WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу - Курсова робота

Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу - Курсова робота

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни: "Безпека життєдіяльності"

для слухачів курсів початкової

підготовки кандидатів на службу в ОВС.

Тема:

"Безпека життєдіяльності населення

в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу"

Дії в осередку хімічного ураження:

При оголошенні сигналу "Хімічна тривога" або виявленні ознак СДОР у навколишньому середовищі необхідно:

  1. Надіти засоби індивідуального захисту органів подиху і шкіри;

  2. Укритися в найближчому захистку або укритті, а при їхній відсутності в загерметизоване житлове помешкання;

  3. Виконувати розпорядження штабу ЦО, що надходять по засобах масової інформації.

Рухаючись на зараженій території треба:

  • Рухатися швидко, але не бігти і не піднімати пилюки;

  • Виходити з зони зараження убік перпендикулярний вітру;

  • Не притулятися до будинків і не торкатися навколишніх предметів:

  • Не наступати на рідини, що зустрічаються на шляху, калюжі, або порошкоподібні розсипи невідомих речовин;

  • Не залишатися на перших поверхах і в підвалах, обходити балки, яри. де можливе скупчення СДОР;

  • Не наймати засоби індивідуальною захисту до розпорядження штабу ЦО або виходу з зони зараження;

  • При виявленні краплин і мазків СДОР на шкірі, одязі, взутті або засобах індивідуального захисту негайно обробити ці місця тампонами, змоченими рідиною з ІПП-8, якщо його немає - тампонами з наперу, дрантя і т.п.;

  • Відчувши перші ознаки отруєння СДОР, прийняти одну таблетку, що знаходиться в гнізді №2 АІ-2;

  • Після виходу з осередку зараження пройти повне санітарне опрацювання і перевірку в медичному закладі.

Правила поводження в зонах хімічного зараження, утворених СДОР, особливої специфіки не мають. Головне - правильно вибирані засоби захисту органів подиху. Протигази, що фільтрують, забезпечують нетривалий захист. Ллє і при використанні ізолюючих протигазів завжди варто пам'ятати про те, що перебування в ньому обмежуються часом активною киснеродвидімння в регенеративні їх патронах. Чим інтенсивніше навантаження, тим коронне час застосування. Під час роботи в ЇП кожний курсант зобов'язаний постійно спостерігати за товаришем і при найменших ознаках поразки негайно надати йому допомогу. Це може бути штучне дихання і непрямій масаж серця, нейтралізація СДОР що потрапили на шкіру і в очі, швидка евакуація отруєних із осередка аварії. При перебуванні у осередку аварії не можна знімати або розстібати засоби захисту шкіри, приймати їжу, курити, пити. Щоб виключити перевтому особового складу, а тим більше перегрів при діях у захисному одязі ізолюючого типу влітку доцільно ліквідацію наслідків організувати позмінно.

Захист від СДОР являє собою комплекс заходів. здійснюваних із метою виключення або максимального ослаблення поразки персоналу і зберігання його працездатності.

Комплекс заходів щодо захисту від СДОР включає:

Інженерно-технічні заходи щодо збереження і використання СДОР.

Підготування сил і засобів для ліквідації хімічно небезпечних аварій.

Навчання їх порядку і правилам поводження в умовах виникнення аварій.

Забезпечення засобами індивідуальною і колективного захисту.

Забезпечення безпеки людей і використання ними засобів індивідуальною і колективного захисту.

Повсякденний хімічний контроль.

Прогнозування зон можливою хімічного зараження.

Попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу ураження СДОР.

Тимчасову евакуацію з районів, яким загрожує небезпека.

Хімічну розвідку району аварії.

Пошук і надання медичної допомоги постраждалим.

Локалізацію і ліквідацію наслідків аварії.

Об'єм і порядок здійснення заходів щодо захисту багато в чому залежать від конкретної обстановки, що може скластися в результаті хімічно небезпечної аварії, наявність часу, сил і засобів для здійснення заходів щодо захисту й інших чинників.

