WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація - Реферат

Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація - Реферат

Реферат на тему:

Надзвичайні ситуацій мирного та воєнного часів, їх класифікація

Надзвичайна ситуація (НС) – це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на визначеній території, викликане аварією, катастрофою, стихійним чи екологічним лихом, а також масовим інфекційним захворюванням, що можуть приводити до людських та матеріальних втрат.

Згідно сучасним уявленням, надзвичайні події з загибеллю чи несмертельною поразкою 10 потерпілих і більше, які вимагають невідкладної медичної допомоги, прийнято називати катастрофами.

Надзвичайні ситуації можуть класифікуватися за наступними ознаками:

ступені раптовості: раптові (не прогнозовані) і очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації; складніше – стихійне лихо; своєчасне прогнозування НС і правильні дії дозволяють уникнути значних матеріальних втрат а в окремих випадках запобігти загибелі людей;

швидкості поширення: НС можуть носити вибуховий, стрімкий, помірний та плавний характер. До стрімких найчастіше відносяться більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійні лиха. Відносно плавно розвиваються ситуації екологічного характеру;

масштабу поширення: за масштабом НС можна поділити на об'єктові, місцеві, регіональні, державні і глобальні. До об'єктових і місцевих відносяться ситуації, які не виходять за межі одного функціонального підрозділу, виробництва, населеного пункту. Регіональні, державні та глобальні НС охоплюють цілі регіони, держави або кілька держав;

тривалості дії: за тривалістю дії НС можуть носити короткочасний, або мати затяжний характер. Усі НС, у результаті яких відбувається забруднення навколишнього середовища, відносяться до затяжних;

за характером НС можуть бути навмисними і ненавмисними. До навмисних варто віднести більшість національних, соціальних і військових конфліктів, а також терористичні акти. Стихійні лиха по характеру свого походження є ненавмисними. До цієї групи відносяться також більшість техногенних аварій і катастроф.

До надзвичайних ситуацій природного походження відносяться метеорологічні, тектонічні, телуричні, топологічні і космічні явища.

Метеорологічні небезпечні явища: аерометеорологічні: бурі, урагани, шторми, смерчі, шквали, торнадо, циклони; агрометеорологічні: великий град, злива, снігопад, сильний туман, сильні морози, надзвичайна спека, посуха; природні пожежі: лісові, торф'яні пожежі, пожежі хлібних масивів, підземні пожежі пальних копалин.

Тектонічні і телуричні небезпечні явища: землетруси; виверження вулканів.

Топологічні небезпечні явища:

гідрологічні: повені, паводки, вітрові нагони, підтоплення;

агрологічні: зсуви, селі, обвали, лавини, осипі, цунамі, провал земної поверхні.

Космічні небезпечні явища: падіння метеоритів, залишків комет і штучних космічних апаратів; інші космічні катастрофи.

Надзвичайні ситуація антропогенного походження.

Транспортні: автомобільні, залізничні, авіаційні, водяні, трубопровідні.

Виробничі небезпечні явища:

з вивільненням механічної енергії: ушкодження чи руйнування механізмів, агрегатів, комунікацій, обвалення конструкції споруд;

гідродинамічні (вибухи гребель з утворенням хвиль прориву і катастрофічного затоплення); прориви гребель з утворенням проривного паводка; прориви гребель, що призвели до змиву родючого шару ґрунтів чи відкладення наносів на великих територіях;

з вивільненням термічної енергії: пожежі (вибухи) у будинках на технологічному устаткуванні; пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки, збереження легкозаймистих пальних, вибухових речовин; пожежі (вибухи) на транспорті, у будинках житлового, соціально-побутового і культурного призначення; виявлення боєприпасів, що не розірвалися; утрата легкозаймистих пальних та вибухових речовин;

з вивільненням радіоактивності: аварії на АЕС, АЕУ виробничого і дослідницького призначення з викидом (погрозою викиду) радіоактивних речовин (РР) у навколишнє середовище; аварії з викидом (погрозою викиду) РР на підприємствах ядерного паливного циклу (ЯПЦ); аварії на транспортних і космічних засобах, що містять ядерні матеріали;

з вивільненням небезпечних хімічних речовин при їх виробництві чи переробці або збереженні (похованні); аварії на транспорті з викидом (погрозою викиду) СДОР; утворення і поширення СДОР у процесі протікання хімічних реакцій;

витік бактеріологічних агентів: порушення правил експлуатації об'єктів водопостачання і каналізації; порушення технології в роботі підприємств харчової промисловості; порушення режиму роботи установ санітарно-епідеміологічного (мікробіологічного) профілю;

Специфічні небезпечні явища:

інфекційна захворюваність: одиничні випадки екзотичних і особливо небезпечних інфекційних захворювань; групові випадки особливо небезпечних інфекцій; епідемія; пандемія; захворюваність тварин (ендоотія, епізоотія, пандроотія); хвороби рослин: прогресуюча епіфітотія; панфітотія; масове поширення шкідників рослин.

