WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями - Реферат

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями - Реферат

4) Визначимо допустимий рівень звукового тиску.

Так як у нас джерело з постійним шумом то користуємося методикою нормування за граничним спектром шуму. Згідно СНіП для житлової забу-дови нормований граничний спектр ГС-45. Таким чином дБ, що , тому необхідно застосовувати заходи для зниження рівня шуму від генератора.

5) Знайдемо рівні гучності при частотах 200 та 3000 Гц. Використовуючи графік кривих однакової гучності для дБ отримаємо фон, фон.

4. Основні методи боротьби з шумом

  1. Зменшення шуму в джерелі.

  1. Зміна напрямку випромінювання шуму.

  2. Акустична обробка приміщень.

  3. Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.

Технічні засоби боротьби з шумом переважно зводяться до влаштування звукоізоляції джерел та застосування звукопоглинаючих пристроїв.

Ступінь звукопоглинання, відбивання та пропускання характеризуєть-ся коефіцієнтами . (5.26)

Ступінь поглинання та відбивання енергії шуму визначаєтьсяфізичними властивостями шуму (частотою) та структурою матеріалу перешкоди (пористістю, конфігурацією, товщиною).

Розрахунок суцільної звукоізолюючої перешкодизводиться до виз-начення її ваги, бо вважається, що звукова енергія проникає через суцільну перешкоду лише шляхом коливання всієї перешкоди.

Звукоізоляція Rтакож визначається в дБ:

. (5.27)

Для розрахунку звукоізоляціїRзапропоновані емпіричні формули. Звукоізолююча властивість (дБ) cуцільної та однорідної перегородки визначається згідно формули: , (5.28)

де – маса 1 м2 перегородки, кг; – частота, Гц.

В якості прикладу розглянемо задачу.

Дано:

L1 = 120 дБ;

L2 = 110 дБ;

f1 = 50 Гц;

f2 = 6000 Гц;

d1 = 25 см;

d2 = 50 см;

ρ = 1600 кг/м3.

LКБ(f1) – ?

LКБ(f2) – ?


У машинному залі працює двигун з рівнем шуму =120 дБ, в другому су-сідньому залі – двигун з =110 дБ. Визначити рівень шуму в сусідньому з другим залом приміщенні конструкторського бюро та порівняти з гранични-ми рівнями шуму при частотах 50 та 6000 Гц. Стіни будови цегляні товщи-ною в І-ому залі 25 см, а в ІІ-ому – 50 см. Питома вага цегли r = 1600 кг/м3.

1) Визначаємо зменшення шуму від двигуна першого за-лу в другому залі , де . Отже кг/м2, Гц. Тоді

дБ.

2) Тоді шум, який пройшов з першого залу в другий буде дБ.

3) Тепер знайдемо сумарний шум в другому залі , де знайдемо з таблиці задачі №2 (ст. 67) за різницею дБ: дБ, тоді дБ.

4) Визначимо зменшення цього сумарного шуму другою стінкою дБ.

5) Тоді рівень інтенсивності шуму в приміщенні конструкторського бюро при Гц буде: дБ.

6) Він значно перевищує гранично допустимий рівень шуму в КБ, який згідно ГС–45 повинен бути < 71 дБ. Тобто необхідно вжити якісь додаткові заходи по його зменшенню, наприклад, звукоізолювати самі джерела шуму (двигуни), встановити на стіни додаткові звукопоглинаючі екрани і т. п.

Для вимірювання звуку (шуму) використовуються шумоміри. Прин-цип дії яких наступний: повздовжні коливання повітря під дією звуку приз-водять до коливання мембрани, коливання якої перетворюються у електрич-ні коливання, останні підсилюються та пропускаються через смугові філь-три, смуга пропускання яких відповідає звуковим октавним смугам, випрям-лений сигнал подається на індикатор (стрілочний прилад). Приклади шумо-мірів Ш–63, Ш–70, ІШВ (індикатор шуму та вібрації).

5. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту

Вібрація – це коливання тіл з частотами від десятих часток Гц до сотень Гц (0,1-4 000 Гц). Джерелами вібрації здебільшого є динамічно неврівноважені механізми.

Ступінь шкідливої дії вібрації визначається величинами коливальних швидкостей та коливальних прискорень. При малих амплітудах (до 2∙10-5 м) та частотах більше 15 Гц головну роль при дії вібрації на людину відіграє коливальна швидкість, тобто максимальна із значень швидкостей точки, яка коливається, , де – амплітуда коливання. При малих амплі-тудах та малих частотах більш суттєвим є коливальне прискорення, тобто максимальне із значень прискорення точки, яка коливається, . При значних амплітудах (>2∙10-5 м) суттєве значення при дії вібрації на лю-дину відіграє як коливальне прискорення, так і коливальна швидкість.

