WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями - Реферат

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями - Реферат

Реферат

Вплив шуму і вібрації на організм людини. Боротьба з шумом і вібраціями.

1.Вплив шуму на організм людини

Ступінь дії шуму на людину визначається його інтенсивністю, триваліс-тю та частотою звучання. Найнеприємніші шуми у яких частота >400 Гц.

Від дії шумів люди можуть отримувати фізичні та психічні травми. Внаслідок неперервного впливу на слух людей інтенсивного шуму може ви-никнути професійна глухота або різка втрата слуху – тугоухість. Шум ру-йнує нервову систему; наслідкові явища впливу шуму на людину володіють властивістю кумуляції: накопичуючись в організмі, він все більше та силь-ніше пригнічує нервову систему. Шум – причина передчасного стомлення, послаблення уваги та пам'яті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання. Ступінь шкідливості шуму залежить від того, на скільки він відрізняється від звичного шуму. В нічий час шум 30 – 40 дБ є серйозним турбуючим фактором, а зі збільшенням його до 80 дБ й вище він може приводити до фізіологічної дії на людину. Дію шу-му не можна оцінювати лише за станом слуху, в першу чергу спостерігають-ся порушення нервової системи та внутрішніх органів. Слуховий аналізатор через центральну нервову систему пов'язаний з різними органами життєді-яльності людини, тому шум впливаєна весь організм. При шумі 90-100 дБ притупляється зір, з'являються головні болі та паморочиться голова, змінюється ритм дихання та сердечної діяльності, підвищується внутрічерепний та кров'яний тиски, порушується процес травлення їжі, відбуваються зміни у внутрішніх органах.

Паталогічні зміни в організмі, що виникли в результаті дії шуму, кла-сифікуються як шумова хвороба.

Звукові коливання можуть сприйматися не лише вухом, але й безпосе-редньо через кістки черепа, рівень шуму при цьому на 20 – 30 дБ менший за рівень, що сприймається вухом. При дії шуму високих рівнів більших за 145 дБ, можливий розрив барабанної перетинки.

Аудіометрією – називається випробування слуху, яке дозволяє встано-вити відхилення слуху людини від норми. Цю процедуру проводять з метою визначення придатності людини, до певного фаху й для оцінки результатів шумової дії. Стан слуху визначається за допомогою аудіометра. Цей метод полягає у наступному: людина, знаходячись у тихому , звукоізольованому приміщенні, через навушники слухає чисті тони шуму з різною інтенсивніс-тю, за показами приладів відзначається мінімальна інтенсивність, при якій тон, що подається, ледве розрізняється вухом. Результати таких досліджень переносять на графіки, які називають аудіограмою, яка кількісно визначає втрату чутливості слуху даної людини по відношенню до нормальної чутливості.

2. Нормування шуму

При нормуванні шуму використовуються два методи:

1. Нормування за граничним спектром шуму;

2. Нормування рівня звуку вдБА (виміряного за шкалою А).

Перший метод є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні в дБ середньоквадратичних звукових тисків у восьми основних смугах час-тот з середньо геометричними частотами: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

С

Рис. 5.5. Нормування шуму: а – за граничним спектром; б – в дБА;ГС-45 – конструкторські бю-ро, кімнати програмістів, лабораторії, аудиторії,...; ГС-60 – приміщення та ділянки точного складання, машинописні бюро; ГС-80 – робочі місця в меха-нічних виробничих приміщеннях

ГС-80

укупність восьми нормативних рівнів звукового тиску називається граничним спектром. Таким чином, шум на робочих місцях на протязі дії більше 4 год не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких приводяться в СН у таблицях чи графічно.

ГС-60

ГС-45

Для наочності деякі граничні спектри показані на рис. 5.6, а. З якого видно, що зі збільшен-ням частоти (більш неприємні шуми) допустимі рівні шуму зменшуються. Кожен із спект-рів має свій індекс ГС, наприк-лад ГС–80, де цифра 80 – нор-мативний рівень звукового тис-ку в октавній смузі з середньо-геометричною частотою 1000 Гц.

Другий метод нормування загального рівня шуму, виміряного за шка-лою А шумометра та названого рівнем звуку вдБА, застосовується для орі-єнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки у другому ви-падку нам не відомий спектр шуму. (В шумометрах використовуються дві частотні характеристики чутливості А та С. Характеристика А має завал на низьких частотах та імітує криву чутливості вуха людини. Характеристика С практично лінійна у вимірюваному діапазоні частот див. рис. 5.5,б).

Під нормованим параметром непостійного шуму розуміється екві-валентний (за енергією) рівень звуку широкосмугового, постійного та неім-пульсного шуму, який сприймається людиною як даний непостійний шум.