Соціально небезпечні явища:

війни ( війни відносять до спеціальних і соціально небезпечних явищ);

військові конфлікти; тероризм, суспільні безладдя; алкоголізм, наркоманія, токсикоманія та інші.

Серед природних катастроф найбільш частими (90%) є чотири види: повені (вони становлять 40% від загальної кількості надзвичайних ситуацій природного походження), тайфуни (на них припадає 20% катаклізмів), землетруси і посухи (їхня частка − по 15%).

Якщо врахувати приведену вище класифікацію, то для кожної надзвичайної ситуації можна надати якісну і кількісну характеристику. При цьому катастрофами (з урахуванням вимог ВІЗ) вважаються події з числом загиблих не менше 10 осіб.

За даними табл. 3.1, співвідношення природних і техногенних катастроф приблизно 1/4. Серед природних катастроф, як і у вітчизняних авторів, на першому місці повені (8,15%), далі землетруси (7,22%) та урагани (5,20%). Що стосується катастроф техногенного походження, то тут переважають події на авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому транспортах (65,7%).

За ступенем тяжкості згідно загальноприйнятій концепції катастрофи класифікуються на:

малі, з числом загиблим і поранених 25...100 осіб, з кількістю таких, що потребують госпіталізації від 10 до 50 людей;

середні, з числом загиблих 101...1 000 осіб, з наданням кваліфікаційної допомоги 51...250 ураженим;

великі, з числом загиблих більше 1 000 і таких що потребують госпіталізації більше 250 людей.

З цього погляду інтерес представляють статистичні дані про найбільші природні й антропогенні катастрофи XX століття, представлені в табл. 3.2, 3.3.

При прогнозуванні втрат у природних катастрофах приведені дані можуть бути використаними як вихідні, але з обов'язковими виправленнями, що враховують вид надзвичайної ситуації (НС), її масштаби, місце події, пору року, часу доби і інші чинники. Особливість НС природного характеру саме і полягає в тому, що вони здебільшого дуже важко передбачувані, тому прогнозовані за даними статистики втрати завжди необхідно оперативно уточнювати.

Таблиця 3.1

Статистичні дані про частоту катастроф, %

Тип катастроф

США

Інший світ

Усього

Природні катастрофи (статистика за 1948...1997 р.)

Повені

1,12

7,03

8,15

Урагани

0,70

4,50

5,20

Землетрусу

0,10

4,12

7,22

Торнадо

1,98

Метеорити

0,0001

Техногенні катастрофи (статистика за 1989...1998 р.)

Авіація

5,05

18,25

23,30

Автомобільний транспорт

1,20

16,80

18,00

Судноплавство

1,95

13,10

15,05

Пожежі і вибухи

3,60

9,45

13,05

Залізничний транспорт

0,35

9,0

9,35

Шахти

0,75

5,30

6,05

Греблі

0,14

0,45

0,59

Сховища газу

0,0015

АЕС

0,00003

Значний інтерес представляють статистичні дані про можливість виникнення і ймовірні прогнози НС, що найбільш часто зустрічаються на території нашої країни.

Найбільш непередбаченими, раптовими, такими, що супроводжуються величезним числом жертв і руйнувань, є землетруси. Дотепер неможливо з упевненістю пророчити місце і точний час цього явища природи. Об'єктивними ознаками лиха, що наближається, є незвичайне поводження тварин, птахів; світіння вершин гір і дерев, зміни рівня води в колодязях. Ці ознаки з'являються за кілька годин, а іноді і за добу до землетрусу.

Таблиця 3.2

Число надзвичайних ситуацій в останнє десятиріччя минулого віку

Рік

Число надзвичайних ситуацій

Постраждало, тис. людей

Загинуло,

людей

усього

техногенного характеру

природного характеру

1991

334

209

125

25

236

1992

1 015

769

246

68

947

1993

1 027

905

122

18

1 320

1994

1 322

1 097

225

51

2 672

1995

1 369

1 088

281

57

4 679

1996

1 349

1 034

315

20

2 120

1997

1 665

1 174

360

83

1 735

Loading...

 
 

Цікаве