WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → " Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ ""Роксолана"" в надзвичайних - Курсова робота

" Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ ""Роксолана"" в надзвичайних - Курсова робота

V= Vn/ M

Якщо Vi>=1, 5мі/особу, то розрахункова місткість М приймається за фактичну місткість 3С.

4.Визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості – можливість укриття найбільшої працюючої зміни Км.

Км=M/N

де, М-загальне число місць у захисних спорудженнях.

N- чисельність найбільшої працюючої зміни.

За результатами розрахунків роблять висновки про можливість укриття робітників та службовців об'єкта.

Вході цієї операції необхідно перевірити наявність у захисних спорудах необхідної кількості нар (Н) відповідна до місткості:

(При установці двох'ярусних нар (довжина 180 см, чотири місяці для сидіння, одне для лежання)Н=М/5;

(При установці триярусних нар (чотири місяці для сидіння два – для лежання)Н=М/б.

Розглянемо приклад

При виконанні виборчої практики отримали слідуючи данні:

1.На об'єкті знаходиться одна захисна споруда у якій є:

- помешкання для людей, що вкриваються площею Sn=120мІ

- місце для санітарного посту 2мІ

-тамбур-шлюз

- допоміжні помешкання (вентиляційна і санвузли) 33мІ

- висота помешкання h-2, 1м

2.Чисельність найбільшої працюючої змінні об'єкта N=290 чол.

Рішення

1.Визначають кількість місць для розміщення людей, що вкриваються, з урахуванням того, що висота помешкань сховища дозволяє встановити двох'ярусні нари, приймаємо в якості розрахункової норми площі на одну особу, що вкривається Si=0, 5мІ/особу, тоді розрахункова кількість місць у захисної споруди

М = Sn/ Si=120/0, 5= 240

Знайдене число визначає місткість сховища за умови, що обсяг помешкань у розрахунку на одну людину, що вкривається не менше 1, 5мІ/особу.

Перевіряємо відповідність обсягу нормам на одну людину, що вкривається

Vi = Vo/ М = Soh/ М =1552, 1/240= 1, 35мі/чол.

де, h – висота помешкання, м;

So – загальна площа в зоні герметизації.

У нашому прикладі – це сума площ помешкання для осіб, що вкриваються – 120мІ, сан пости – 2мІ, допоміжних помешкань (вентиляційна, санвузли) – 33мІ, тобто

So = 120 + 2 + 33 = 155мІ

Оскільки об'єму приміщення не вистачає для 240 осіб, то потрібно визначити скільки людей можуть бути забезпечені об'ємом приміщення.

М4 =1552, 1/1, 5= 217 осіб

Таким чином, місткість сховища відповідає розрахунковій кількості місць з урахуванням по об'єму приміщення М4 = 217.

2.Визначаємо потрібну кількість нар для розміщення людей, що вкриваються. Висота помешкання (h – 2. 2м) дозволяє встановити двох'ярусні нари. При довжині нар 180см (на 5 чоловік одна нари) необхідно встановити:

H=217/5= 43 нари

3.Визначаємо коефіцієнти місткості Kм характеризуючий можливість сховища по укриттю найбільшої працюючої зміни об'єкта:

Kм = M/ N =217/290= 0, 74

Висновки

1.Об'ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БніП), так як відсутній тамбур.

2.Сховище дозволяє прийняти тільки 74% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

3.Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 43 двох'ярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежання і 80% місць для сидіння.

2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям

На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань очікуваних на об'єкті.

1.Дані про захисні властивоті по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (Д Сф.зах).

Дані про захисні властивості можуть бути приведенні в характеристиці сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об'єкта очікується дія проникаючої радіації, та потрібно розраховувати вплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючи формулою:

hi

n Ї

Kо.зах = Kp*Р 2 ai

i=1

де, Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту, обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);

n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;

hi – товщина кожного захисного прошарку, см;

ai – товщина прошарку половинного ослаблення, см;

визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..

-0, 2 -0, 2

Дрз•мax 5* Pi (tн - tx )

Kосл.пот. = ———— = ————————

  1. 50

ДрзМмax – доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

Pi – максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.

tн – час початку зараження;

tвип – час випадання РР (у середньому tвии = 1г);

tx – час закінчення опромінення, г;

Vc – швидкість вітру, км/г;

50 – безпечна доза опромінення, Р

Rx – відстань від центру вибуху до об'єкта, км

Vс.в. – швидкість вітру, км/

tн = Rx/ Vc+ tвип г

2.Визначають необхідні захисні властивості Рф.пот.

Необхідна міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).

3.Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманими з довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.

Kзм = Mзм/M

де, Мзм – кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних

М – чисельність вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.

У висновках указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.

Розглянемо приклад

1.Очікувана потужність ядерних боєпроипасів q = 20кт,

2.Вид вибуху – наземний. Відстань від центру вибуху до об'єкта Rx = 2км

3.Швидкість середнього вітру Vc = 50 км/г;

4.Напрямок середнього вітру – у бік об'єкта

5.Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиско 100кПа

6.Перекриття сховища:бетон hi = 10см, ґрунтова обсипка hi = 10см.

7.Сховище розраховано на 217 осіб.

Рішення

1.Визначаємо необхідні захисні властивості:

а)по ударній хвилі.

Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об'єкти при ядерному вибуху. По додатку 1 с.228(1) при Rx = 2км, q = 20кт, для наземного вибуху:

∆Pmax = ∆Pф.потреб = 18кПа

б) на радіоактивному випромінюванню.

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:

-0, 2 -0, 2

Дрз·мах 5 * Pi(tн - tx )

Kосл.пот.= ——— = ————————

  1. 50

Pi – максимальний рівень радіації очікуваний на об'єкті обумовлений по додатку 12, с.249(1) при Rx = 2км, Vc = 50км/г, потужності 20кт, якщо об'єкт виявиться на осі сліду, то Pi = 2400P/г.

tн = Rx/ Va+ tвип =2/50+ 1 = 0, 04 + 1г = 1г

tвип – час випадання радіоактивних речовин, рівне в середньому 1г.

tк = tн +96 = 2 + 96 = 97

Тут 96 – період однократного випромінювання (4 доб), у годинах

Тоді:

Kосл.пот.= 5*2400*(1-0.2 – 97 -0.2)/50 = 7200/50 = 144

Дія проникаючої радіації на об'єкті при Rx = 2км не очікується див.додаток 9(1) с246.

2.Визначаємо захисні властивості сховища.

а)від ударної хвилі.

Відповідно до вихідних даних Pф.зах = 100 кРа.

б)від радіоактивного зараження.

Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому його визначаємо

hi

n ai

Kосл.потр.= Kр ∏ 2

(m)

По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону hi= 10см і прошарку грунту hi= 10см.Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені по додатку 11, складають для бетону (ai) 5, 7см, для грунту (ai) 8, 1см див. додаток 11 с.248(1).

Коефіцієнт Kp, що враховує розташування захисту, знаходимо по (1) табл.11.3 с.123 (1).Для сховища, розташованого в районі забудови Kp.=8, тоді:

Loading...

 
 

Цікаве