WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності - Реферат

Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності - Реферат

Гострота зору – здатність зорового аналізатора розрізняти дрібні деталі предметів. Нормальною гостротою зору людини вважається така, при якій він може розрізняти об'єкт із кутовими розмірами 1 хв. (це відповідає умовам розгляду чорного об'єкта розміром 1,45 мм на білому тлі з відстані 5 м при освітленості не менш 80 лк). При меншому куті зору дві крапки об'єкта зображуються на одному чуттєвому елементі, сітківки (колбочці) ока і не розрізняються, тому кут зору в 1 хвилину називається фізіологічним граничним кутом.

Максимальна гострота зору спостерігається при яскравості 500 кд/м2 і більше. Зниження яскравості веде до зниження зорової працездатності. Оптимальною яскравістю є яскравість у діапазоні від 50 до 1 500 кд/м2.

Наближаючи предмет, що розглядається, до ока, ми збільшуємо кут зору, а з ним і розміри зображення на сітківці. Це дозволяє спостерігати більш дрібні деталі. Однак при максимально можливому наближенні підсилюється напруга м'язів, що змінюють форму кришталика. Робота ока стає стомлюючою. Напруга м'язів при постійній роботі з дрібними об'єктами (дрібним шрифтом, мікросхемами тощо) викликає спазм акомодації і помилкову короткозорість. Після припинення роботи відновлюється здатність кришталика змінювати свою кривизну.

Постійна робота при низькому освітленні веде до розвитку короткозорості (міопії), зменшенню гостроти зору.

Чітке зображення розглянутого предмета спостерігається в тому випадку, якщо промені світла від предмета після їхнього переломлення в середовищах ока збираються у фокус ока на сітківці. При короткозорості фокус виявляється лежачим перед сітківкою і на неї попадають розбіжні промені, при цьому зображення виходить розпливчастим.

При далекозорості промені предмета сходяться за сітківкою і на ній також виходить нечітке, розпливчасте зображення. Далекозорість виникає практично у всіх людей, вік яких складає 40...45 років і більше у зв'язку з ослабленням м'язового апарата ока.

Око людини має здатність пристосовуватися до зміни освітленості в межах від 10–6 лк у темряві, до 105 лк при сонячному світлі. Процес пристосування до того чи іншого рівня яскравості називається адаптацією. При підвищенні яскравості спостерігається світлова, а при зниженні яскравості – темнова адаптація.

Швидкість розрізнення – здатність ока розрізняти деталі предметів за мінімальний час спостереження.

Стійкість ясного бачення це здатність зорового аналізатора чітко розрізняти об'єкт протягом заданого часу. Чим довше триває ясне бачення, тим вище продуктивність зорового аналізатора.

Сприятливі умови роботи зорового аналізатора забезпечуються як рівнем освітлення, так і його якістю. Якість освітлення забезпечується відсутністю блискучості, рівномірним розподілом яскравості на робочій поверхні, відсутністю тіней, стробоскопічного ефекту (відчуття двоїння предметів).

Найкращі умови для роботи зорового аналізатора дає природне освітлення, потім штучне, що наближається до спектра природного світла, і змішане освітлення. Підбором відповідного штучного джерела світла можна створити оптимальні умови роботи.

Природна освітленість залежить від багатьох факторів: географічної широти місцевості, орієнтації будинку і приміщення, величини віконних прорізів, фарбування стін і т.д.

Проектована (прогнозована) освітленість приміщення може бути оцінена на підставі визначення світлотехнічного показника – КПО (коефіцієнта природної освітленості) і геометричного показника СК (світлового коефіцієнта). Природна освітленість відповідно до нормативних вимог залежить від точності виконуваної зорової роботи і від призначення приміщення.

КПО визначається як відношення абсолютної освітленості в люксах, обмірюваної на робочому місці (ε) до зовнішньої освітленості в горизонтальній площині, захищеної від прямих сонячних промінів (Е), виражене у відсотках:

КПО = (ε/Е)100%.

Не складним, але досить точним методом оцінки природного освітлення є геометричний, при якому визначається відношення заскленої площі світлопройомів до площі підлоги (СК). Так, світловий коефіцієнт для навчальних і адміністративних приміщень повинний складати 1/6...1/8.

Проектоване штучне освітлення оцінюється за багатьма показниками, що характеризують тип і кількість освітлювальних ламп, їхнє розміщення і висоту підвісу, види використовуваної арматури. Найчастіше можуть бути використані загальна і комбінована види систем освітлення: тобто місцева в сполученні з загальною. При загальній системі світильники розташовують у горизонтальній площині стелі чи зосереджують їх локально. Умови освітленості залежать від співвідношення відстані між світильниками в горизонтальній площині і висотою їхнього підвісу. На оптимум цього співвідношення впливає тип світильників.

Як джерела штучного освітлення використовуються лампи накалювання і люмінесцентні. Лампи накалювання дають суцільний спектр випромінювання, близький до природного, однак вони неекономічні – на світлове випромінювання йде всього від 5 до 18 відсотків споживаної енергії. Газорозрядні, люмінесцентні лампи більш економічні, але в більшості випадків не забезпечують правильну передачу кольору, особливо синтетичних матеріалів. На практиці використовуються наступні типи люмінесцентних ламп: ЛД – лампи денного світла, які мають блакитнуватий відтінок світіння; ПХБ – лампи холодно-білого кольору з жовтуватим відтінком світіння та ЛТБ – лампи білого кольору з рожевим відтінком світіння.

При виборі ламп потрібно враховувати що: 1) чим вище рівень освітленості, тим приємніше холодне світло ламп ЛД, при малих рівнях освітленості використовуються пампи ЛТБ, 2) при одночасному використанні ламп накалювання і люмінесцентних, краще застосовувати лампи ЛТБ; 3) кольоровість освітлюваних поверхонь повинна узгоджуватися з кольоровістю застосовуваних ламп. Наприклад, блакитнувате світіння ламп ЛД добре сполучається з блакитним і салатовим кольором парт, столів; світло ламп ЛД і ЛТБ – з ясно-коричневим фарбуванням меблів.

При застосуванні штучного освітлення необхідно виключити пряму і відбиту блискучість від джерел світла, що досягається відповідною арматурою світильників. Найкращими вважаються світильники розсіяного світла.

Конструкція світильника, крім того, повинна надійно захищати джерело світла від пилу, вологи, забезпечувати електро- вибухо- та пожежабезпеку.

Оцінку освітленості в приміщеннях і на робочих місцях здійснюють прямим і непрямим методами. Прямий метод полягає у визначенні освітленості за допомогою люксметра. Люксметр являє собою мікроамперметр, підключений до фотоелемента (як правило, селенового) і градуйований в одиницях освітленості.

Непрямий метод оцінки освітлення полягає у визначенні КПО та СК. Потім отримані показники порівнюють зі стандартами.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.

Loading...

 
 

Цікаве