WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності - Реферат

Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності - Реферат

Значно зменшує вплив тепла на організм застосування екранування. Екрани можуть бути тепло відбиваючі (алюмінієва фольга, алюмінієва фарба, аркушевий алюміній, біла жерсть), теплопоглинальні (безбарвні і пофарбовані склоблоки, шибки з повітряним чи водяним прошарком), теплопровідні (порожні сталеві плити з водою чи повітрям, металеві сітки). Широко застосовуються індивідуальні засоби захисту: спецодяг з бавовни, льону, каски, шоломи, окуляри, маски з екраном і т.д.

Немаловажне значення для здоров'я людини має атмосферний тиск. Атмосферний (барометричний) тиск створюється атмосферою під впливом гравітації. Зміна тиску відбувається в результаті нерівномірного нагрівання повітряних мас, розташованих над сушею і водою в різних географічних широтах. Як правило, незначні зміни барометричного тиску в межах 10...30 мм рт. ст. не впливають на здорових індивідуумів. Однак більш значні зміни атмосферного тиску убік підвищення чи зниження можуть впливати на функціональний стан здоров'я людини. Оптимальна дифузія кисню у кров з газової суміші в легенях здійснюється при атмосферному тиску 760 мм рт. ст.

Вплив підвищеного атмосферного тиску зв'язаний із механічною (компресійною) і фізико-хімічною (проникаючою) дією газового середовища.

При дуже високому барометричному тиску відзначається : загально підвищений рівномірний механічний тиск на органи і тканини; можливий розвиток механонаркозу; місцевого нерівномірного тиску на тканини, що обмежують повітря утримуючі порожнини (наприклад, придаткові порожнини носа, середнє вухо), що може привести до ушкодження баротравмі; збільшення щільності газової суміші і збудження зовнішнього дихання.

Проникаючий ефект при підвищеному барометричному тиску виявляється в токсичній дії кисню й індиферентних газів, що проникають у кров у підвищених кількостях і викликають наркотичну реакцію. Із збільшенням парціального тиску кисню в легенях більш ніж на 0,8...1,0 атм. виявляється його токсична дія відбуваються ураження легеневої тканини, судороги, колапс. Відомі порушення стану здоров'я у осіб, які працюють на досить великій глибині, при швидкому підйомі на поверхню. В результаті виникають декомпресійні розлади так називана кесонна хвороба (захворювання, виявлене у кесонних робітників, що працювали під водою в спеціальних пристосуваннях-кесонах, і, що розвивається при порушенні правил декомпресії).

Зниження атмосферного тиску відзначається, як правило, при підйомі на висоту (умови високогір'я, літальні апарати, барокамери й ін.). При цьому має місце розрідження атмосфери і зменшення вмісту кисню у повітрі. В залежності від індивідуальних особливостей організму, швидкості і величини зниження тиску й інших факторів відзначається виразність змін у функціональному стані від адаптаційно-пристосувальних реакцій до патологічних станів (висотна чи гірська хвороба), аж до смертельного результату.

В залежності від реакції організму на нестачу кисню при зниженому барометричного тиску висотні умови перебування людей поділяють на: індиферентну зону, висота від 0 до 1 500...2 000 м над рівнем моря. У осіб, що довгостроково перебувають в цій зоні, не відзначається яких-небудь помітних функціональних змін;

зону повної компенсації висотою від 2 000 до 4 000 м. Вона характеризується тим, що працездатність людей в ній зберігається досить тривалий час, але фізична робота виконується з утрудненням;

зону неповної компенсації висотою від 4 000 до 5 500 м, коли спостерігається зниження працездатності і можлива поява в людей ейфорії і неадекватного поводження;

критичну зону – від 5 500 до 8 000 м де спостерігається погіршення стану здоров'я, працездатність різко знижена, виникає велика імовірність прояви висотної непритомності;

нестерпну зону, висота понад 8 000 м, перебування у цій зоні без уживання необхідних заходів як правило закінчується летальним наслідком.

У процесі діяльності людина може піддаватися гострому впливу зниженого барометричного тиску (наприклад, в умовах розгерметизації кабіни літака на висоті понад 5 000 м чи при високогірних сходженнях) і хронічному впливу (тривале перебування в горах). У результаті хронічного впливу високогір'я ( до визначеної зони) в організмі здійснюються адаптаційні перебудови з формуванням стану акліматизації, що використовується у практиці профілактичної роботи серед людей, що піддаються впливу кисневої недостатності.

