WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Моделі формування здоров'я людини - Реферат

Моделі формування здоров'я людини - Реферат

Особливий психологічний рівень – психологічна і фізіологічна стратегія життєвої позиції людини у відношенні до свого здоров'я, що виробляється протягом життя людини під впливом факторів зовнішнього середовища і внутрішнього біологічного і психічного стану.

З фізіологічної точки зору "здоров'я" розглядається як природний біологічний стан людини. Первинні ознаки здоров'я передаються дитині від батьків у спадщину. У процесі розвитку людини, природно, змінюється і його здоров'я. Біологічні ознаки здоров'я виражаються у фізіологічно нормальному стані і функціонуванні окремих органів і організму людини в цілому.

Тобто здоров'я людини цей такий стан його організму, при якому потік фізіологічних, біологічних і психічних процесів, які в ньому протікають, забезпечує рівноважне нормальне функціонування і розвиток його органів і систем.

Здатність організму людини розвиватися і зберігати своє здоров'я на визначеному рівні забезпечується механізмом адаптації до умов зовнішнього середовища.

Цей механізм містить у собі наступні два рівні:

1 – Генетичний природний добір, який забезпечує збереження популяції за рахунок природного збереження більш здорових осіб, передачі і підвищення рівня їхніх позитивних властивостей у спадкоємних ознаках.

2 – Фенотиповой рівень, який полягає в індивідуальній здатності систем адаптації організму кожної особи пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

Системи адаптації організму людини на фенотиповом рівні регулюють життєдіяльність людини в результаті зміни інтенсивності протікання наступних основних процесів:

  • обміну речовин (метаболізму), з метою збереження стабільності внутрішнього біологічного і психічного середовища організму (гомеостазу);

  • регенерації, який полягає в відновленні окремих біологічних систем, органів, частин і ділянок живої тканини організму людини, що піддалися негативному впливу факторів зовнішнього середовища (отруєння шкідливими речовинами будь-якого фазового стану, стресові ситуації позитивного і негативного характеру, механічні ушкодження живих тканин і т. п.);

  • адаптивних умовних і безумовних рефлекторних реакцій організму, які виявляються в адекватних поведінкових відповідних реакціях людини на умови зовнішнього середовища, що змінюються.

Виходячи з цього випливають такі основні ознаки здоров'я людини:

    1. Нормальне функціонування організму людини на всіх рівнях його біологічної і психічної організації, його клітинних і генетичних структур.

    2. Нормальне протікання фізіологічних і біохімічних процесів, що забезпечують нормальне функціонування організму в часі.

    3. Здатність до повноцінного виконання основних соціальних функцій.

    4. Участь у соціальній діяльності, суспільно корисній праці і т. п.

    5. Динамічна рівновага фізіологічних і біохімічних процесів організму з факторами навколишнього середовища, що змінюються.

    6. Здатність організму підтримувати нормальну життєдіяльність при дії негативних факторів зовнішнього природного і виробничого середовища за рахунок функціонування процесів адаптації та регенерації.

    7. Відсутність хворобливих процесів, хвороб чи хворобливих змін.

    8. Повне фізичне, духовне, розумове і соціальне благополуччя, гармонійний рівень розвитку фізичних і духовних сил організму, дотримання принципу його єдності, саморегулювання і гармонійної взаємодії всіх органів.

2.5.2. Фактори формування здоров'я людини

На процес формування і рівень здоров'я людини впливає безліч факторів: кліматичні умови, екологічний стан навколишнього середовища, достатність забезпечення продуктами харчування, їхня якість, соціально-економічні умови життєдіяльності, а також рівень розвитку і стан медицини у державі.

Доведено, що приблизно на 50 % здоров'я людини визначає його спосіб життя.

Негативними факторами процесу формування здоров'я людини є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральні і психічні перевантаження, сидячий спосіб життя, погані матеріальні умови, неполадки в родині, самітність, низький освітній і культурний рівень.

