WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Принципи надання першої медичної допомоги при травмах і нещасних випадках. Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення. Види кровотечі та їхн - Реферат

Принципи надання першої медичної допомоги при травмах і нещасних випадках. Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення. Види кровотечі та їхн - Реферат

Реферат на тему:

Принципи надання першої медичної допомоги при травмах і нещасних випадках. Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення. Види кровотечі та їхня характеристика

Задача першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення найпростіших заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання, попередити розвиток можливих ускладнень, полегшити стан травмованому та передбачити захворювання.

Перша медична допомога може бути зроблена на місці поразки самим постраждалим (самодопомога), його товаришем (взаємодопомога), санітарними дружинницями. Заходами першої медичної допомоги є: тимчасова зупинка кровотечі, накладення стерильної пов'язки на рану і опікову поверхню, штучне дихання і непрямий масаж серця, введення антидотів, дача антибіотиків, уведення болезаспокійливих (при шоці) препаратів, гасіння палаючого одягу, транспортна іммобілізація, зігрівання, укриття від жари і холоду, надягання на ураженого протигаза, видалення ураженого з зараженої ділянки, часткова санітарна обробка.

Надання першої медичної допомоги в можливо більш ранні терміни має вирішальне значення для подальшого плину і результату поразки, а іноді і порятунку життя. При сильній кровотечі, поразці електричним струмом, утопленні, припиненні серцевої діяльності і задухи, у ряді інших випадків перша медична допомога повинна надаватися негайно. Якщо в першій медичній допомозі буде бідувати одночасно велике число уражених, то визначається терміновість і черговість її надання. У першу чергу допомогу надають дітям і тим потерпілим, які можуть загинути, якщо не одержать її зараз же.

Приступаючи до надання першої медичної допомоги при комбінованій поразці, треба визначити послідовність окремих її прийомів.

Спочатку виконують ті прийоми, від яких залежить збереження життя ураженого, чи ті, без яких неможливо виконати наступні прийоми першої медичної допомоги. Так, при відкритому переломі стегна і наявності артеріальної кровотечі спочатку треба зупинити небезпечну для життя кровотечу, потім на рану накласти стерильну пов'язку і тільки потім приступити до іммобілізації кінцівки: накласти шину використовуючи підручні засоби для досягнення нерухомості при переломі.

Усі прийоми першої медичної допомоги повинні виконуватися дбайливо і бути щадними. Грубі втручання можуть зашкодити потерпілому і погіршити його стан. Якщо першу медичну допомогу робить не один, а двоє чи кілька людей, то треба діяти злагоджено. У цьому випадку один з тих, хто надає допомогу, повинен бути старшим і керувати виконанням усіх прийомів першої медичної допомоги.

При наданні першої медичної допомоги використовують табельні і підручні засоби. Табельними засобами надання першої медичної допомоги є перев'язочний матеріал: бинти, перев'язочні пакети медичні, великі і малі стерильні пов'язки і серветки, вата й ін. Для зупинки кровотечі застосовують кровоспинні джгути – стрічкові і трубчасті, а для проведення іммобілізації спеціальні шини – фанерні, сходові, сітчасті й ін. При наданні першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти – розчин йоду спиртовий 5% у ампулах чи у флаконі, 1...2% спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настойка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у пігулках або порошку, вазелін і ін. Для особистої профілактики поразок радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами у осередках поразки використовується аптечка індивідуальна.

Табельними засобами забезпечуються санітарні дружини і санітарні інструктори. Комплектуються аптечки першої допомоги на будівельних і виробничих ділянках, у цехах, на фермах і в бригадах, у навчальних закладах і установах, у місцях організованого відпочинку населення. Аптечками повинні бути забезпечені транспортні засоби, на яких перевозять людей, у тому числі особисті автомобілі.

У якості підручних засобів надання першої медичної допомоги можуть використовуватися наступні речі: при накладенні пов'язок – чисте простирадло, сорочка, тканини (краще не кольорові); для зупинки кровотечі – замість джгута брючний ремінь чи пояс, закручення з тканини; при переломах замість шин – смужки твердого картону, фанери, дошки, та ін.

Поняття про рани, класифікація ран та їх ускладнення

Раною називається ушкодження, яке характеризується порушенням цілості шкірних покривів, слизових оболонок, а іноді і глибоких тканин і супроводжується болем, кровотечею і зіянням.

Рани можуть бути вогнепальними, різаними, рубаними, колотими, забитими, роздавленими, рваними, укушеними. Вогнепальні рани виникають у результаті кульового чи осколкового поранення. Вони можуть бути наскрізними, коли маються вхідні і вихідні раневі отвори; сліпими, коли куля чи осколок застряють у тканинах, і дотичними, при яких куля чи осколок, пролітаючи по дотичній, ушкоджує шкіру і м'які тканини, не застріваючі в них. Різані і колоті рани мають малу зону ушкодження, рівні краї, стінки рани зберігають життєздатність, сильно кровоточать, у меншому ступені, чим інші, піддаються інфікуванню. Колоті проникаючі рани при невеликій зоні ушкодження шкіри чи слизової оболонки можуть бути значної глибини і становлять велику небезпеку в зв'язку з можливістю ушкодження внутрішніх органів і занесу у них інфекції, наслідком чого може з'явитися перитоніт і сепсис. Рубані рани мають неоднакову глибину, супроводжуються забитим місцем і роздушенням м'яких тканин. Забиті, рвані і роздавлені рани характеризуються складною формою, нерівними краями, просоченням крові, омертвленими (некротизированими) тканинами на значному протязі, у них створюються сприятливі умови для розвитку інфекції. Рвані рани виникають при грубому механічному впливі, часто супроводжуються відшаруванням шматків шкіри, ушкодженням сухожиль, м'язів і судин, піддаються сильному забрудненню. Укушені рани завжди інфіковані слиною.

