WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Нещасні випадки на виробництві - Курсова робота

Нещасні випадки на виробництві - Курсова робота

2. Практична частина

Задача 1

Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу за такими вихідними даними:

  1. габарити приміщення: довжина – 7,8 м, ширина – 5,4 м, висота – 3,0 м;

  2. кількість працюючих – 4 робітники;

  3. розмір кватирки – 0,23 м2;

  4. розмір дверей – 2,0 м2;

  5. висота від центру дверей до центру кватирки – 1,5 м.

Рішення:

Оцінка ефективності природної вентиляції робочого приміщення здійснюється порівнянням необхідного повітрообміну з фактичним.

Якщо об'єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год. на одну особу. При об'ємі 20 м3 і більше на одного працівника повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об'ємі 40 м3 і більше на одного працівника за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін Lн, м3/год, обчислюється за формулою:

, (2.1)

де n – кількість працюючих.

В нашому випадку об'єм робочого приміщення, що припадає на кожного працівника дорівнює:

м3,

тому:

м3/год.

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано – через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін Lф, м3/год., обчислюється за формулою:

, (2.2)

де Fкв – площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;

Vп – швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

(2.3)

де g – прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;

∆Н2 – тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:

(2.4)

де h2 – висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 1).

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто

(2.5)

З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,

де h=1,5 м – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2 (див. рис. 1).

Рис. 1 – Схема розрахунку природної вентиляції

Відповідно м

γз та γвн – відповідно об'ємна вага повітря зовні та з середини приміщення, кг/м3.

Об'ємна вага повітря визначається за формулою:

(2.6)

де Рб – барометричний тиск, мм рт. ст., в розрахунках береться Рб = 750 мм рт. ст.;

Т – температура повітря, градуси Кельвіна.

Для управлінських приміщень, в яких виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005–88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05–91:

для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.

Для холодного періоду

Об'ємна вага повітря зовні приміщення, кг/м3 буде дорівнювати:

γз =0,465*750/262=1,33

Об'ємна вага повітря з середини приміщення, кг/м3 буде дорівнювати:

γвн =0,465*750/290=1,2

Тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2 становить:

∆Н2 =1,48∙(1,33–1,2)=0,19

Швидкість виходу повітря через кватирку, м/с складає:

Фактичний повітрообмін Lф, м3/год., у відділі становить:

Lф=0,23∙1,76∙0,5∙3600=728,64 м3/год

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. У холодний період року фактичний повітрообмін набагато більше необхідного (728,64 > 80), що може викликати переохолодження працюючих. Для покращення ефективності природної вентиляції рекомендується скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Необхідні 80 м3/год. Фактично можна досягти за:

хв.

Тобто для ефективної роботи природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення економічного відділу протягом 6,5 хв. кожної години.

Для теплого періоду

Об'ємна вага повітря зовні приміщення, кг/м3 буде дорівнювати:

γз =0,465*750/297=1,17

Об'ємна вага повітря з середини приміщення, кг/м3 буде дорівнювати:

γвн =0,465*750/301=1,16

Тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2 становить:

∆Н2 =1,48∙(1,17–1,16)=0,01

Швидкість виходу повітря через кватирку, м/с складає:

Фактичний повітрообмін Lф, м3/год., у відділі становить:

Lф=0,23∙0,4∙0,5∙3600=165,6 м3/год

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. У холодний період року фактичний повітрообмін набагато більше необхідного (165,6 > 80), що може викликати переохолодження працюючих. Для покращення ефективності природної вентиляції рекомендується скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Необхідні 80 м3/год. Фактично можна досягти за:

хв.

Тобто для ефективної роботи природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення економічного відділу протягом 29 хв. кожної години.

Задача 2

Перевірити достатність природного освітлення у економічному відділі, виходячи з таких даних:

  1. габарити приміщення: довжина – 7,8 м, ширина – 5,4 м, висота – 3,0 м;

  2. розміри віконного прорізу: висота – 1,8 м, ширина – 2,0 м;

  3. кількість вікон – 2;

  4. висота від підлоги до підвіконня – 1,0 м;

  5. середньозважений коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь – 0,4;

  6. найбільша відстань від вікна до робочого місця – 4,4 м.

Розв'язання:

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4–79. Тобто необхідно порівняти значення фактичного та нормативного коефіцієнтів природного освітлення.

Перш за все треба скласти розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу, на якій відобразити, рис. 2:

  • габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;

  • розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;

  • розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та відносно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8 м від підлоги;

  • відстань від вікна до розрахункової точки О, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна.

Рис. 2 – Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому знаходиться України, еIV, визначається, %, за формулою:

еIV=eнІІІ∙m∙c, (2.7)

де енІІІ – нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4–79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення енІІІ = 1,5%;

m – коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c – коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75–1,0, приймаємо с=0,875. Тоді:

еIV=1,5∙0,9∙0,875=1,18%

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули:

, (2.8)

звідки

, (2.9)

де So – площа усіх вікон у приміщенні, м2;

Sn – площа підлоги приміщення, м2;

τo – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, τo = 0,5;

r1 – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρср.

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна:

5,4/1,8=3

Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення:

4,4/5,4=0,8

Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги, rср=0,4.

Відношення довжини приміщення до його глибини:

7,8/5,4=1

Знаходимо, що r1=2.

ηo – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці по співвідношенням, аналогічним попереднім:

Loading...

 
 

Цікаве