WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Охорона праці - основні положення, зміст і завдання - Курсова робота

Охорона праці - основні положення, зміст і завдання - Курсова робота

Колективний договір укладають щорічно на всіх підприємствах промисловості, у будівництві і транспортних організаціях. У зміст колективного договору входять двосторонні зобов'язання адміністрації та колективу трудящих щодо виконання держзамовлення, техніко-економічних показників, а також заходів поліпшення умов праці й побуту трудящих. У зв'язку з цим насамперед розробляються обов'язки адміністрації, робітників і службовців щодо охорони праці, згідно з якими керівництво підприємства (установи) зобов'язане:

• правильно організовувати працю робітників, щоб кожний робітник чи службовець працював за своїм фахом і кваліфікацією;

• закріплювати за кожним робітником чи службовцем певне робоче

місце;

• забезпечувати справність машин, верстатів та іншого устаткування;

• впроваджувати технічно обгрунтовані норми, нову техніку й технологію;

• зміцнювати трудову й виробничу дисципліну;

• дотримуватися законів і правил охорони праці.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При виявленні дефектів устаткування, що представляють небезпеку для життя людей і цілісності устаткування, необхідно негайно призупинити роботи, по можливості відключити електроустаткування від електромережі (при його наявності), вжити заходів з ліквідації аварії, і про те, що трапилося, довести до відома керівника.

При небезпеці виникнення нещасного випадку вжити заходів по його попередженню. Якщо нещасний випадок відбувся, то необхідно надати долікарську медичну допомогу потерпілому, при необхідності викликати "швидку допомогу".

При виникненні пожежі негайно викликати пожежну охорону, відвести в безпечне місце людей і по можливості видалити пальні речовини, приступити до гасіння вогню первинними засобами пожежогасіння. Про пожежу повідомити керівника.

По закінченні робіт бригаду вивести з місця проведення робіт, закінчення робіт оформити підписами в наряді-допуску, який передається відповідальному керівнику робіт.

Виробничий травматизм

Травмою називається пошкодження тканин і органів людини з порушенням їх цілісності та функцій внаслідок раптового й короткочасного впливу зовнішнього фактора. Травма, яку дістав працюючий на виробництві й котра викликана недотриманням вимог безпеки праці, називається виробничою, а обставши, за яких людину травмовано в результаті впливу на неї небезпечного виробничого фактора, називаються нещасним випадком.

Виробничі травми за характером пошкоджень діляться на:

- механічні - удари, порізи, розриви тканин, переломи тощо;

- термічні - теплові удари, опіки, обмороження;

- хімічні - опіки, гостре отруєння, задуха (розлад дихання);

- електричні - опіки, розриви тканин тощо;

- променеві - пошкодження тканин, порушення діяльності кровотвірної системи тощо;

- комбіновані - одночасна дія кількох причин з різними наслідками.

Причини нещасних випадків можуть бути організаційні, технічні, санітарне-гігієнічні та психофізіологічні.

Організаційні: незадовільна організація робіт; відсутність або недоброякісне проведення інструктажу і навчання; недостатній контроль охорони праці; порушення й недотримання інструкцій з техніки безпеки; відсутність або незадовільний стан засобів індивідуального захисту.

Технічні: недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки виробничого устаткування; відсутність або недостатня надійність захисних пристроїв; несправність технологічного устаткування, оснащення, підйомно-транспортних засобів, ручного механізованого інструменту.

Санітарно-гігієнічні: несприятливі метеорологічні умови; висока концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони; незадовільні умови освітлення; високий рівень шуму й вібрації; шкідливі випромінювання.

Психофізіологічні: помилкові дії внаслідок високої важкості й напруги праці, підвищеної стомлюваності, зниження уваги; монотонні умови праці;

недостатня професійна підготовленість; невідповідність психофізіологічних даних працюючого виконуваній роботі або його хворобливий стан.

За панні роки на металургійних підприємствах основними при-виробничого травматизму стали організаційні. До них відносять близько 60% усіх нещасних випадків.

