WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів - Курсова робота

Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів - Курсова робота

6. Розробити і впровадити в практику установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби України, агрохімічної служби та природоохоронних установ аналітичні методи контролю залишкових кількостей новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді, ґрунті та продукції садівництва.

Об'єкт дослідження – закономірності поведінки в об'єктах довкілля сучасних інсектицидів і фунгіцидів при їх застосуванні для захисту яблуневих садів в різних ґрунтово-кліматичних умовах України та особливості їх впливу на працюючих.

Предмет дослідження – параметри токсикометрії та вміст залишкових кількостей тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в об'єктах агроценозу: атмосферному повітрі, ґрунті, листі та плодах яблунь; вплив новалурону на загальний санітарний режим модельних водойм; рівні забруднення повітря робочої зони, нашивок на спецодязі та змивів зі шкіри працюючих.

Методи дослідження. При виконанні роботи застосовані методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, при проведенні яких використані органолептичні, санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, хіміко-аналітичні (спектрофотометричні та хроматографічні), фізичні методи дослідження, методи варіаційної статистики, кореляційного та регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження вперше в Україні:

– дана токсиколого-гігієнічна оцінка новим інсектицидам з класу неонікотиноїдів (Актара 25 WG) і бензоїлфенілсечовин (Рімон 10), фунгіцидам з класу стробілуринів (Флінт 50, Стробі) та їх д.р. та встановлено, що вони є помірно небезпечними (3 клас) згідно з сучасною гігієнічною класифікацією пестицидів;

– встановлені закономірності поведінки тіаметоксаму, новалурону, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, циперметрину, альфа-циперметрину, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в об'єктах агроценозу яблуневого саду при використанні препаратів Актара 25 WG, Рімон 10, Флінт 50, Стробі, Циперкіл 250 ЕС, Альфагард 100, Ф'юрі, Карате 050 ЕС, Карате Зеон СS, Сумі-альфа та показано, що динаміка їх залишкових кількостей підкоряється експоненціальній залежності, за стійкістю в ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах у ґрунтово-кліматичних умовах Поліської, Лісостепової та Степової зон України вони є помірно небезпечними (3 клас), а їх потенційний екотоксикологічний ризик є на 3–4 порядки нижчим, ніж у ДДТ;

– визначені особливості впливу новалурону на процеси самоочищення води модельних водойм, які полягають у здатності речовини у високих концентраціях інтенсифікувати процеси біохімічної потреби у кисні, посилювати амоніфікацію азотовмісних органічних речовин та пригнічувати нітрифікацію, стимулювати розвиток сапрофітної водної мікрофлори;

– проведено вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів та встановлено, що потенційний ризик шкідливого впливу їх діючих речовин на організм працюючих при комплексному надходженні через дихальні шляхи та шкіру є допустимим;

– визначені оптимальні умови екстракції новалурону з проб повітря, води, ґрунту та рослинного матеріалу, очистки екстрактів, хроматографічного розділення, детектування та кількісного визначення новалурону методами високоефективної рідинної (ВЕРХ) та тонкошарової (ТШХ) хроматографії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні:

– величини ДДД новалурону та його гігієнічних нормативів: орієнтовного безпечного рівня впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони, ОБРВ в атмосферному повітрі, гранично допустимої концентрації (ГДК) у воді водойм, максимального допустимого рівня (МДР) у яблуках та яблучному соку, орієнтовної допустимої концентрації (ОДК) у ґрунті;

– величин МДР тіаметоксаму, трифлоксистробіну, крезоксим-метилу, зета-циперметрину, лямбда-цигалотрину та есфенвалерату в яблуках та яблучному соку;

– гігієнічних регламентів (строків очікування до збору урожаю, строків виходу на оброблені ділянки) застосування препаратів Актара 25 WG, Рімон 10, Флінт 50, Стробі, Циперкіл 250 ЕС, Альфагард 100, Ф'юрі, Карате 050 ЕС, Карате Зеон СS та Сумі-альфа.

Відповідно до чинного законодавства України вищезазначені гігієнічні нормативи і регламенти були затверджені Головним Державним санітарним лікарем України (Постанови № 85 від 02.03.1999, № 107 від 16.05.2000, № 115 від 03.07.2000, № 123 від 14.03.2001, № 134 від 03.07.2001, № 144 від 17.12.2001, № 7 від 28.02.2002, № 8 від 11.02.2003, № 14 від 18.05.2004, № 38 від 12.12.2004, № 7 від 09.02.2006) та надіслані в державну санепідслужбу для впровадження і практичного використання.

Розроблено аналітичні методи визначення залишкових кількостей новалурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, ґрунті, воді та продуктах харчування (Методичні вказівки № 301-2001, № 302-2001), які були погоджені Головним Державним санітарним лікарем України, затверджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, видані у формі офіційних друкованих видань і направлені в органи санепідслужби для здійснення контролю за вмістом новалурону в усіх зазначених вище об'єктах довкілля.

Перелічені вище нормативи та методичні вказівки були використані при вирішенні питання щодо реєстрації та застосування в Україні досліджених інсектицидів та фунгіцидів, що знайшло відображення в „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (2001, 2003, 2006) та „Доповненні до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (2007), які були погоджені МОЗ України та затверджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств, відомств і установ державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні контролю за безпечним для здоров'я населення та об'єктів довкілля використанням ХЗЗР, підприємств та організацій, які застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформа-ційного пошуку, складанні аналітичного огляду вітчизняної та іноземної літератури, формулюванні мети та завдань дослідження. Автором самостійно здійснено порівняльну токсикологічну оцінку та класифікацію досліджуваних інсектицидів та фунгіцидів, обґрунтовано ДДД та гігієнічні нормативи новалурону, проведено визначення вмісту новалурону в пробах ґрунту, листя, плодах яблунь, яблучному соку, повітрі, нашивках на спецодязі та змивах з відкритих ділянок шкіри методом ВЕРХ, встановлено закономірності поведінки досліджуваних пестицидів в об'єктах агроценозу, визначено їх екотоксикологічний ризик та розраховано потенційний ризик шкідливого впливу на працюючих.

Автор брала участь в експериментальному вивченні впливу новалурону на процеси самоочищення води модельних водойм, в розробці аналітичних методів визначення новалурону в сільськогосподарській сировині та об'єктах довкілля, в проведенні натурних досліджень з вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів, у визначенні залишкових кількостей синтетичних піретроїдів, тіаметоксаму та стробілуринів 1.

Статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів дослідження, оформлення методичних вказівок з аналітичного визначення новалурону, розробка регламентів та інструкцій з безпечного застосування досліджуваних препаратів та формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на міжнародному, державному та регіональному рівнях: 56 і 61 наукових конференціях студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 2001, 2007); Другій Міжнародній конференції з екологічної хімії (Кишинів, 2002); Першому Міжнародному симпозіумі „Методи хімічного аналізу" (Севастополь, 2002); VII з'їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003); V Всеросійській конференції з аналізу об'єктів навколишнього середовища „Экоаналитика – 2003" з міжнародною участю (Санкт-Петербург, 2003); Всеросійському симпозіумі „Хроматография и хроматографические приборы" (Москва, 2004); XIV з'їзді гігієністів України „Гігієнічна наука та практика на рубежі століть" (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття" (Київ, 2004); IV Міжнародній конференції „Воздух 2004. Научно-технические, социальные и экономические проблемы воздушной среды" (Санкт-Петербург, 2004); ХІ конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Збереження здоров'я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля" (Дніпропетровськ, 2007).

Loading...

 
 

Цікаве