WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Електробезпека. Дія на організм, фактори ураження, перша допомога, захист, заземлення. - Реферат

Електробезпека. Дія на організм, фактори ураження, перша допомога, захист, заземлення. - Реферат

Звільнення потерпілого від дії струму може бути здійснено декіль-кома способами. Найбільш простий і вірний – це відключення відповідної частини електрообладнання. Якщо відключити швидко неможливо (наприк-лад, далеко розміщений вимикач), то можна при напругах до 1000 В переру-бати дріт сокирою з дерев'яною рукояткою або відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, тримаючись за його одяг, якщо він сухий, відкину-ти від потерпілого дріт з допомогою дерев'яної палки і т.п.

При напрузі вище 1000В слід використовувати діелектричні рукавиці, боти і в необхідних випадках ізолюючу штангу.

Міри першої медичної допомоги потерпілому залежать від його стану. Якщо потерпілий при свідомості але до цього був без тями, або довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікарню.

При відсутності свідомості, але збереженні дихання потрібно рівно і зручно укласти потерпілого на м'яку підстилку, розстібнути пояс та комір, забезпечити притік свіжого повітря. Слід також давати нюхати нашатирний спирт, скропити водою лице, розтирати і зігрівати тіло.

При відсутності ознак життя потрібно почергово роботи штучне дихання і масаж серця.

4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення.

Стікання струму в землю можливе тільки через провідник, який зна-ходиться в безпосередньому контакті з землею. Такий контакт може бути випадковим або навмисним. В останньому випадку провідник, який знахо-диться в контакті з землею, називається заземлювачем.

При стіканні струму в землю відбувається різке пониження потенціалу заземленої струмопровідної частини до значення потенціалу заземлювача , рівного добутку струму, що стікає в землю , на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху

. (3.1)

Це явище різкого зниження потенціалу є досить благоприємним по умовам безпеки і використовується як одна з мір захисту від ураження струмом при випадковій появі напруги на металічних струмопровідних частинах, які з цією метою заземлюють.

Однак наряду з пониженням потенціалу заземленої струмопровідної частини при стіканні струму в землю виникають і негативні явища, а саме:

1) поява потенціалу на заземлювачі і металічних частинах, які знаходяться з ним в контакті;

2) поява потенціалу на поверхні грунту навколо місця стікання струму в землю.

Ці явища можуть містити в собі небезпеку для життя людини.

Характер розподілу потенціалу на поверхні грунту оцінимо, розгля-нувши випадок стікання струму в землю через найбільш простий заземлю-вач – півкулю радіусом (рис. 3.1). Для спрощення вважаємо, що земля у своєму об'ємі однорідна, тобто в довільній точці має однаковий питомий опір (Омм). Тоді на віддалі х від центру заземлювача густина струму б

Рис. 3.1. Розподіл потенціалу на поверхні грунту навколо місця стікання струму через напівкульовий заземлювач

уде

(3.2)

Практично при х = 20 м. При постійному струмі, а також при змінному з частотою 50 Гц поле роз-тікання можна розглядати як стаціо-нарне поле, тому:

, (3.3)

де – питомий опір , а – напруженість електрич. поля (В/м).

Звідси, напруженість електрич-ного поля:

, (3.4)

а спад напруги на елементарному шарі грунту товщиною визначиться через напруженість наступним чи-ном: . (3.5)

Тоді потенціал в любій точці А на віддалі х від заземлювача виз-начиться спадом напруги в грунті на віддалі від х до нескінченості, тобто:

. (3.6)

Звідси , коли , а при ( – радіус самого заземлювача)

. (3.7)

Розв'язавши сумісно рівняння (3.6) і (3.7) отримаємо:

, (3.8)

де . Це є рівняння рівнобічної гіперболи.

Таким чином, потенціална поверхні грунту навколо місця стікання струму в землюзмінюється по закону гіперболи, зменшуючись від свого максимального значення до нуля по мірі віддалення від заземлювача.