Негативно позначається на формуванні здоров'я людини несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні природно-кліматичні умови.

Істотне значення має також стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкоємних захворювань.

Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічних процесів можуть бути абіотичні фактори навколишнього середовища, тобто особливості неживої природи.

Очевидний зв'язок географічного розподілу ряду хвороб із клімато-географічними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю випромінювань, переміщенням повітря, атмосферним тиском, відносною вологістю повітря й ін.

На здоров'я людини впливають і біотичні складові (фактори) навколишнього середовища – особливості навколишньої живої природи. Ці фактори присутні у вигляді продуктів метаболізму рослин і мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів (віруси, бактерії, гриби й ін.), отруйних речовин, комах і небезпечних для людини тварин.

Патологічні стани людини також можуть бути пов'язані з антропогенними факторами забруднення навколишнього середовища: повітря, ґрунту, води, продуктів промислового виробництва. До них, зокрема, відносяться патології, зв'язані з біологічним забрудненням від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики й ін.).

Хімічне, радіоактивне і бактеріологічне забруднення повітря, ґрунту, води, харчових продуктів, а також шум, вібрація, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання можуть викликати в організмі людини важкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Це приводить до різкого збільшення захворюваності, передчасного старіння і смерті, народженню неповноцінних дітей.

На тлі дії негативних факторів навколишнього середовища на организм людини виникають такі захворювання, як онкологічні, серцево-судинні, дистрофічні зміни, алергія, діабет, гормональні дизфункції, порушення в розвитку плоду, ушкодження спадкоємного апарата клітин організму людини.

Істотно впливають на стан здоров'я населення фактори соціального середовища, демографічна ситуація, стан і рівень медичного обслуговування, духовний і культурний рівень суспільства і соціального середовища людини, матеріальний стан, соціальні відносини, засоби масової інформації, урбанізація, конфлікти різного рівня і багато чого іншого.

Перераховані вище умови середовища і визначають стан здоров'я населення.

Створення ідеальних умов для здоров'я людини є практично нерозв'язаною задачею. Це пов'язано з тим, що на сучасному етапі розвитку людського суспільства, одночасно з досягненням позитивного ефекту розвиваються так названі хвороботворні агенти біологічно, хімічного, фізичного, психофізичного характеру. У глобальному масштабі це пов'язано з порушенням динамічної рівноваги у системі "людина – середовище існування", що викликає розвиток критичного положення в біосфері.

Таким чином, ключове рішення задачі забезпечення здоров'я людини полягає в попередньому аналізі, прогнозуванні взаємного впливу компонентів системи "людина – середовище існування", які включають екологічні, технічні, біологічні, економічні, політичні й інші аспекти, тобто фактично спосіб життя і взаємини людей з їхнім природним оточенням.

Здоров'я населення знаходиться в прямій залежності від здоров'я суспільства. У нашій країні, для рішення проблеми збереження здоров'я і працездатності людини, збільшення тривалості його життя розроблена і функціонує система охорони здоров'я (СОЗ). Вона містить у собі наступні підсистеми:

  1. Науково-медичну.

  2. Лікувально-профілактичну.

  3. Санітарно-епідеміологічну.

  4. Санітарно-профілактичну,

  5. Санітарно-курортну.

  6. Фізкультурно-оздоровчу.

Однак тільки декларуванням засад політики держави в області охорони здоров'я та знанням її основних положень кожним індивідуумом неможливо досягти необхідного рівня здоров'я. Рішення задачі збереження і зміцнення здоров'я залежить, в основному, від самої людини: – від його життєвої позиції стосовно себе, свого здоров'я, відношення до навколишнього середовища, оточення і соціального середовища, ступеню активності в досягненні цілей, індивідуальних фізичних, психічних і біологічних особливостей.

"Уміння продовжити життя – в умінні не скорочувати його".

Сенека (Рим, 1 ст. н.е.)

Loading...

 
 

Цікаве