У практиці вібро досліджень, аналогічно як і в акустиці, весь діапазон частот розбивають на октавні діапазони, середньо геометричні частоти яких стандартизовані і складають: 1, 2, 4, 8, 16, 32, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц (, де, – нижня, – верхня границя частот октавного діапазо-ну, причому ).

Враховуючи, що абсолютні значення параметрів, які характеризують вібрацію змінюються в широких межах, в практиці дослідження вібрацій також використовують поняття рівня параметра вібрації (логарифм відношення абсолютної величини параметра до його порогового значення), який вимірюється в дБ.

Рівень коливальної швидкості в дБ визначається виразом

, (6.1)

де м/с – порогове значення коливальної швидкості, встановлене міжнародною угодою. — діюче (середньоквадратичне) значення вібро-швидкості, яке дорівнює середньоквадратичному миттєвих значень коли-вальних швидкостей за час усереднення :

, (6.2)

вибирають з урахуванням характеру зміни віброшвидкості в часі.

Спектри рівнів коливальної швидкості є основними характеристика-ми вібрації.

Розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрації. Загальна – викли-кає струс всього організму, локальна – втягує в коливальні рухи окремі час-тини тіла.

Загальна вібрація з частотою менше 0,7 Гц (так звана качка) викликає неприємні відчуття, але до віброхвороби не призводить а призводить лише до так званої морської хвороби (після припинення дії качки симптоми мор-ської хвороби зникають).

Різні внутрішні органи людини можна розглядати як окремі коливаль-ні системи, які з'єднані між собою "пружинами" і які володіють рядом резо-нансів (коли власні частоти співпадають з частотами зміни збурюючої сили). Для більшості внутрішніх органів власні частоти лежать в межах 6-9 Гц. Тому коливання робочих місць з вказаними частотами дуже небезпечні, так як можуть викликати механічні пошкодження та навіть розрив цих органів. Найнебезпечнішою є частота 7 Гц (як для інфразвуку, так і для вібрації), так як можливе її співпадання з альфа ритмом біострумів мозку, при цьому людина втрачає розум. Інфраколивання з "5 Гц, які виникають перед бу-рею в океані, викликають у людини гнітючий стан. Для голови найнебезпеч-ніші загальні коливання з =25-30 Гц, бо вона співпадає з власною часто-тою голови відносно плечей.

Систематична дія загальних вібрацій веде до змін в діяльності нерво-вої, судинної та скелетної систем.

Локальна вібрація викликає спазми судин, які починаються з кінцевих фаланг пальців, розповсюджуються на всю руку, передпліччя а потім захоп-люють судини серця. У результаті чого відбувається порушення периферій-ного кровопостачання. Одночасно спостерігається дія вібрації на нервові за-кінчення, м'язові та кісткові тканини, що призводить до порушення чутли-вості шкіри, окостеніння сухожилля, м'язів, болей та відкладанню солей у суглобах. Одночасно спостерігаються порушення діяльності центральної не-рвової системи, як і при загальній вібрації.

Віброхвороби ефективно виліковуються лише на ранніх стадіях, а за-пущена хвороба може призвести до повної втрати працездатності, до інва-лідності.

Основним нормативним документом в галузі вібрації є:

ГОСТ 12.1.012–78. Стандарт зокрема ре-комендує гігієнічну оцінку допустимої віб-рації за встановленою величиною рівня ко-ливальної швидкості в октавних діапазонах з середньо геометричними значеннями частот 2, 4, 8, 16, 32, 63 Гц для вібрації робочих місць, підлоги, корпусів машин ..., тобто для загальної вібрації (рис. 6.1, а).

– Санітарні норми та правила СН 626–66 встановлюють гранично допустимі рівні се-редньоквадратичних значень віброшвидкостей в октавних смугах частот з середньо геометричними значеннями: 16, 32, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000 Гц при роботі з інструментами, механізмами та обладнанням, яке створює ві-брації, що передаються на руки працюючих, тобто для локальної вібрації (рис. 6.1, б).

– Окрім того, є стандарти на виміри вібраційних параметрів окремих типів ручних машин (ГОСТ 16519–70 "Машини ручні. Методи вимірювання вібраційних параметрів", ГОСТ 16844–71 "Засоби випробувань пневматич-них електричних молотків. Технічні вимоги").

Для зменшення впливу вібрації: проводять статичне та динамічне ба-лансування механізмів, зменшують проміжки у кінематичних парах, в якості віброізоляторів використовують матеріали з високим внутрішнім тертям (гу-му, войлок), проводять "відстройку" машини вцілому від режиму резонансу, для швидкого погашення віброколивань застосовують також демпфери.

Лекція5.

Loading...

 
 

Цікаве