WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Перша медична допомога при опіках - Реферат

Перша медична допомога при опіках - Реферат

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

  1. Поняття клінічної смерті.

  2. Перша допомога при раптовому припинення дихання і серцевої діяльності.

  3. Штучне дихання і порядок його застосування.

5.10. Перша медична допомога при відмороженнях, сонячному і тепловому ударах, утопленні і укусах отрутними зміями і комахами

Відмороження характеризуються ушкодженням тканин організму в результаті впливу на них низьких температур.

Відмороження можуть виникати навіть при температурі вище нуля градусів, особливо при періодично наступаючих відлигах. Відмороженню сприяють мокре і тісне взуття, тривале перебування в нерухомому положенні на холодному повітрі, у снігу, під холодним дощем. Частіше піддаються відмороженню кінцівки, особливо нижні. Спочатку при дії холоду спостерігається поколювання, почуття холоду, печіння, потім настає збліднення, синюшне фарбування шкіри і втрата чутливості. Кінцівка нездатна до активних рухів. Глибину і площу ушкодження можна визначити тільки після припинення дії холоду, іноді через кілька днів (на ділянці відмороження розвивається набряк, чи запалення , некроз – омертвіння тканин).

У залежності від глибини поразки тканин розрізняють чотири ступені відморожень: легку (I), середньої ваги (II), важку (III) і украй важку (IV) .

При низьких температурах, особливо у вітряну погоду, треба закривати відкриті ділянки шкіри. Знаходячись на сильному морозі, періодично варто перевіряти чутливість відкритих ділянок обличчя. Застосування різних мазей для профілактики відморожень необґрунтовано.

При наданні першої медичної допомоги потерпілого переводять у тепле приміщення, кладуть у ванну з теплою водою, а якщо такої можливості нема, тоді захищають його від холоду на місці, дають йому гарячий чай, каву. Мокрий одяг і взуття по можливості заміняють на сухий. Якщо ще не наступили зміни в тканинах (міхури на шкірі, ділянки омертвіння), то відморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і ніжно розтирають ватяним тампоном чи вимитими сухими руками до почервоніння шкіри.

У тих випадках, коли у потерпілого проявляються зазначені вище зміни в тканинах, ушкоджені ділянки протирають спиртом і накладають стерильну пов'язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені ділянки шкіри снігом. Це може привести до погіршення стану потерпілого.

Тепловий удар виникає при загальному перегріванні в результаті тривалого впливу високої температури., або при тривалому знаходженні у засобах захисту шкіри ізолюючого типу. Його різновидом є сонячний удар, обумовлений прямим впливом сонячних променів на незахищену людину. При цьому порушується терморегуляція організму, з'являється головний біль, шум у вухах, запаморочення, слабість, нудота і блювота. У важких випадках температура тіла піднімається до 400С, з'являються судороги, зіниці розширюються, подих учащається до 35...40, а пульс до 140...160 у хвилину, іноді відзначається утрата свідомості. При наданні першої медичної допомоги хворого треба винести із зони перегрівання, зняти одяг, що стискує, укласти, піднявши голову. Покласти холод на голову й область серця, дати нюхати нашатирний спирт. Ураженому необхідно часте питво – чай, каву.

Непритомність є проявом гострої судинної недостатності з короткочасним порушенням мозкового кровообігу. Вона може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різкому уставанні хворих з постелі. При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин. Хворий падає, відзначається блідість шкірних покривів, пітливість. Пульс слабкий, 40...60 ударів у хвилину.

При наданні першої медичної допомоги хворого варто укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, варто почати штучне дихання.

Утоплення настає при заповненні дихальних шляхів рідиною, частіше водою.

У потопаючого в бронхи і легені надходить вода, припиняється подих, розвивається гостре кисневе голодування і відбувається припинення серцевої діяльності. Необхідно якомога раніше витягти потерпілого з води. Після цього

його роздягають до пояса, ретельно очищають рот і ніс від мулу, тини і слизи, кладуть животом на високий валик чи на своє коліно, після чого, надавлюючи на грудну клітину, виливають воду з легенів і шлунка. Потім кладуть потерпілого на спину і негайно приступають до штучного дихання і непрямого масажу серця. Найбільш ефективним є штучне дихання способом "із рота в рот", що проводять до відновлення подиху потерпілого. Якщо дихання не відновлюється і потерпілий не опритомнює, штучне дихання і непрямий масаж серця припиняють тільки з появою об'єктивних ознак смерті (широка зіниця ока, повна відсутність реакції ока на світло, відсутність серцебиття протягом тривалого часу, трупні плями).

При відновленні дихання і серцевої діяльності потерпілого треба зігріти, напоїти гарячим чаєм і доставити в медичну установу.

Укуси отрутними зміями: гадюкою звичайною, гюрзою, коброю й іншими, а також павуками – каракуртами і тарантулами небезпечні для життя. Першу медичну допомогу варто робити негайно. З ранки відразу ж видавлюють протягом 4...5 хвилин краплі крові. Для відсмоктування отрути з ранки на неї ставлять кровососну банку, рекомендують припекти місця укусу палаючим сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.

Потерпілому від укусу зміями (гюрзи, кобри) необхідно не пізніше години після укусу ввести сироватку "антигюрза". При відсутності сироватки рекомендують припекти місця укусу палаючою сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.

При укусах бджолами, осами, джмелями з ранки видаляють жало, на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою.

З отрутних рослин на території нашої країни найбільш небезпечними є вовчі ягоди, вовче лико, воронячі очі, віх отрутний (цикута), білена. Серед грибів отрутні мухомор, бліда поганка, не справжній опеньок, не справжні лисички й інші. При отруєнні отрутними рослинами і грибами з'являється загальна слабість, запаморочення, нудота і блювота, болі в животі. Варто негайно промити шлунок, для чого випивають 5...6 склянок теплої підсоленої води, а потім вводять у рот два пальці і, надавивши на корінь язика, домагаються видалення води зі шлунка. Потерпілий повинний бути оглянутий лікарем.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.

Loading...

 
 

Цікаве