Струм, що проходить через заземлювач в землю переборює опір, який називається опором заземлювача розтіканню струму. Він має три складові: опір самого заземлювача, перехідний опір між заземлювачем і грунтом і опір грунту. Дві перші складові в порівнянні з третьою дуже малі, ними нехтують.

Опір розтікання струму для любого заземлювача визначається виразом (3.1). І для випадку навпілкульового заземлювача

. (3.9)

Розраховані значення опорів для заземлювачів інших типів приведені у довідниках.

Для забезпечення як можна меншого опору заземлювача використову-ються групові заземлювачі, тобто заземлювачі, які складаються з декількох паралельно увімкнених одиночних заземлювачів.

Згідно вимог правил улаштування електроустановок (ПУЕ) опір захисного заземлювача в любий час року не повинен перевищувати:

4 Ом – в установках до 1000 В. Якщо їх потужність , то допус-кається 10 Ом

0,5 Ом – при і з великими струмами замикання на землю (більше 500 А) і 250/IЗ, але не більше 10 Ом, для установок з і з малими струмами замикання на землю.

Тепер розглянемо поняття напруги дотику () і напруги кроку (). Або інакше кажучи, спад напруги на опорі тіла людини.

Напруга дотикує різниця потенціалів двох точок елек-тричного кола, яких одночасно торкається людина. (рис. 3.2)

, (3.10)

де: – струм, що протікає через людину; - опір людини.

Рис. 3.2. Напруга дотику при одиночному заземлювачі: 1 – потенціальна крива; 2 – кри-ва, що характеризує зміну напруги дотику Uдот при зміні віддалі x від заземлювача

В області захисних заземлень одна із точок, якої торкається людина, має потенціал заземлювача , друга – потенціал основи, на якій стоїть люди-на (див. рис. 3.2). Тоді,

,(3.11)

де – коефіцієнт дотику, який врахо-вує форму потенціальної кривої. Для напівсферичного заземлювача з радіу-сом

, (3.12)

а для інших типів заземлювачів зна-чення приводиться у відповідних таблицях.

При великій віддалі, тобто при , а практично при напру-га дотику буде максимальна і , при цьому =1. При найменшому значенні х, коли людина стоїть на заземлювачі (металева заземлена підлога), т

Рис. 3.3. Розподіл потенціалів в зоні розтікання струму (в) при викорис-

танні контурного заземлення


обто при і = 0. Це без-печний випадок, людина не є під напру-г ою, хоч і знаходиться під потенціалом .

Для вирівнювання потенціалу на повер-хні грунту використовують групові зазем-лювачі та контур заземлення (рис. 3.3).

Напруга крокурізниця по-тенціалів і двух точок на по-верхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина (рис. 3.4)

. (3.13)

Так як і являються частинами потенціалу заземлювача, то

, (3.14)

д

Рис. 3..4. Крокова напруга при стіканні

струму в землю

е – коефіцієнт кроку, який враховує форму потенціальної кривої зазем-лювача і рівний

(3.15)

Ч им більше крок і чим бли-жче до заземлювача, тим напруга кроку більша і тим більша небез-пека для людини.

. 4. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах

В ипадки ураження людини струмом можливі лише при замикан-ні електричного кола через тіло лю-дини, тобто при дотиканні людини не менш чим до двох точок кола, між якими існує деяка напруга.

Небезпека такого дотику, яка оцінюється величиною струму, що протікає через людину, або напругою дотику, залежить від цілого ряду фак-торів: схеми ввімкнення людини в коло, напруги мережі, схеми самої мережі, режиму її нейтралі, степені ізоляції струмопровідних частин від землі, а також від величини ємності струмопровідних частин відносно землі і т.п.

С

Рис. 3.5. Випадки включення людини в

електричне коло: а – двофазне включення;

б, в – однофазне включення

хеми ввімкнення людини в коло можуть бути різними. Однак най-більш характерними являються дві схеми ввімкнення: між двома дротами і між одним дротом і землею (рис. 3.5). В другому випадку припускається наявність електричного зв'язку між мережею і землею. Стосов-но мереж змінного струму пер-шу схему (а
Loading...

 
 

Цікаве