WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Законодавча база України про охорону праці - Курсова робота

Законодавча база України про охорону праці - Курсова робота

Стаття 38 визначає органи державного нагляду за охороною праці.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

  • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

  • спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

  • спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

  • спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

2.6. Громадський контроль

Стаття 41 стосується громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Стаття 42 визначає права уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

2.7.Відповідальності за порушення вимог щодо охорони праці

Стаття 44 стосується відповідальності за порушення вимог щодо охорони праці.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Заключення

1. В Україні створена та працює законодавча база з питань охорони праці. Законодавство України про охорону праці складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

2. Основний закон держави – Конституція України – в статті 43 визначає, що кожен має право на працю. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

3. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих.

4. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

5. Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

6. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Список використаної літератури

  1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996р. – К.: Просвіта, 1996. – 80 с.

  2. Охорона праці в Україні. Нормативна база. (3-е вид., змін. і О 42 доп.) /Роїна О.М. – К.:КНТ, 2007. – 548 с.

  3. Опорний конспект лекцій для самостійної роботи при вивченні курсу "Основи охорони праці" для студентів 1-4 курсів, всіх форм навчання всіх спеціальностей (Укл. А.О. Муромцеві., І.П. Кас'янов. – Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2006р. – 96 с.

Тестові завдання.

1. У яких статтях Конституції визначається право на працю, її фізичних умов та відшкодування збитків у разі нещасного випадку:

А) 41, 47, 48;

Б) 45, 46, 61;

В) 43, 45, 46;

2. Кодекс законів про працю України був затверджений у :

А) 1971р.

Б) 1996р.

В) 2005р.

3. Згідно Закону України "Про відпустки" вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється:

А) центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.

Б) Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

В) профспілковими органами.

4. Закон України "Про охорону праці" був прийнятий:

А) 18 листопада 1991р.

Б) 14 жовтня 1992р.

В) 25 лютого 1999р.

5. Хто забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (згідно зі статтею 13 Закону України"Про охорону праці" ):

А) роботодавець

Б) працівник

В) інспектор

Loading...

 
 

Цікаве