Варто відзначити і те, що знижений тиск (декомпресія) на висотах (навіть при виключенні нестачі кисню) викликає само по собі збудження в організмі, що об'єднано загальною назвою декомпресійних розладів: висотний метеоризм (розширення газів у шлунково-кишковому тракті); висотні болі (за рахунок переходу газів, у першу чергу азоту, що містяться в розчиненому станів у рідких і напіврідких середовищах у газоподібний стан і утворення пухирців) і висотна тканинна емфізема ("закипання" тканинної і міжклітинної рідини внаслідок поява в них міхурів водяної пари). Пухирці газів викликають емболію кровоносних судин. Зазначені збудження виникають у людини на висоті більш 7 000 м.

Декомпресія може бути плавної і підривною. Прояву декомпресійних порушень можна уникнути чи зменшити при дотриманні правил поступового зниження тиску, застосування висотнокомпенсуючих костюмів, кисневих масок, герметизації кабін літальних апаратів, спеціальних тренувань і інших заходів.

Найбільша кількість інформації про навколишній світ дає зоровий аналізатор. У зв'язку з цим раціональне природне і штучне освітлення в житлових приміщеннях і громадських будинках, на робочих місцях має важливе значення для забезпечення нормальної життєдіяльності і працездатності людини. Світло не тільки забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини, але і визначає життєвий тонус і ритм. Сила біологічного впливу світла на організм залежить від ділянки спектра довжин хвиль, інтенсивності і часу впливу випромінювання. Та частина спектра електромагнітних випромінювань, що знаходиться в межах довжин хвиль від 10 до 100 000 нм, називається оптичною областю спектра. Середня частина оптичної області (400...760 нм) приходиться на видиме випромінювання, сприймане оком як світло. Такі функції організму, як дихання, кровообіг, робота ендокринної системи, ферментні системи чітко змінюють інтенсивність діяльності під впливом світла. Тривале світлове голодування приводить до зниження імунітету, функціональним збудженням у діяльності ЦНС. Світло є могутнім емоційним фактором, впливає на психіку людини. Несприятливі умови освітлення ведуть до зниження працездатності і можуть обумовити так називану професійну короткозорість.

Основними характеристиками освітлення для оцінки його якості є.

Світловий потік – потужність променистої енергії, оцінюється по світловому відчуттю. Одиниця виміру – люмен (лм). Один люмен дорівнює кількості світлової енергії в один Джоуль, що проходить через одиницю площі.

Сила світла, просторова щільність випромінюваного потоку, визначається відношенням світлового патока до величини тілесного кута, у якому він визначений. Одиницею виміру сили світла є кандела (кд).

Освітленість (Е) – визначається як світловий потік, що приходиться на одиницю площі освітлюваної поверхні. Одиниця виміру – люкс (лк). Один лк – це освітленість поверхні в 1м2, на котру падає світловий потік в 1 лм.

Яскравість (В) – це рівень світлового відчуття, величина, що безпосередньо сприймає наше око. Виміряється яскравість в кд/м2 чи в нитах (нт). Один нит дорівнює силі світла в одну канделу з площі в 1 м2 у напрямку, перпендикулярному площадці, що опромінюється. Так, яскравість палаючої свічі і блакитного неба дорівнює приблизно 1 кд/м2. Яскравість сонця опівдні складає 150 000 кд/м2. При яскравості більше 0,75 кд/м2 здійснюється звуження зіниці.

Яскравість освітлюваного об'єкта зв'язана з його освітленістю залежністю: B = КвідЕ / 3,14, де Квід – коефіцієнт відображення поверхні. Наприклад, для стін Квід = 0,6, для стелі Квід = 0,7.

Основними фізіологічними функціями ока є контрастна чутливість, зорова адаптація, гострота зору, швидкість розрізнення і стійкість ясного бачення.

Контрастна чутливість показує у скільки разів яскравість тла (Втла) вище граничної яскравості (Вгр) об'єкта і тла: К= Втла /Вгр. Гранична різниця яскравості Вгр – це найменше помітне для ока відмінність яскравості об'єкта і тла.

Loading...

 
 

Цікаве