До основних організаційних причин належать:

- незадовільна організація робіт - 28%;

- недоліки в навчанні безпечним прийомам праці на інструктуванні –12%;

- інші - 19%.

До основних технічних причин належать:

- несправність машин, механізмів, устаткування - 9%;

- конструктивні недоліки машин, механізмів, устаткування - 5,4%;

- порушення технологічних процесів – 5,6%

Розслідування та облік нещасних випадків

Розслідуванню підлягають раптові погіршення здоров'я, поранення, травми, що призвели до втрати працівником не менш як одного робочого дня (форми по яким проводиться розслідування див. у додатках).

За висновками комісії з розслідування визначаються нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 (див. додатки) про нещасні випадки або гостре отруєння, що сталися з працівником під час:

- перебування на робочому місці;

- проїзду на роботу на транспорті підприємства або у відрядженні;

- прямування працівника будь-куди за дорученням роботодавця;

- природної смерті на підземних роботах;

- самогубства плавскладу.

За висновками комісії нещасні випадки не визнаються пов'язаними з виробництвом:

- через використання транспортних засобів у корисних цілях;

- внаслідок отруєння алкоголем або наркотиками;

- під час скоєння злочину;

- у разі природної смерті або самогубства.

У цих випадках складається акт за формою НТ. Якщо стався нещасний випадок, то сам потерпілий або свідок повідомляють безпосереднього керівника, який, у свою чергу, зобов'язаний:

- надати першу медичну допомогу;

- повідомити роботодавця та профспілкову організацію;

- зберегти, по можливості, обстановку.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:

- повідомляє фонд соціального страхування;

- утворює комісію з розслідування і організовує її роботу.

До складу комісії включається:

1. Керівник служби охорони праці (голова).

2. Керівник структурного підрозділу.

3. Представник профспілки або уповноважений з охорони праці колективу, інші особи.

Безпосередній керівник потерпілого до комісії не включається.

При можливій інвалідності потерпілого обов'язково до складу комісії включається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (ФСС).

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Уразі, коли потерпілий забезпечує себе роботою самостійно і за умови добровільної сплати внесків на державне соціальне страхування, головою комісії призначається представник ФСС(до складу комісії також входять потерпілий або його довірена особа, представники держадміністрації І профспілок.

Комісія протягом 3 діб повинна:

- обстежити робоче місце, де стався нещасний випадок, опитати свідків та одержати, по можливості, пояснення;

- перевірити відповідність умов праці вимогам нормативних актів;

- з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити його зв'язок з виробництвом;

- визначити винних осіб, розробити заходи щодо запобігання подібних нещасних випадків;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (див. додатки) у 2 примірниках, а також акт за формою Н-1 або за формою НТ (див. додатки) у 6 примірниках І передати на затвердження;

у випадках виникнення гострих професійних захворювань складається також карта обліку за формою П-5 (див. додатки). До першого при мірника Н-5 додаються пояснення свідків, медичні схеми і фотографії, інші документи.

Роботодавець повинен затвердити акт за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а якщо нещасний випадок стався за межами підприємства, то в цьому разі він повинен бути затверджений протягом доби після одержання документів.

Затверджені акти за формою Н-1 і Н-5 протягом трьох діб надсилаються:

1. Потерпілому або довіреній особі.

2. Начальнику цеху.

3. Відповідальному робочому органу ФСС.

4. Відповідальному територіальному органу Держнаглядохоронпраці.

5. Профспілковій організації потерпілого.

6. Керівникові служби охорони праці підприємства.

При професійному захворюванні копії актів Н-1 та Н-5 надсилаються також до санітарно-епідеміологічної служби.

Акти Н-1 або НТ разом з Іншими документами зберігають 45 років.

При ліквідації підприємства акти з Іншими документами передаються правонаступникові, а при відсутності останнього - державному архіву.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 (див. додатки) і в 10-денний термін надсилає на адресу, куди надсилався акт Н-1 або НТ.

Loading...

 
 

Цікаве