Нормований рівень шуму в дБА пов'язаний з граничним спектром залежністю

. (5.19)

В залежності від характеру шуму та тривалості його дії у нормативні рівні шуму вводяться поправки, наведені у таблицях. Одержаний рівень шу-му називається допустимим. За характером шуми поділяються на: 1. То-нальний шум – це шум, який має дискретний спектр, тобто ділянки спектру. Наприклад, шум дискової пили. Для людини тональний шум як правило неприємний. 2. Імпульсний шум. 3. Широкосмуговий.

Рівні шуму, які створюються підприємствами на території житла, не по-винні перевищувати допустимих значень наведених в СН 245-71. А норму-вання шуму в жилих та суспільних будовах проводиться згідно СН 872-70.

3. Акустичний розрахунок

При проектуванні нових підприємств та цехів необхідно знати очікувані рівні звукового тиску, які будуть у розрахункових точках на робочих місцях, а також на території житлової забудови для того, щоби вже на стадії проектування вжити заходів для того, щоби цей шум не перевищував допустимого.

Задачі акустичного розрахунку:

  1. Визначення рівня звукового тиску в розрахунковій точці (РТ), коли відоме джерело шуму та його шумові характеристики.

  1. Визначення необхідного зниження шуму.

  2. Розроблення заходів зі зниження шуму до допустимих рівнів.

В залежності від того, де знаходиться розрахункова точка у відкрито-му просторі чи у приміщенні, використовують дещо різні розрахункові фор-мули.

І

Рис. 5.6. Схема для акустичного

розрахунку у відкритому просторі

.Відкритий простір. Нехай діє джерело шуму з відомою звуковою потужністю (рис. 5.6.). Тоді інтенсив-ність шуму в розрахунковій точці визна-читься згідно виразу (5.11), де – фактор спрямованості; – площа поверхні, на яку розподіляється випромінювана зву-кова енергія. В нашому випадку, коли дже-рело знаходиться на площині ; – коефіцієнт, який показує у скільки разів по-слаблюється шум на шляху поширення при наявності перепон та затуханні в повітрі.

Розділимо праву та ліву частину (5.11) на та прологарифмуємо:

(5.20)

Позначимо величину та пам'ятаючи, що , а вираз (5.20) прийме вигляд

, (5.21)

де – шуканий рівень звукового тиску в дБ, – рівень звукової потуж-ності джерела шуму, береться з технічного паспорту, або визначається роз-рахунком, – зниження рівня звукової потужності шуму на шляху його розповсюдження в дБ, величина якого при відсутності перешкод та невели-ких віддалях (до 50 м) рівна нулю.

Розрахунок проводиться в кожній з восьми октавних смуг. Знайдені величини рівнів порівнюються з допустимими згідно норм та визначається необхідне зниження шуму (дБ):

. (5.22)

ІІ. Джерело шуму в приміщенні.

При роботі джерела шуму в приміщенні звукові хвилі багаторазово відбиваються від стін, стелі та різних предметів. Такі відбивання за звичай збільшують шум в приміщенні на 10-20 дБ в порівнянні з шумом того ж джерела у відкритому просторі.

Інтенсивність звуку в розрахунковій точці (РТ див. рис. 5.7) склада-ється з інтенсивності прямого звуку та інтенсивності відбитого звуку:

Рис. 5.7. Схема акустичного

розрахунку в приміщені

, (5.23)

д е – так звана постійна приміщення, рівна (м2), а – ек-вівалентна площа поглинання приміщен-ня, – середній коефіцієнт звукопогли-нання внутрішніх поверхонь приміщення .

Як видно з (5.23) близько від джерела шуму його інтенсивність визначається переважно прямим звуком ( мале), а при віддаленні від джерела – відбитим звуком.

Проробивши з виразом (5.23) ту ж операцію, що і з виразом (5.11) отримаємо . (5.24)

Якщо джерело шуму та розрахункову точку розділяють які-небудь перешкоди, то у формулу (5.24) необхідно додати зі знаком "мінус" величи-ну зниження звукової потужності, тоді

. (5.25)

Необхідне зниження шуму визначається також згідно формули (5.22).

Для прикладу розв'яжемо задачу.

Рівень звукового тиску дизеля, який працює на відкритій площадці, на віддалі 1 м від нього дорівнює 112 дБ. Визначити рівень звукового тиску біля стін житлового будинку на відстані 140 м та порівняти його з допустимим а також рівень його гучності при частотах 200 та 3000 Гц.

1

Дано:

L1=1 м;

L1=112 дБ;

l2=140 м

L2?; LГ – ?

) При вільному звуковому полі інтенсивність звуку спадає за законом ; (*), де , а – віддаль до точки проміру.

2) Знайдемо на скільки знизиться рівень звукового тиску біля стін житлового будинку.

= враховуючи (*) =

=дБ.

3) Тоді на віддалі 140 м рівень звукового тиску буде

дБ.

Loading...

 
 

Цікаве