WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Перша медична допомога при кровотечах - Реферат

Перша медична допомога при кровотечах - Реферат

Уражені з травматичним токсикозом скаржаться на болі в ушкодженій частині тіла, нудоту, головний біль, спрагу. На ушкодженій частині тіла видні садна і вм'ятини, котрі повторюють обриси виступаючих частин предметів, що давили. Шкіра бліда, місцями синюшна, холодна на дотик. Ушкоджена кінцівка через 30...40 хв. послу її звільнення починає швидко набрякати.

У клініці травматичного токсикозу розрізняють три періоди: ранній, проміжний і пізній. У ранньому періоді відразу ж після травми і протягом 2 годин уражений збуджений, свідомість збережена, він намагається звільнитися із завалу, просить про допомогу. Після перебування в завалі протягом 2 годин настає проміжний період. В організмі наростає інтоксикація. Порушення проходить, уражений стає відносно спокійним, подає про себе сигнали, відповідає на питання, періодично може впадати в дрімотний стан, відзначається сухість у роті, спрага, загальна слабкість. У пізній період загальний стан постраждалого різко погіршується: з'являються порушення, неадекватна реакція на навколишнє збуджування, свідомість порушується, виникають марення, озноб, блювота, зіниці спочатку сильно звужуються, а потім розширюються, пульс слабкий і частий. У важких випадках настає смерть.

Знайшовши людину у завалі, насамперед треба оглянути місце оцінюючи стан зруйнованої конструкції, і лише тоді вжити заходів до звільнення потерпілого. Завал розбирають обережно: він може обрушитися. З завалу можна витягати людину тільки після повного його звільнення від уламків зруйнованої будівлі.

При наданні першої медичної допомоги на рани і придушення накладають стерильну пов'язку. Якщо у ураженого шкіра синюшного кольору, сильно ушкоджені кінцівки, на них накладають вище місця здавлювання джут. Це призупинить усмоктування токсичних речовин з роздавлених м'яких тканин у кровоносне русло. Джут треба накладати не дуже сильно, щоб цілком не порушити припливу крові до пошкоджених кінцівок. У випадках, коли кінцівки теплі на дотик і ушкоджені не сильно, на них накладають тугу пов'язку. Після накладення джгута чи тугої бинтової пов'язки шприць-тюбиком уводять протибольовий засіб, а при відсутності погіршення стану дають у середину 50 мл горілки. Ушкоджені кінцівки, іммобілізують шинами або за допомогою підручних засобів.

З перших же хвилин надання першої медичної допомоги ураженому показані гарячий чай, кава, рясне питво з добавленням питної соди по 2...4 мг на прийом (до 20...40 мг на добу). Сода сприяє відновленню кислотно-лужного рівняння внутрішнього середовища організму, а питво – виділенню токсичних речовин із сечею.

Уражених із травматичним токсикозом якнайшвидше доставляють у медичну установу.

При механічному травмуванні можуть ушкоджуватися поверхово розташовані тканини і внутрішні органи. Ознаками забитого місця поверхово розташованих м'яких тканин є біль, припухлість, синець. При наданні першої медичної допомоги у цих випадках накладають пов'язку, що давить, застосовують холод, створюють спокій. Сильні забиті місця грудей чи живота можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів: легенів, печінки, селезінки і супроводжуватись болями і нерідко внутрішньою кровотечею. Необхідно на забите місце покласти холод і терміново доставити ураженого у медичну установу.

При травмах голови можливе ушкодження головного мозку, ознаками чого є головний біль, нудота, а іноді і блювота, свідомість зберігається. Струс головного мозку супроводжується втратою свідомості, нудотою і блювотою, сильними головними болями, запамороченням. Перша допомога при ушкодженні голови і струсі головного мозку полягає в створенні повного спокою ураженому і застосуванні холоду на голову.

У результаті впливу ударної хвилі великої сили може виникнути загальна контузія, яка характеризується нерідко утратою свідомості, запамороченням, порушенням мови, слуху і зору, ослабленням чи втратою пам'яті. У цьому випадку уражені мають потребу в терміновій дбайливій евакуації в медичну установу.

Розтягання зв'язок відбувається при невдалому стрибку, падінні, піднятті ваг. В ушкодженому суглобі з'являються болі, утвориться припухлість, обмежуються рухи. При наданні першої допомоги роблять туге бинтування, застосовують холод на ушкоджений суглоб, забезпечують спокій ушкодженої кінцівки.

Вивихи виникають при зсуві суглобних поверхонь кісток. При цьому порушується цілісність суглобної сумки, іноді розриваються зв'язки. Основні ознаки вивихів у суглобах кінцівок є біль у суглобі, порушення рухів у ньому, зміна форми суглоба, укорочення кінцівки і зміна її положення. Вивихи можуть бути також у нижньощелепних і між стовбурових суглобах. При вивихах у між хребетних суглобах відбувається зсув хребців, в результаті чого може наступити здавлювання спинного мозку, що приводить до часткового чи повного порушення функцій нижніх кінцівок і органів тазу.

Роблячи першу медичну допомогу при вивиху, не слід намагатися його вправляти – це обов'язок лікаря.

При вивихах у суглобах створюють спокій кінцівки шляхом її іммобілізації. При вивихах у великих суглобах – тазостегновому, колінному, плечовому, а також у між стовбурових суглобах – поряд з цим рекомендується ввести постраждалому протибольовий засіб.

При вивиху у нижньощелепних суглобах накладають пов'язку, яка фіксує нижню щелепу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.


 
 

Цікаве

Loading...