WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Захист від виробничих випромінювань - Курсова робота

Захист від виробничих випромінювань - Курсова робота

Н =КД.

Одиницею еквівалентної дози є Зіверт (Зв), позасистемною - бер (1 бер = 0,01 Зв). Коефіцієнт якості для рентгенівського та гамма-випромінювання беруть за 1, нейтронів - 10, альфа-частинок-20.

Для характеристики іонізуючої здатності випромінювань введено поняття експозиційної дози, яка являє собою повний заряд іонів одного знаку, що виникає в одиниці маси сухою атмосферного повітря. Одиниця експозиційної дози - кулон на кілограм, позасистемна - рентген (Р). Поглинена, еквівалентна і експозиційна доза, віднесені до одиниці часу, називаються потужністю дози. Потужність експозиційної дози називають також рівнем радіації.

"Нормами радіаційної безпеки" (НРБ 76/87) встановлено дозові межі опромінення за рік (Зв), що враховують чутливість до дії опромінення різних органів людини та категорію персоналу. Наприклад, для професійного робітника при опроміненні всього тіла або гонад (статевих залоз) та червоного кісткового мозку -0,05 Зв.

Рівень випромінювання на робочих місцях та ефективність радіаційного захисту контролює служба радіаційної безпеки. Для дозиметричного контролю застосовують комплекти індивідуальних дозиметрів "КИД-1", "КИД-2", дозиметри типу ДРГ, рентгенометри ДП та ін.

Захист від Іонізуючого випромінювання забезпечується такими методами і засобами:

  • ізоляцією або огородженням його джерела за допомогою спеціальних камер, екранів;

  • "захистом часом";

  • "захистом відстанню";

  • застосуванням дистанційного управління, сигналізації і засобів контролю;

  • використанням засобів індивідуального захисту.

Вибір матеріалу для загород і екранів залежить від проникаючої здатності випромінювання. Альфа-частинки затримує навіть аркуш паперу, для захисту від бета-частинок необхідні матеріали більшої густини, а захист від гамма-променів здійснюється матеріалами з великою атомною масою (свинець, вольфрам).

5. Небезпека статичної електрики

Утворення зарядів статичної електрики. Заряди статичної електрики утворюються при терті речовин з різною діелектричною проникністю: металів по напівпровідникам чи діелектрикам, напівпровідників один об одного чи по діелектрикам, діелектриків один об одного. Крім електризації у результаті тертя при переміщенні, руху, розпиленні чи розмелюванні, можлива також електризація на відстані наведенням зарядів через індукцію від зарядженого тіла до провідника, що знаходиться в електрично нейтральному стані.

Небезпека зарядів статичної електрики. При статичній електризації напруга відносно землі досягає тисяч, а інколи й сотень тисяч вольт. Значення напруги залежить від діелектричних властивостей речовин, стану поверхонь, що контактують і швидкості переміщення цих речовин. Небезпека зарядів статичної електрики проявляється у можливості виникнення електричних зарядів у просторі, впливі їх на обслуговуючий персонал та порушенні нормального ходу технологічного процесу. Виникнення електричних розрядів може бути причиною запалення суміші повітря з горючими газами, парами чи пилом, тобто ініціювати пожежі та вибухи.

Вплив статичної електрики на обслуговуючий персонал проявляється у розрядах статичних зарядів через людину та дією електростатичного поля. Безпосередньо струм розрядів не є небезпечним, оскільки час його протікання через тіло людини малий (дорівнює мілісекундам). Такі короткочасні імпульси можуть викликати електричні удари, які супроводжуються болючим уколом, котрі приводять до ляку, що небезпечно при роботі з рухомими частинами обладнання чи на висоті.

Засоби захисту від електростатичних зарядів. Боротьба з небезпечним проявом зарядів статичної електрики здійснюється у двох напрямках: запобігання накопиченню зарядів і утворенню вибухово-небезпечних концентрацій газів, парів і пилу. Запобігання небезпеці накопичення електричних зарядів досягається заземленням обладнання, підвищенням поверхневої провідності діелектриків, іонізацією середовища, зменшенням небезпеки статичної електризації горючих рідин.

Заземлення є основним засобом захисту для металевого обладнання, якщо його поверхня не покрита емаллю або на ній не утворюються осади з непровідних речовин. Як правило, заземлення здійснюється у двох місцях. Заземлюються металеві конструкції, що призначені для переробки, зберігання чи транспортування горючих та легкозаймистих речовин, горючих газів та пиловидних продуктів. Опір пристрою заземлення допускається до 100 Ом.

