WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Охорона праці на Ратнівському молокозаводі - Курсова робота

Охорона праці на Ратнівському молокозаводі - Курсова робота

Кожний нещасний випадок невиробничого характеру реєструється лікувально-профілактичними закладами в окремому журналі за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. Протягом доби лікувальний заклад зобов'язаний надіслати місцевому органу виконавчої влади повідомлення за встановленою формою.

Рішення про необхідність розслідування нещасного випадку приймається керівником відділу (служби) охорони праці місцевого органу виконавчої влади, який реєструє повідомлення лікувально-профілактичного закладу і надсилає своє рішення і копію повідомлення організації, що повинна проводити розслідування.

Керівник організації не пізніше наступного дня після надходження рішення зобов'язаний утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб. До участі в роботі комісії можуть залучатися представники відповідного лікувально-профілактичного закладу та страхової організації, якщо потерпілий був застрахований, а також представники організації, відповідальної за додержання умов безпеки на території, об'єкті, де стався нещасний випадок1.

Розслідування нещасного випадку провадиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії, і його результати оформляються актом за формою НТ. Акт складається у трьох примірниках, підписується головою і членами комісії і затверджується керівником організації.

Облік нещасних випадків в цілому ведеться відділом (службою) охорони праці місцевого органу виконавчої влади за відповідними формами державної статистичної звітності за підсумками кожного кварталу і за рік.

Організація, відповідальна або зобов'язана забезпечити безпечну життєдіяльність людини на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє відділ (службу) охорони праці місцевого органу виконавчої влади в термін, зазначений в акті за формою НТ.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

3.5 Розрахунок річної економії від поліпшення охорони праці

1. Розрахунок економії від зниження рівня захворюваності за визначений період:

,

де – кількість днів непрацездатності через захворювання чи травми на 1000 працюючих до і після реалізації заходу;

Ч – річна середньосписочна чисельність працівників.

2. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня виробничого травматизму за визначений період:

,

де – кількість днів непрацездатності через травми на 1000 працюючих до і після реалізації заходу.

3. Загальне скорочення витрат робочого часу:

.

4. Відсоток приросту товарної продукції:

,

де Зв – вартість виробленої товарної продукції за зміну одного працівника промислово-виробничого персоналу, грн.;

Рп – вартість товарної продукції підприємства за рік, грн.

5. Відсоток приросту продуктивності праці:

.

6. Річна економія зарплати за рахунок збільшення продуктивності праці при зниженні рівня професійної захворюваності:

,

де Зр – середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуванням на соціальні заходи.

7. Річна економія від зниження собівартості продукції за рахунок зменшення питомих умовно-постійних витрат:

,

де У – частка умовно-перемінних витрат у ціні без ПДВ.

8. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги через тимчасову непрацездатність:

,

де Пл – середньодобова сума допомоги через тимчасову непрацездатність.

9. Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності:

.

10. Річна економія за рахунок зниження травматизму:

,

де – складові частини економії в результаті травматизму.

11. Економія робочого часу від зниження плинності кадрів:

,

де – кількість працюючих, котрі звільнилися через несприятливі умови праці відповідно до і після впровадження комплексу трудоохоронних заходів, чол.;

Дп – середня тривалість перерви в роботі працівника, що звільнився, до його прийому на інше підприємство, днів.

12. Річна економія від зниження плинності кадрів:

– відповідно складової економії від зниження рівня плиності кадрів.

Розрахунок економії від зниження сум пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку з скороченням чи повним скасуванням оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки і скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом підстановки визначених даних у базовому і планових періодах.

13. Економія заробітної плати від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах:

.

14. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування:

,

де – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника, грн.;

– кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування, відповідно до після впровадження заходів;

– чисельність працівників, що мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після впровадження заходів, чол.

15. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, що користуються правом безкоштовного отримання молока чи інших різноманітних продуктів харчування:

де – денна вартість молока чи рівноцінних продуктів харчування на одного працівника, грн.;

– чисельність працівників, що користуються правом на безкоштовне отримання молока чи рівноцінних продуктів харчування, відповідно до і після впровадження заходів, чол.

16. Загальна річна економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах, грн.:

.

17. Коефіцієнт ефективності витрат підприємства на комплекс заходів щодо охорони праці:

,

де – витрати на проведення заходів.

Роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі підприємства і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, контролює їхнє дотримання, а також виконує всі їхні дії, визначені законом "Про охорону праці.

Фахівці служби охорони праці діють відповідно до типового положення про цю службу, яким передбачені їхні права по виконанню визначених функцій у випадку виявлення порушень охорони праці. Розпорядження фахівця з охорони праці можу скасувати тільки лише роботодавець.

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування й організувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників у порядку передбаченому законодавством.

Крім гарантій і прав, наданих працівникам, законодавством передбачені і їхні обов'язки по дотриманню вимог нормативно-правових актів по охороні праці, згідно з якими працівник повинен:

– піклуватися по особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

– знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів по охороні праці, правила користування устаткуванням, машинами і механізмами, іншими засобами виробництва, засобами колективного і індивідуального захисту;

– проходити у встановленому законодавством порядку попередні і періодичні медичні огляди.

Працівник несе персональну відповідальність за порушення зазначених вимог.

Висновок

Детально ознайомившись з дипломною роботою, ми одержали глибокі, фундаментальні знання в сфері охорони праці. В даній роботі мною була розкрита основна мета її написання: ознайомлення та аналіз поняття охорона праці, процесу закріплення охорони праці в Україні, затвердження охорони праці в необхідних нормативно правових актах держави, чільне місце серед яких посідає Закон України "Про охорону праці"; визначення стану захищеності жінок, неповнолітніх та осіб зі зниженою працездатністю в процесі їхньої трудової діяльності; детальне ознайомлення з гарантіями прав працівників на охорону праці, що гарантуються і забезпечуються державою. Все це прослідковується і визначається після детального, поглибленого наукового аналізу даної моєї праці та джерел, що використовувались в процесі написання курсової роботи.

Loading...

 
 

Цікаве