WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Надзвичайні ситуації воєнного часу - Реферат

Надзвичайні ситуації воєнного часу - Реферат

Бурхливий розвиток засобів масової інформації, особливо електронних, створює об'єктивні передумови для використання їх у воєнних цілях як інформаційно-психологічну зброю. Можна пророчити, що в майбутньому поле бою буде усе більш переміщатися в область інтелектуального впливу на свідомість і почуття мільйонів людей. Розмістивши на навколоземних орбітах космічні ретранслятори, країна-агресор може розробити й у визначених умовах здійснити сценарій інформаційної війни проти тієї чи іншої держави, намагаючись підірвати його зсередини. Провокаційні передачі будуть розраховані не на розум, а насамперед на емоції людей, на їхню почуттєву сферу, що значно ефективніше, особливо при невисокій політичній культурі населення, його слабкої інформованості і непідготовленості до такої війни. Дозована подача ідеологічно і психологічно обробленого провокаційного матеріалу, уміле чергування правдивої ("кредит довіри") і помилкової інформації, вмілий монтаж подробиць різних вигаданих вибухонебезпечних ситуацій можуть перетворитися в могутній засіб психологічного настання. Особливо діючим воно може виявитися проти країни, у якій і без того існує соціальна напруженість, міжнаціональні, релігійні чи класові конфлікти. Ретельно підібрана інформація, потрапляючи на такий сприятливий ґрунт, може в короткий термін викликати паніку, масові безладдя, погроми, дестабілізувати політичну ситуацію в країні. У такий спосіб можна змусити керівництво супротивника капітулювати без застосування традиційних видів зброї.

Розвиток молекулярної генетики в останні десятиліття обумовило можливість створення генетичної зброї на основі здійснення рекомбінації ДНК (дезоксирібонуклеїнової кислоти) – носія генетичної інформації про живий організм. За допомогою методів генної інженерії виявилося можливим здійснювати поділ генів і їхню рекомбінацію з утворенням молекул рекомбінантної ДНК. На основі цих методів можливо здійснювати перенос генів за допомогою мікроорганізмів, забезпечити утворення сильнодіючих токсинів людського, тваринного чи рослинного походження. Шляхом комбінування бактеріологічних й інших агентів можливе створення біологічної засобів – основи біологічної зброї, зі зміненим генетичним апаратом. Шляхом упровадження генетичного матеріалу з яскраво вираженими токсичними властивостями у вірулентні бактерії чи у віруси людини можна одержати біологічну зброю, здатну в короткий термін викликати летальний результат. Учені припускають, що до 2005...2010 років генна інженерія досягне значних результатів в області молекулярної біології, що дозволить розкрити механізм дії токсинів, забезпечити виробництво токсичних продуктів, які можна буде застосовувати як зброю.

Вивчення природного і генетичного розходження між людьми, їх тонкої біохімічної структури показало можливість створення так називаної етнічної зброї. На думку вчених, така зброя вже в недалекому майбутньому може уражати спеціальними агентами одні етнічні групи населення і бути індиферентними стосовно інших. В основі такої вибірковості будуть знаходитися розходження в групах крові, пігментації шкіри, генетичній структурі й інші фактори. Дослідження в області етнічної зброї можуть бути спрямовані на виявлення генетичної уразливості окремих етнічних груп і на розробку спеціальних агентів, розрахованих на ефективне використання цієї здатності. Згідно висновків американського медика Р. Хамершлага, етнічною зброєю можна завдати поразки 25...30% населення країни, що піддається нападу. Нагадаємо, що в ядерній війні такі втрати населення вважаються "неприйнятними".

Вражаючим фактором пучкової зброїє гостроспрямований пучок заряджених або нейтральних частинок високих енергій – електронів, протонів, атомів водню. Потужний потік енергії, стерпний частками, може створити в матеріалі об'єкта інтенсивний тепловий вплив, ударні механічні навантаження, руйнувати молекулярну структуру організму людини, ініціювати рентгенівське випромінювання. Застосування пучкової зброї відрізняється миттєвістю і раптовістю уражаючої дії. Обмежуючим фактором по дальності дії цієї зброї є газове середовище – атмосфера, з атомами якої взаємодіють розігнані частки. Найбільш ймовірними об'єктами поразки цієї зброї можуть бути люди, електронне устаткування, різна техніка, ракети, космічні апарати.

Теоретичні дослідження в області ядерної фізики показали принципову можливість існування антиматерії, а стало бути – і створення зброї на основі анігіляції частинок і античастинок. Згодом існування античастинок (наприклад, позитронів) було доведено експериментально. При взаємодії частинок і античастинок вони зникають, а при цьому виділяється величезна енергія у вигляді фотонів. По розрахунках, при взаємодії 1 міліграма античастинок з матерією виділяється енергія, еквівалентна вибуху декількох десятків тонн тринітротолуолу. В даний час дуже складним є процес одержання і збереження античастинок. Відомо, що у Швейцарії, у Європейському Центрі ядерних досліджень робляться спроби утримання античастинок у пухирцях рідкого гелію. Зазначені складності роблять дуже проблематичне створення в найближчому майбутньому зброї масового знищення на основі антиматерії, хоча привабливість його для військових дуже велика.

Менше відомо акустична й електромагнітна зброя. Перша з них уражає живу силу супротивника, випромінюючи звукові коливання визначеної частоти, що викликає широкий спектр порушень функціонування організму, від миттєвої діареї до розриву середнього вуха. Крім того, ефект може бути і психологічним, аж до повної деморалізації.

Електромагнітна зброя розрахована в першу чергу на придушення класичних радіоелектронних засобів, що працюють на принципах прийому і перетворення електромагнітних хвиль. Іншими словами, всі електроприлади в зоні дії електромагнітної бомби або згорять, або "збожеволіють". Крім того, при належній потужності електромагнітне випромінювання здатне робити шкідливий вплив і на людину, руйнуючи клітки і порушуючи біологічні і фізіологічні функції органів та організму в цілому

Зрозуміло, перераховані вище види зброї далеко не вичерпують можливості їхньої появи в доступному для огляду майбутньому, оскільки практично усі вони будуть засновані на технологіях подвійного призначення. Це ускладнює проблему їхньої ідентифікації, контроль над розробкою і виробництвом, утрудняє досягнення угод про їхню заборону. Оскільки практично усі вони будуть засновані на технологіях подвійного призначення, це ускладнює проблему їхньої ідентифікації, контроль над розробкою і виробництвом, утрудняє досягнення угод про їхню заборону. Про подібну небезпечну перспективу вперше на офіційному рівні було заявлено делегацією СРСР у 1975 р. на ХХХ сесії Генеральної асамблеї ООН. Тоді СРСР представив проект "Угоди про заборону розробки і виробництва нових видів зброї масового знищення і нових систем такої зброї". Однак світове співтовариство й у ту пору, і понині головну погрозу бачить з боку вже існуючих видів ЗМУ, що більш реальна й у силу цього заслоняє собою погрозу завтрашнього дня.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.

Loading...

 
 

Цікаве