Поверхневу провідність діелектриків підвищують двома шляхами: підвищенням відносної вологості повітря та застосуванням антистатичних домішок.

У випадку високої відносної вологості повітря (70% та більше) на поверхні матеріалів абсорбується плівка вологи з деякою кількістю домішок, котра підвищує поверхневу провідність речовин. Для підвищення вологості повітря використовують кондиціонери, розприскуючі сопла і т. ін. Інколи цей спосіб не можна застосовувати з технологічних вимог (плівка вологи приводить до браку продукції), або якщо матеріал зберігається при високій температурі (плівка не утворюється на поверхні) та якщо швидкість переміщення зарядженого матеріалу більше швидкості утворення поверхневої плівки.

Для отримання плівки вологи на поверхні можна охолоджувати матеріали до температури нижче температури навколишнього середовища. Найбільш доцільно цей спосіб застосовувати в зимових умовах, коли статична електрика проявляється особливо сильно, а на охолодження матеріалів практично не потрібні ; додаткові витрати.

Антистатичні домішки створюють поверхневі плівки на матеріалі з питомим опором менше 107 Ом/см. Рекомендується застосовувати напівпровідникові керамічні покриття (розприскуванням, розпиленням, випаровуванням або фарбуванням), струмопровідну гуму чи антистатичні пластмаси. У ремінних передачах та стрічкових транспортерах застосовують антистатичне мастило на внутрішній поверхні паса чи стрічки.

Іонізація повітря полягає у нейтралізації поверхневих електростатичних зарядів іонами протилежного знака. Вона здійснюється нейтралізаторами. За принципом дії нейтралізатори бувають: індукційні, високовольтні, високочастотні, радіоактивні та комбіновані.

Небезпеку статичної електризації рідин можна зменшити чи зняти допоміжними шляхами:

  • підвищенням електропровідності рідини, введенням в неї антистатичних присадок;

  • зниженням швидкості руху рідин-діелектриків (для етилового та метилового спиртів - 2-3 м/с, а для складних ефірів та кетонів - 9-10 м/с).

Зливаючи рідини, не можна перемішувати, розприскувати чи розпилювати; при наливанні зливна труба повинна опускатися майже до дна посудини. Ступінь електризації рідини залежить від складу та концентрації домішок, стану внутрішньої поверхні трубопроводу (корозії, шершавості ), в'язкості та густини рідини, швидкості її руху, діаметра та довжини трубопроводу. Щоб не утворювались вибухонебезпечні концентрації, застосовують плаваючі покрівлі в резервуарах, вентиляцію з високою кратністю повітрообміну, заповнюють вільний простір у резервуарах азотом чи вуглекислотою, а також, де дозволяє технологія, замінюють горючі матеріали негорючими.

Захист персоналу від електричних зарядів. У виробничих приміщеннях, де немає небезпеки вибуху чи пожежі, персонал може піддаватись дії струмів електризації та розрядних струмів, тривало знаходитись під високим потенціалом. До джерел електризації відносяться підлоги, килимки та доріжки з синтетичних тканин, взуття на підошві із матеріалів з великим опором (гума, каучук, замінники шкіри), одяг із синтетичних тканин і т. ін. Для захисту людей від статичної електрики необхідно мати електропровідні підлоги в приміщеннях та взуття з електропровідною підошвою.

6. Захист будівель та споруд від блискавки

Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися відповідно до вимог РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений".

Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I та II категорії з захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше 1 разу на 3 роки зі складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.

У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" та Правилами захисту від статичної електрики.

Власник підприємства зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму. Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана:

організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу підприємства власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією (із кваліфікованими фахівцями).

Електропостачання всіх протипожежних пристроїв (пожежних насосів, вогнезатримуючих клапанів з електроприводом), централізованої системи оповіщення про пожежу, установок охоронно-пожежної сигналізації, пожежогасіння, електрозасувок на протипожежних водопроводах, сигналізаторів вибухонебезпечних концентрацій горючих газів, вибухонебезпечних парів, пилу тощо слід виконувати за першою категорією надійності, крім випадків, обумовлених у нормативних документах.

Список літератури

  1. Сивко В. Й. Безпека виготовлення та експлуатації радіоелектронної апаратури: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 142 с.

  2. Охорона праці: Навчальний посібник / За ред. В. Кучерявого.–Львів: Оріяна-Нова, 2007.–368 с.

Loading...

 
 

Цікаве