WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Охорона праці в машинобудуванні - Курсова робота

Охорона праці в машинобудуванні - Курсова робота

Виділення токсичних газів від нагрівальних печей в молотових і пресових прольотах досягають 3 -7 г СО при спалюванні 1 кг природного газу і 2,2 - 5,2 г SO2 при спалюванні 1 кг мазуту. При спалюванні 1 м3 природного газу утворюється NO 0,21 г, NO2 0,21 г; при спалюванні 1 кг мазуту CO 58 г, NO 0,33 г, NO2 0,33 г, SO2 0,714 г. У цех потрапляє до 10% загальної кількості шкідливих речовин, які виділяються при згоранні палива.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються значними виділеннями теплоти, яка передається випромінюванням і конвекцією. Інтенсивність теплового випромінювання біля нагрівальних печей, пресів і молотів становить 1,4 - 2,1 кВт/м2, у місцях складування заготівок, пультів управління і кабін кранівників 1 - 1,95 кВт/м 2, у місцях складування виробів після кування 0,5 - 1 кВт/м2; на робочих місцях при нагріванні металу на високочастотних установках 0,24 - 0,3 кВт/м2, виділення теплоти від електропечей - до 2,2 мДж/год на 1 кВт потужності печі.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються підвищеним шумом і вібрацією. Амплітуда коливань шабота молота досягає 7-8 мм, фундаменту молота 0,56-0,08 мм, жорсткого фундаменту молота - до 1,2 мм

Рівень звукової потужності кувального молота в ковальському цеху може досягати, дБ

Частота Гц 63 123 250 500 1000 2000 4000 8000

рівень, дБ 123 124 121 121 121 115 115 106

Небезпека ураження електричним струмом виникає при використанні печей опору для нагріву заготівок.

Існує небезпека виникнення пожеж через накопичення масла в приямках під пресами і молотами. Температура самозаймання нафтових масел становить 250 - 400 оС, мазуту - 380-420 оС.

Пожежа може виникнути при обробці легкозаймистих металів (наприклад, наявність магнію відносить приміщення до категорії А з пожежної небезпеки).

Щоб уникнути самозаймання використаного обтирального матеріалу (кінців, дрантя, ганчірок та ін.) його треба зберігати оддалік нагрітих предметів, опалювальних пристроїв, електроустаткування в металевих ящиках, які щільно закриваються. Використаний обтиральний матеріал повинен забиратися з ящика не рідше одного разу за зміну.

При запуску газових нагрівальних печей внаслідок неправильного запалювання, при раптовому зупиненні дуття, при проникненні газу у виробниче приміщення, а також при проникненні повітря всередину газових комунікацій може статися вибух. Щоб уникнути вибуху газопроводи виготовляють з цільнотягнутих труб, які з`єднуютьються зварюванням, при цьому не дозволяється використовувати різьбові і фланцеві з'єднання. Цехову газопровідну мережу обладнують перекриваючими і вимикаючими пристроями, регуляторами тиску і продувними свічками.

На дільницях приготування технологічних змащувальних матеріалів, які містять горючі речовини (гас, масла, спирти та ін.) для запобігання вибуху встановлюють вибухобезпечне електроустаткування. Такі дільниці обладнують приточно-витяжною вентиляцію для запобігання утворення в повітрі вибухонебезпечних концентрацій зазначених речовин.

При пакетуванні лому та відходів чорних і кольорових металів на пакетувальних пресах необхідний контроль і видалення вибухонебезпечних предметів, який здійснюється під керівництвом спеціально навченого контролера-піротехніка.

