WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Розрахунок об’єкту господарчої діяльності - Курсова робота

Розрахунок об’єкту господарчої діяльності - Курсова робота

1 цех допоміжного виробництва отримав ушкодження 1 ступеню (тобто з'явилися тонкі тріщини в штукатурці); цехи основного виробництва ушкодження не отримали.

На території АТО:

2 одноповерхових цегляних будинка 1 п'ятиповерховий будинок великоблокового типу та 1 будинок панельного типу отримали ушкодження 1 ступеня (з'явилися тонкі тріщини в штукатурці і відколювання невеликих шматків штукатурки).

Загалом землетрус такої сили характеризується:

а)Переляк. Землетрус відчуваєтся більщістю людей як усередині приміщень, так і просто неба. Багато людей лякаються і вибігають на вулицю з будинків. Деякі зачиняються у приміщеннях. Домашні тварини вибігають з укриттів. У деяких випадках може розбитися посуд і інші скляні вироби; падають книги. Можливий рух важких меблів ; може бути чутним дзвін малих дзвонів на дзвоницях.

б)У деяких випадках у вогких грунтах можливі тріщини шириною до 1 см; у гірських районах окремі випадки зсувів. Спостерігаються зміни дебіту джерел і рівня води в колодязях.

2.3 Рекомендовані запобіжні заходи, та заходи зниження наслідків НС

Землетруси відносяться до НС природного характеру, тому передбачити їх досить важко. До запобіжних заходів можна віднести такі:

- зведення усіх будівель, як промислового, так і житлового призначення з урахуванням антисейсмічних засобів;

- проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови виникнення надзвичайної ситуації, а саме землетрусу;

До заходів зниження наслідків можливих НС на ОГД відносяться:

- створення груп швидкого реагування, санітарних та рятувальних груп з числа працівників та членів їх сімей;

- оповіщення, зв'язок та обмін оперативною інформацією між усіма групами, відомствами та іншими організаціями, що задіяні у рятувальних роботах;

- своєчасна організація і якісне проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

- здійснення постійного нагляду за оперативною обстановкою в осередку ураження.

3. Прогнозування обстановки що може скластися в наслідок вибуху вуглецево-водневого газу на ОГД

3.1 Визначення надлишкового тиску, що діє на об'єкт

Під час вибуху газоповітряної суміші на ОГД утворюється осередок ураження з ударною хвилею, що спричиняє руйнування будівель, споруд та устаткування. Найбільш вибухо та пожежонебезпечними є суміші повітря з вуглеводневим газом. Вибух або спалах цих газів настає при їх певному вмісті у повітрі. В осередку вибуху газоповітряної суміші відокремлюють три коцентричні зони – детонаційної УХ, дії продуктів вибуху, повітряної УХ (див рисунок 3)

Рисунок 3

ЗонаI (зона детонаційної ударної хвилі) знаходиться в межах дії надмірного тиску хвилі вибуху. Радіус цієї зони:

r1=17,53√Q, де Q=450т;

r1=134,1(м);

Де - кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.

В межах даної зони дієнадмірний тиск, що може прийматися постійним: ΔPt=1700кПА.

ЗонаII (зона дії продуктів вибуху) охоплює всю площу розльоту продуктів вибуху у наслідок детонації газоподібної суміші. Радіус цієї зони:

r2=1,7r1=1,7*134,1=228,0(м);

ЗонаIII (зона дії повітряної ударної хвилі) охоплює площу на якій надмірний тиск повітря перевищує 10кПа.

r3 =11,5*r1=11,5*134,1=1542(м)

З урахуванням того що відстань між ємністю зі зрідженим газом та цехом складає r=580м, дана споруда потрапляє у III зону ураження.

Для оцінки надмірного тиску повітря що діє на об'єкт попередньо обчислимо значення безрозмірного коефіцієту .

Ψ=0,24(r/r1)=0,24(580/134,1)=1,038;

В такому випадку надмірний тиск що діє на об'єкт визначається за формулою:

Якщо Ψ≤2, то

ΔP3=700/(3(√1+29,8 Ψ3-1))= 48,02 кПА .

Схема:

3.2 Визначення характеру ушкоджень цехів основного виробництва

Цехи основного виробництва являють собою залізобетонні конструкції у яких, згідно довіковим даним [3, додаток 2] надмірний тиск рівний ΔP3=48,02 кПА спричиняє руйнування, що класифікуються як слабкі; характеристика відновлювальних робіт – середній відновлювальний ремонт.

