WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Особливості аварій і катастроф на пожежа та вибухонебезпечних об’єктах. Основні принципи попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного - Реферат

Особливості аварій і катастроф на пожежа та вибухонебезпечних об’єктах. Основні принципи попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного - Реферат

Реферат на тему:

Особливості аварій і катастроф на пожежа та вибухонебезпечних об'єктах. Основні принципи попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру

Ускладнення технологічних процесів, збільшення площ забудови об'єктів народного господарства підвищують їхню пожежну небезпеку.

По вибуховій, вибухо-пожежній і пожежній небезпеці об'єкти підрозділяються на категорії А, Б, В, Г, Д, Е, К.

До категорії А відносяться нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, трубопроводи, склади нафтопродуктів.

У Б категорію входять цехи виробництва і транспортування вугільного пилу, деревного борошна, цукрової пудри, борошномельні млини.

Категорію В охоплюють лісопильні, деревообробні, столярні, меблеві, виробництва.

Об'єкти інших категорій менш небезпечні.

Наслідки пожеж і вибухів на підприємствах народного господарства визначаються уражаючими факторами. Пожежі утворюють наступні уражаючи фактори: відкритий вогонь і іскри; підвищену температуру навколишнього середовища і предметів; токсичні продукти горіння, дим; знижену концентрацію кисню; падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування і т.д.

При вибусі виникають: повітряна ударна хвиля та уламкове поле, створюване фрагментами об'єктів, що вибухають і руйнуються.

Пожежі, вибухи з наступними пожежами є традиційно-небезпечними для території України. У наш час пожежі будинків і споруджень виробничого, житлового, соціально-побутового і культурного призначення залишаються самим розповсюдженим нещастям. Прикладів тому безліч.

При пожежах і вибухах люди одержують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиті місця, черепно-мозкові травми, осколкові поранення, комбіновані поразки).

Принципи гасіння пожеж засновані на розумінні основних шляхів припинення горіння: ізоляцією зони горіння від кисню; зниженні швидкості тепловиділення чи збільшенні швидкості тепло відводу від зони реакції окислювання. Основною умовою при цьому є зниження температури горіння до рівня нижчого температури само спалаху. Досягається це дотриманням чотирьох відомих принципів: охолодженням реагуючих речовин; ізоляцією реагуючих речовин у зоні горіння; розведенням реагуючих речовин до непальних концентрацій чи концентрацій, що не підтримують горіння; хімічним гальмуванням реакції горіння.

Для цих цілей застосовуються різні вогнегасящі речовини, властивості котрих докладно описуються і класифікуються в спеціальних посібниках. Основні способи припинення горіння представлені в табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Способи припинення горіння

Охолодженням

Розведенням

Ізоляцією

Хімічним гальмування реакції

Охолодження зони горіння суцільними або диспергирован- ними струменями води. Охолодження перемішуванням пальних речовин

Розведення паливної суміші струменями тонко дисперги- рованної води, газо водяними струменями, непальними парами і газами

Ізоляція пального матеріалу від окислювача шарами піни, продуктів ви-буху, вогнегасящого порошку, вогне-захистною смугою

Гальмування реакцій горіння вогнегасящим порошком, галоідо-призводними та вуглеводними

Основні принципи попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру

Попередження надзвичайних ситуацій – це комплекс заходів, що проводяться завчасно і спрямовані на максимально можливе зменшення ризику виникнення події, а також на збереження здоров'я людей, зниження розмірів збитку навколишньому середовищу і матеріальним втратам у випадку їхнього виникнення.

Організація роботи з попередження надзвичайних ситуацій у масштабах країни проводиться в рамках цільової програми щодо зниження ризиків і зм'якшення наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Відповідно до цієї програми визначені основні напрямки попередження НС та зменшення втрат і збитку від них. Серед них основними є:

моніторинг навколишньої природного середовища і стану об'єктів народного господарства;

прогнозування НС природного і техногенного характеру й оцінка їх ризику;

раціональне розміщення продуктивних сил по території країни з погляду природної і техногенної безпеки;

запобігання в можливих межах деяких несприятливих і небезпечних природних явищ і процесів шляхом систематичного зниження їхнього потенціалу, що накопичується;

запобігання аварій і техногенних катастроф шляхом підвищення технологічної безпеки виробничих процесів і експлуатаційної надійності устаткування;

розробка і здійснення технологічних заходів для зниження можливих втрат і збитку від НС (зм'якшенню їхніх можливих наслідків) на конкретних об'єктах і територіях;

підготовка об'єктів економіки і систем життєзабезпечення населення до роботи в умовах НС;

розробка та участь у спеціальних заходах щодо попередження терористичних і диверсійних актів і їхніх наслідків;

декларування промислової безпеки і ліцензування видів діяльності в області промислової безпеки;

проведення державної політики в області захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

проведення державного нагляду і контролю з питань природної і техногенної безпеки;

страхування природних і техногенних ризиків;

інформування населення про потенційні природні і техногенні загрози на території проживання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

  2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

  3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

  4. Чирва Ю.О.,Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

  5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: "Афіша". – 1999.–254с.

  6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ "Компанія ВІД". – 2001. – 230с.

  7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу "Безпека життєдіяльності людини", КНЕУ.– 1998. –44с.

  8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

  9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

  10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: "Новий світ". – 2000. –320с.

  11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: "Знання-прес". –2003.– 430 с.

  12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.

Loading...

 
 

Цікаве