WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Розрахунок штучного освітлення - Курсова робота

Розрахунок штучного освітлення - Курсова робота

РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Штучне освітлення приміщень буває загальним і комбінованим. Загальне освітлення може бути з рівномірним розподілом світлового потоку без урахування розташування обладнання і локалізованим з урахуванням розміщення робочих місць.

Комбіноване – це поєднання загального і місцевого освітлення. Система загального освітлення дає рівномірне світло у всьому приміщенні. За комбінованого освітлення на частку загального освітлення припадає 10 %, але не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і 30 лк при лампах розжарювання, а найбільше світла дають лампи місцевого освітлення.

Штучне освітлення буває робоче, аварійне, охоронне, евакуаційне та чергове. Влаштування робочого освітлення обов'язкове в усіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, вулицях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспортних засобів під час відсутності або нестачі природного освітлення.

Світловий потік відображає кількість лучистої енергії, яка проходить через деяку площу та вимірюється в люменах.

Відношення світлового потоку F до освітленої площі S характеризує освітленість E даної площі:

.

Освітленість вимірюється в люксах.

У виробничих умовах необхідно передбачати таке штучне освітлення, котре мало б створити безпечні умови праці. За неправильного освітлення нещасний випадок найбільш вирогідний.

Електричне освітлення розраховують за нормами штучного освітлення. У табл. 2.1 наведено норми найменшої освітленості для різних робіт.

У виробничих приміщеннях при виконанні робіт І, ІІ, ІІІ розрядів освітлення роблять загальне та місцеве. Застосування одного місцевого освітлення недопустимо. Місцеве освітлення працює від напруги 36 та 12 В.

На практиці для розрахунків використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку, крапковий метод, а в деяких найпростіших випадках користуються методом питомої потужності.

Приступаючи до розрахунку, потрібно мати такі параметри освітлювальної установки: нормування освітленості, види та системи освітлення, джерело світла, тип світильників та їх розміщення.

Найбільш розповсюдженим і простим є метод світлового потоку. Метод коефіцієнта використання світлового потоку доцільно застосовувати у разі розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбиваних від стін і стелі світлових потоків. І цей метод не можна застосовувати для розрахунків локалізованого освітлення, освітлення похилих поверхонь, місцевого освітлення.

За методом коефіцієнта використання світлового потоку можна:

  • визначити потужність ламп, якщо задана їх кількість;

  • визначити кількість ламп, якщо завчасно відома їх потужність.

Послідовність розрахунку:

  1. Перевіряють допустимість застосування методу.

  2. Вибирають тип джерела світла і тип світильників, визначають їх розміщення і кількість.

  3. Визначають рівень нормованої освітленості.

  4. Обчислюють коефіцієнт відбиття стелі і стін.

  5. Знаходять індекс приміщення.

  6. Розраховують за довідковою таблицею коефіцієнт використання світлового потоку.

  7. Визначають коефіцієнт запасу і мінімальної освітленості.

  8. Розраховують потрібний світловий потік джерел світла у світильнику.

  9. Підбирають за таблицею ламп вибраного типу ближню за світловим потоком.

Якщо ближні стандартні лампи мають світловий потік, що відрізняється більш ніж – 10 + 20 %, то вибирають лампу з більшим, підставляють це значення в розрахунковий вираз і визначають відносно кількості світильників.

10. Обчислюють сумарну потужність світильників

освітлювальної установки.

Розраховують світловий потік, котрий повинна випромінювати кожна лампочка (при заданій кількості ламп) за формулою

,

де Fл – світловий потік, лм;

Е – освітленість за нормою, лк;

S – площа підлоги в приміщенні, м2;

k – коефіцієнт запасу;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітленості;

– коефіцієнт використання світлового потоку;

n – кількість встановлених ламп.

Коефіцієнт запасу k враховує зниження освітленості внаслідок можливого забруднення ламп або світильників у процесі їх експлуатації (табл. 1).

Коефіцієнт використання світлового потоку показує, яка частина світлового потоку світильника припадає на робоче місце. Він є складною функцією світлорозподілення лампи і властивостей приміщення.

Коефіцієнт враховує поглинання світла арматурою світильників, стелі та стінами.

Таблиця 1. Коефіцієнт запасу

Характеристика об'єкта

Коефіцієнт запасу k

Строки чистки світильників (не рідше)

люмінесцентні лампи

лампи розжарювання

Приміщення з великим виділенням пилу, диму та коптю

2

1,7

4 рази на місяць

Приміщення зі середнім виділенням пилу, диму та коптю

1,8

1,5

3 рази на місяць

Приміщення з малим виділенням пилу, диму

та коптю

1,5

1,3

2 рази на місяць

Відкриті простори

1,5

1,3

3 рази на місяць

Він залежить від типу світильника, від розмірів та форми приміщення, від кольору стін стелі, а також від висоти підвішування світильника над робочою площиною.

Таблиця 2. Зміна коефіцієнта використання світлового потоку залежно від різних показників

Тип світильника

Коефіцієнт відбиття, %

Значення при показнику приміщення,

який дорівнює

стелі

стін

0,5

0,6

0,8

1,0

1,5

2

3

4

5

"Універсаль" без затемнення

0,3

0,5

0,7

0,1

0,3

0,5

0,21

0,24

0,28

0,27

0,3

0,34

0,35

0,38

0,41

0,40

0,42

0,45

0,46

0,48

0,51

0,5

0,52

0,55

0,55

0,57

0,6

0,57

0,59

0,62

0,58

-

-

"Універ-саль" з матовим затемненням

0,3

0,5

0,7

0,1

0,3

0,5

0,14

0,17

0,21

0,19

0,22

0,26

0,26

0,28

0,32

0,3

0,32

0,35

0,35

0,36

0,4

0,39

0,40

0,43

0,43

0,43

0,47

0,45

0,47

0,49

0,46

0,48

0,51

"Люнет-та"

0,3

0,5

0,7

0,1

0,3

0,5

0,14

0,16

0,22

0,19

0,21

0,27

0,25

0,26

0,33

0,29

0,31

0,37

0,34

0,37

0,44

0,38

0,410,48

0,44

0,47

0,54

0,46

0,50

0,59

0,48

0,52

0,61

Лампа без відбивача

0,3

0,5

0,7

0,1

0,3

0,5

0,1

0,13

0,21

0,14

0,18

0,26

0,19

0,24

0,32

0,22

0,28

0,37

0,28

0,36

0,45

0,32

0,40

0,51

0,38

0,46

0,59

0,42

0,51

0,64

0,45

0,54

0,67

Щоб знайти коефіцієнт , необхідно передчасно знайти показник приміщення . Для прямокутних приміщень його визначають за формулою

,

де а та b – ширина та довжина приміщення;

Нс – висота підвішування світильника, м.

Коефіцієнт використання світлового потоку визначаємо із табл. (2) за індексом приміщення , який знаходимо за формулою.

Коефіцієнт нерівності освітленості Z визначають як

,

де – середня освітленість поверхні, лк;

– мінімальна освітленість, лк.

Для добре спроектованого приміщення коефіцієнт Z можна брати рівним: 1,15 – для ламп розжарювання; 1,1 – для люмінесцентних ламп.

Коефіцієнт нерівномірності освітлення Z залежить від типа світильника, від відстані між світильником та висоти їх підвішування Нс. Значення коефіцієнта нерівномірності освітленості наведено в табл. 2

Розрахунок штучного освітлення необхідно починати з визначення висоти підвісу світильника та їх кількості.

Висоту підвісу знаходять за формулою:

Loading...

 
 

Цікаве