Усі рани, крім операційних, вважаються первинно інфікованими. Мікроби у рану попадають разом із предметом, що ранить, землею, шматками одягу, з повітря і при дотику до неї руками. Мікроби, що потрапили в рану, можуть викликати її нагноєння, такі ускладнення, як бешихове запалення. Найбільш небезпечне влучення в рану мікробів, що розвиваються при відсутності повітря і викликають анаеробну інфекцію (газову гангрену). Іншим небезпечним ускладненням ран є їхнє зараження збудником правця. З метою профілактики правця при всіх пораненнях, що супроводжуються забрудненням, особливо землею, а також при роздушені тканин пораненому вводять очищений протиправцевий анатоксин чи протиправцеву сироватку.

Мірою профілактики зараження ран є найбільш раннє накладення на неї асептичної пов'язки, що попереджає подальше надходження мікробів до неї.

Рани можуть бути поверхневими чи проникаючими в порожнину черепа, грудної клітини, черевну порожнину. Проникаючі поранення найбільш небезпечні.

Проникаючі поранення грудей часто супроводжуються ушкодженням легень, що викликає кровохаркання, кровотечу в порожнину плеври і підшкірну емфізему. Серед проникаючих поранень грудей розрізняють поранення з закритим, відкритим і клапанним пневмотораксом: повітря при пораненні проникає в плевральну порожнину через рану у грудній стінці, чи бронхів легенів. Нерідке входження повітря в порожнину плеври, що починається в момент поранення і відразу ж припиняється внаслідок зсуву м'яких тканин по ходу раневого каналу. Так виникає закритий пневмоторакс. При влученні невеликої кількості повітря в плевральну порожнину відбувається швидке його розсмоктування.

Проникаючі поранення грудей з відкритим пневмотораксом характеризуються тим, що повітря при вдиху всмоктується через рану у плевральну порожнину, а при видиху виходить з її назовні. У поранених у грудях з відкритим пневмотораксом звичайно виникають явища дихальної і серцево-судинний .недостатності, різкої гіпоксії (кисневого голодування). Задуха, кашель і біль у грудях погіршують стан потерпілого.

Найбільш небезпечним є клапанний пневмоторакс, при якому повітря при вдиху всмоктується в плевральну порожнину, а при видиху з неї не виходить. Повітря в плевральну порожнину може надходити через рану грудної стінки – цей стан називається зовнішнім пневмотораксом – чи через рану бронхів – цей стан називається внутрішнім пневмотораксом. Повітря, що надійшло в плевральну порожнину через рану у грудній стінці, може проникати в підшкірну клітковину, викликаючи утворення підшкірної емфіземи.

Проникаючі поранення живота можуть бути з ушкодженням і без ушкодження внутрішніх органів: печінки, шлунка, кишечнику, нирок і ін., з їх випаданням чи без випадіння з черевної порожнини. Ознаками проникаючих поранень живота, крім рани, є наявність розлитих болів у животі, напряг м'язів черевної стінки, здуття живота, спрага, сухість у роті. Ушкодження внутрішніх органів черевної порожнини може бути і при відсутності рани, у випадках закритих травм живота.

Види кровотечі та їхня характеристика

Кровотечі є найбільш небезпечним ускладненням ран вони безпосередньо загрожують життю. Під кровотечею розуміється виходження крові з ушкоджених кровоносних судин. Вона може бути первинним, коли виникає відразу ж після ушкодження судин, вторинним, якщо з'являється через деякий час.

У залежності від характеру ушкоджених судин розрізняють артеріальні, венозні, капілярні і паренхіматозні кровотечі.

Найбільш небезпечне артеріальна кровотеча, при якому за короткий термін з організму може вилитися значна кількість крові. Ознаками артеріальної кровотечі є червоне фарбування крові, її витікання пульсуючим струменем. Венозна кровотеча на відміну від артеріального характеризується безупинним витіканням крові, що має більш темний колір, при цьому явного струменя не буває. Капілярна кровотеча виникає при ушкодженні дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м'язів. При капілярній кровотечі кровоточить уся поверхня рани. Паренхіматозна кровотеча виникає при ушкодженні внутрішніх органів: печінки, селезінки, нирок, легенів. Воно завжди небезпечно для життя.

Кровотечі можуть бути зовнішні і внутрішні. При зовнішній кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок чи з порожнин.

При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи чи порожнини і зветься крововиливом. При крововиливі в тканини кров просочує їх, утворює припухлість, називану інфільтратом, чи синцем. Якщо кров просочує тканини нерівномірно і внаслідок розсовування їх утворюється обмежена порожнина, наповнена кров'ю, її називають гематомою. Швидка втрата 1...2 л крові, особливо при важких комбінованих поразках, може призвести до смерті.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.

Loading...

 
 

Цікаве