Створюють небезпечні умови і можуть призвести до травм:

несправність молота або преса;

недостатній або надмірний нагрів заготівок;

порушення технологічного процесу;

неправильне кріплення штампа;

використання невідповідного або несправного інструмента і пристосувань;

погана організація робочого місця;

недостатні знання і досвід;

відсутність дисципліни з виконання вимог техніки безпеки. Звичайно, причинами травмування працюючих на молотах і пресах можуть бути:

- поломка штока поршня і штампа внаслідок їх недостатнього прогрівання або виникнення тріщин;

  • підйом молота на висоту;

  • роз'єднання штока з падаючими частинами молота і подальшого удару поршня об верхню кришку циліндра;

  • зрив поршня зі штока;

  • поломка кришки циліндра молота внаслідок удару поршня;

  • вибух трубопровода від утворення конденсату в циліндрі;

- застосування неправильних прийомів роботи при вилученні заготівки, яка залипнула в штампі;

- виліт клинів, сухарів, підкладок та ін., які закріплюють штамп;

  • неправильні прийоми роботи на підйомно-транспортних механізмах;

  • відсутність безпечних проходів, проїздів і т.д.

У заготовчих відділеннях характерними травмами є:

  • ушкодження робітників при видаленні обв'язувального дроту;

  • удари заготовками при їх переміщенні по роликовому конвеєру і кінцями прутків при різанні;

  • порізи рук об гострі кромки і задирки заготівок.

Основними шкідливими або небезпечними виробничими чинниками при термічній обробці можуть бути:

1 Підвищена загазованість або запорошеність повітря робочої зони токсичними газами, які можуть належати до складу контрольованих атмосфер і початкових газів. Це окисел вуглецю СО, аміаку NH3, діоксид сірки SO2, сірководень H2S, бензол C6H6 та ін. Поява різкого запаху деяких газів, наприклад, аміаку, сірчистих газів, пропану, є попередженням про неполадки.

У процесах термічної обробки можуть застосовуватися ціаністі солі (KCN, NaCN та ін.), які є найсильнішими отрутами. У наявності вологи, кислот, а також вуглекислоти, що містяться в повітрі, ціаністі солі виділяють ціаністий водень (синильна кислота HCN), що викликає швидку задуху внаслідок паралічу тканин дихальних органів.

При роботі з розплавами солей може відбуватися їх випаровування та розбризкування в результаті хімічних реакцій, що протікають як на оброблюваному матеріалі, так і на поверхні розділу робочих середовищ і атмосфери (реакції з киснем, вологою). При цьому пари лугів, дрібні краплі водяної пари в поєднанні з карбонатами, нітратами, гідроокисами та ін. солями можуть бути причиною респіраторних подразнень, неприємних дій на слизову оболонку та очі;

2 Підвищена температура матеріалів або поверхні устаткування, підвищений рівень теплового випромінювання. Опіки можна отримати при викидах розплавів унаслідок порушення технологічного процесу, при спалахуванні гартівних масел, при спалахах горючих газів, які використовуються як контрольовані атмосфери. При дотику до нагрітих виробів або частин печей, при дотику до зовнішніх частин устаткування (дверці, ручки і т.д.), температура яких підвищилася унаслідок виходу з ладу теплоізоляції. Можливий опік очей при експлуатації плазмових, електронно-променевих, оптичних та ін. печей, які працюють при дуже високих температурах. Перегріви і опіки працюючих можливі також через інтенсивне теплове випромінювання.

3 Підвищене значення напруги в електричних мережах Електротермічне устаткування має струмоведучі частини безпосередньо в робочому просторі, часто без електричної ізоляції. Це небезпечно при можливості контакту з ними в момент завантаження або переміщення виробів.

4 Підвищена напруженість електромагнітних полів.

5 Підвищений рівень шуму при роботі деяких видів печей.

6 Машини і механізми, що рухаються.

7 Можливість вибуху або запалювання при застосуванні в процесі термічної обробки масел.

При зварюванні в зону дихання працюючих можуть потрапляти зварювальні аерозолі, які містять у своєму складі оксиди різних металів: марганцю, хрому, нікелю, міді, титану, алюмінію, заліза, вольфраму та ін.

Кількість і склад зварювальних аерозолів, їх токсичність залежить від хімічного складу зварювальних матеріалів і зварюваних металів та виду технологічного процесу.

Випромінювання електричної дуги при зварюванні, якщо не захищати очі, може призвести до їх ураження – електрофтальмії або катаракти.

Робота на висоті без відповідних запобіжних засобів і огорож може призвести до падіння працюючих.

Loading...

 
 

Цікаве