WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій - Курсова робота

Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій - Курсова робота

Повертаючись до розглянутого прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює 10 , то для ризику дістаємо такий вираз: ризик = (50 х 10 аварій/рік) (10 смертей/аварій) = 50 000 смертей/рік

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях. У зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).

Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

ризик (збитки/час) = частота (аварій/одиниця часу, х величина (збитки/аварій)

Імовірнісна оцінка 2,5 х 10 смертей / людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути в автомобільній аварії, то, при умові відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.

Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/к, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к) , ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів, у даному випадку - людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.

Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює 10'6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", до яких не можна застосовувати класичний статистичний імовірнісний підхід.

Методологія дослідження ризику

Попередній аналіз аварій (фаза І)

Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом до розуміння причин та умов виникнення аварій є інженерний здоровий глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів. їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми забезпечення безпеки.

Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж просто попереднє виявлення елементів системи та подій, які можуть бути причиною аварії. Якщо аналіз, який визначається фазою І дослідження ризику, розширити в напрямі більш формального (кількісного) опису досліджуваної системи з включенням до розгляду послідовності подій, за допомогою яких здійснюється перехід аварії у катастрофу, а також заходів для усунення причин і наслідків катастрофи (як і власне можливі наслідки катастрофи), то таке дослідження є попереднім аналізом аварій. В аерокосмічній промисловості, наприклад, після виявлення аварій їх класифікують відповідно до характеру їхніх наслідків. Типова класифікаційна шкала має такий вигляд:

Клас І - безпечні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до істотних і и фушень системи в цілому, людських жертв і пошкодження обладнання.

Клас II - граничні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоч і призводять до істотних порушень у роботі системи в цілому, однак піддаються виправленню без людських жертв і завдання істотних збитків обладнанню.

Клас III- критичні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки і" проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи в цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потребують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.

Клас IV - катастрофічні. До цього класу належать такі помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушують роботу системи в цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм і навіть людських жертв.

Загалом, фаза І дослідження ризику - попередній аналіз аварій - являє собою першу спробу визначення стану технічних засобів системи і подій, який може призвести до аварій системи ще на стадії ескізного проектування.

Визначення послідовності негативних подій (дерево подій, дерево помилок) - фаза II

Е. Дж. Хенлі та X. Кумамото, як приклад, розглядають роботу з дослідження безпеки реактора А5НІ400. Результати фази І дослідження безпеки показують, що критичною підсистемою, джерелом потенційної небезпеки радіоактивного викиду в довкілля є система охолодження реактора. Так що фаза II дослідження ризику починається з простеження можливих послідовностей подій, які настають після розриву трубопроводу. Методика, яка ґрунтується на використанні дерева помилок, забезпечує визначення ланцюжка збоїв обладнання й помилок оператора, що може привести до "головної події", в нашому випадку відсутності холодоагенту в системі охолодження. Використання дерева помилок дає змогу визначати такі показники, як коефіцієнт неготовності та ймовірності відмови технічних систем, які дістають в результаті спеціальних випробувань або узагальнення досвіду експлуатації. Побудова дерева подій здійснюється на основі прямих та зворотних логічних міркувань, тобто індуктивним та дедуктивним методом.

Аналіз можливих наслідків - фаза III

Для розглянутого прикладу дослідження безпеки реактора на цій заключній фазі дослідження ризику необхідно:

  1. Визначити кількість токсичних речовин або енергії, що розсіюються уі навколишнє середовище, для кожного можливого шляху розвитку аварійних подій.

  2. Простежити шляхи поширення летальних токсинів, ударної хвилі, фронтупожеж тощо.

  3. Виконати оцінку майнових збитків і шкоди здоров'ю людей в результатіможливих аварій.

5. Привести класифікацію надзвичайних ситуацій та розробити заходи при землетрусі

Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.

Так як небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу небезпеки. (Таксономія - наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять і об'єктів.)

На сьогоднішній день повної таксономії небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:

  • за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні,екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються нафізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);

  • за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;

  • за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;

  • за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельнівипадки;

  • за збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо;

- за сферою прояву - побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі. військові тощо;

  • за структурою (будовою) бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;

  • за характером дії на людину поділяються на активні і масивні (останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо).

Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина природа - техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження. При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізаторі і (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома і а перевтома алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо), та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та вища освіта).

Loading...

 
 

Цікаве