буде стрибати вгору і вниз залежно від граничних затрат на капітал, що надходить до пулу. Очевидно, що цей метод неправильний. Дійсною вартістю капіталу в інвестиційних рішеннях, де всі проекти мають середній рівень ризику, є середньозважена вартість капіталу у фондовому пулі.
Розрахунок середньозваженої вартості капіталу
Припустимо, що співвідношення "борг - власний капітал" є близьким до оптимального. Це означає, що підприємство, не має змоги суттєво зменшити вартість капіталу за рахунок зміни співвідношення. Необхідно дотримуватися такої процедури:
1. Визначитися з усіма наявними джерелами капіталу, звичайними акціями, привілейованими акціями, облігаціями та ін. Звернути увагу на ті з них, які інколи називають "безкоштовним капіталом" (такі як, наприклад, товарний кредит), і виключити їх з розрахунків.
2. Знайти поточну ринкову (а не балансову) вартість кожного джерела капіталу. Розрахувати питому вагу коштів, отриманих з кожного джерела в загальній величині коштів. Це процентне відношення дає коефіцієнт, який має бути використаний відносно кожного джерела капіталу.
3. Розрахувати поточну вартість для кожного джерела капіталу, очищену від податків.
4. Розрахувати середньозважену вартість капіталу множенням вартості для кожного джерела капіталу, очищеної від податків на відповідне значення питомої ваги, та додаванням отриманих результатів.
Обмеження методу середньозваженої вартості капіталу
Наведений метод розрахунку вартості капіталу для підприємства широко використовується на практиці, але варто зробити деякі уточнення щодо його використання.
1. Припускається, що поточна структура капіталу є оптимальною, або такою, що незначно відрізняється від оптимальної. Іншими словами, припускається, що поточна вартість капіталу не може бути суттєво зменшена за рахунок зміни існуючої структури капіталу.
2. Вважається, що будь-який проект, який оцінюється, не є значимим, у тому розумінні, що він не настільки великий, що його фінансування могло б призвести до реструктуризації фондового пулу. Якщо ж проект дуже великий відносно реального розміру компанії, необхідно хоча б приблизно визначити питому вагу та вартість кожного джерела після того, як фінансові ресурси буде запозичено і проект почне реалізовуватися. На практиці дуже важко зробити це з необхідною точністю.
3. Мається на увазі, що новий проект, який оцінюється, має той самий рівень ризику, що й поточні проекти в портфелі підприємства. Якщо ж проект має не такий, як інші, клас ризику, ця обставина може вплинути на вартість одного або всіх наявних джерел капіталу. Дуже ризиковий проект може схилити постачальників фінансових ресурсів до думки, що підприємство вдається до діяльності в більш ризиковому середовищі що, у свою чергу, призведе до збільшення премії за ризик в існуючому значенні вартості капіталу.
Ці обмеження не мають відношення до значної кількості інвестиційних проектів. Але там, де вони є, може виникнути необхідність використати альтернативні методи визначення вартості капіталу.
Індивідуальна вартість джерел капіталу
Позики з фіксованою процентноюставкою. Це вартість боргу з фіксованим процентом у вигляді співвідношення річних процентних платежів (очищених від оподаткування) та поточної ринкової вартості боргу (суми, яка на даний момент за поточної процентної ставки, яка існує, забезпечує таку саму суму надходжень). Наприклад, якщо підприємство запозичає 800 000 грн у борг на 10 років під 12 % річних, поточна вартість боргу становитиме: 96 000 / 800 000 = 12 % (брутто-оподаткування) та (96 000
0,65) / 800 000 = 7,8 % (нетто-оподаткування), беручи до уваги, що ставка оподаткування - 35 %. Якщо ринкова процентна ставка знизиться, підвищуючи таким способом ринкову вартість боргу до 900 000
Loading...

 
 

Цікаве