4. Прогнозування масштабів зараження НХР при аваріях на ХНО і транспорті

Оцінка хімічної обстановки передбачає визначення: глибини розповсюдження первинної та вторинної хмар Г1 та Г2; повної глибини зони зараження Г; площі зони можливого зараження Sм; площі зони фактичного зараження Sф; тривалості вражаючої дії Т; часу t підходу до об'єкта хмари; меж осередків хімічного ураження; можливих втрат персоналу; часу перебування людей з засобах індивідуального захисту.

Для забезпечення можливості прогнозування масштабів зараження НХР введемо відповідні допущення:

1) при аварії ємність з НХР руйнується цілком;

2) метеоумови при прогнозованій аварії відповідають інверсії і швидкості приземного вітру, ;

3) при вільному розливі НХР товщина шару ;

4) граничний час перебування людей у зоні зараження і збереження метеоумови 4 години ;

5) аміак зберігається в вигляді рідини під тиском

4.1 Визначення глибин зон зараження НХР

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою:

т

Де, Q0 =500 т – кількість аміаку в одній секції трубопроводу, k5 – коефіцієнт, що враховує ступінь прямовисної тривалості повітря, який для інверсії дорівнює 1.

Згідно [2, табл.2а], визначаємо:

- коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР: для аміаку, що зберігається під тиском ;

- коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР; для аміаку, що зберігається під тиском ;

- коефіцієнт, який враховує вплив температури довкілля: для температури навколишнього середовища -20 , в умовах первинної хмари, визначаємо k7=1.

В результаті:

Qe1=0,18*0,04*1*1*500=3,6(т)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі розраховується за формулою:

т,

де h - товщина шару СДОР, м: при вільному розливі приймається h = 0,05 м;

d - густина СДОР: 0,681 т/м3 [2, таблиця 2];

- коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР: = 0,025 [2, таблиця 2а];

- коефіцієнт, який враховує швидкість вітру: при швидкості 1 м/с = 1 [2, таблиця 3];

- коефіцієнт, який враховує вплив температури довкілля: для температури навколишнього середовища -20 , в умовах вторинної хмари, дорівнює k7=1,0 [2, таблиця 2а];

- коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії (N = 4год.) і тривалості випаровування СДОР, що визначається за формулою:

год.

Оскільки Т < N

Отже:

Qе2 = (1 – 0.18)* 0,025 * 0,04 * 1 * 1 * 1,280 * 1 * 500/(0.05*0.681) = 15,41т.

Відповідно до знайденої величини Qе2 та Qе1 за таблицею визначаємо глибину зон первинної та вторинної хмари Г1 та Г2 відповідно. Це є максимальні розміри глибин зон зараження первинною та вторинною хмарою, що визначаються залежно від еквівалентної кількості СДОР та швидкості вітру.

Отримуємо:

Г1=10,185 км,

Г2=26,50 км

Повна глибина зони зараження Г, що утворена внаслідок впливу первинної і вторинної хмар НХР, визначається за формулою:

км,

де Г′ –найбільший, Г" –найменший з розмірів Г1 і Г2.

Гп = Г1(2) + 0,5 Г2(1) = 26,50+0,5*10,185 = 31,59 км

Максимально можлива величина глибини переносу повітряних мас:

де N = 4 год - час від початку аварії, год.;

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при відповідних швидкості та ступені прямовисної тривалості повітря, км/год., визначається за [2, таблиця 5]: при швидкості вітру 1м/с та інверсії W = 5 км/год;

Звідси:

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менша з двох порівнюваних між собою значень та . Отже Гп = 20 км

4.2 Визначення площі зони зараження

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою НХР визначається за формулою: , км2

де Sм –площа зони можливого зараження, км2; Г –глибина зони зараження, км; φ –кутовий розмір зони можливого зараження, град (табл..4), φ=180°.

Sм=8,72*10-3*202*180° = 627,84 км2.

Площа зони фактичного зараження розраховується за формулою: км2,

де k8 –коефіцієнт, беруть рівним при інверсії рівним 0.081.

Sф=0,081 * 202 * 40,2 = 42,75 км2

Рисунок 4

4.3 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до ОГД, що потрапляє в ЗМХЗ

Час t підходу до об'єкта хмари НХР залежить від швидкості переносу її повітряним потоком і визначається за формулою: год,

де Х –відстань від джерела зараження до заданого об'єкта , Х=17 км

t=17/5=3,4год

4.4 Визначення меж осередку хімічного ураження НХР

Межі осередку хімічного ураження визначаються шляхом нанесення параметрів зон зараження на топографічні карти і схеми, на яких зона можливого зараження має вигляд:

Loading...

 
 

Цікаве