Оскільки при аваріях і руйнаціях об'єктів із СДОР існує, небезпека раптовї поразки особового складу, від командирів і штабів вимагається постійне знання хімічної обстановки в пунктах дислокації частіш і підрозділів. Для її оцінки дуже важливо заздалегідь проводити прогнозування. При цьому враховуються положення хімічних підприємств і складів щодо пункту дислокації, номенклатура отруйних речовин, що тут виготовляються або зберігаються. їх токсичні і фізико-хімічні властивості. Обов'язково беруться до уваги дані багаторічних метеорологічних і кліматичних спостережень (троянда вітрів, середні температури зимового і літньою періодів), особливості рельєфу місцєіїосіі. Все це і) комплексі буде сприяти вмілому і правильному захисту від СДОР.

Захист населення від епідемій

Епідемія - масове поширення інфекційного захворювання серед людей у якійсь місцевості, країні, значно перевищуючого звичайний рівень захворюваності.

Епізоотія - широке поширення інфекційної хвороби тваринами, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності па даній території.

Епіфітотія - те ж, тільки серед рослин.

Пандемія - епідемія, що охоплює значну частину населення країни, груп країн, континентів.

Уявлення про заразність таких хвороб як чума, холера, віспа, а також припущення про живу природ, заразного початку, що передається від хворого до здорового, існувало ще в древніх народів. Епідемія чуми 1347-1352 р. відома в історії під назвою "Чорна смерть", ще більше зміцнила таке уявлення.

Чума - одне з найбільш грізних інфекційних захворювань, смертельне при відсутності лікування в більш ніж 90% випадків, з'явилося в Єгипті в IV столітті до нашої ери. Аж до XIV століття епідемії чуми виникали на всіх континентах з інтервалом, приблизно.100 років. Число жертв щораз досягало декількох десятків тисяч. На Русі перша епідемія чуми зафіксована в Києві в 1090 році.

Пандемия чуми, що якісно відрізнялася від колишніх, уразила Європу, Азію й Африку в середині XIV століття. Вона прийшла з Індокитаю, де від неї померло 50 млн. чоловік. Перші випадки в Європі відзначені в Марсельському порту в грудні 1347 року. Хвороба просувалася уздовж торгових шляхів і досягала швидкості 1000 км у рік. У однієї тільки Європі її жертвами стали біля 25 млн. чоловік. Доводяться дані, що вимерла 4-я частина населення Землі, тобто біля 300 млн. чоловік. Пандемія закінчилася в Росії наприкінці 1351 року.

Поширення чуми стримувалося підвищенням рівня гігієни й енергійних заходів у портах.

При епідемії гріту (іспанки) 1918-1920 р. в західній Європі померли понад 20 млн. чоловік - майже стільки ж, скільки загинуло в І світову війну.

На поширення інфекційної хвороби впливають наступні чинники:

Умови життя людей.

Імунітет (несприйнятливість до інфекційних захворювань).

Рівень загальної санітарної культури населення.

Рівень лікувально-профілактичної і санітарно-профілактичної роботи, спрямованої на попередження поширення інфекційних хвороб серед населення.

Час року, погодні умови й ін. чинники.

Основними специфічними властивостями мікробів-збудників інфекційних захворювань є:

Спроможність передаватися від хворого до здорового й таким чином поширюватися серед людей і викликати масові захворювання.

Наявність схованого (інкубаційного) періоду.

Складність виявлення в зовнішньому середовищі, трудність і тривалість процесу діагностики захворювання.

Спроможність деяких збудників довгий час зберігатися в харчуванні, воді, ґрунті, на різних предметах і одязі, а також в організмі насекомих.

Інфекційні захворювання, властиві тільки людям: азіатська холера. натуральна віспа, черевний і сипний тиф. чума й ін.

Інфекційні захворювання, властиві тільки тваринам: чума великої рогатої худоби, свиней, птахів і ін.

Загальні для людини і тварин інфекційні захворювання: сибірська виразка, сап, ящур, туляремія й ін.

Шляхи і способи передачі інфекції:

Через органи дихання (аерогенний).

Loading...

 
 

Цікаве