WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Надзвичайні ситуації: хімічні аварії. Хімічні аварії в Україні і світі - Реферат

Надзвичайні ситуації: хімічні аварії. Хімічні аварії в Україні і світі - Реферат

Реферат

Надзвичайні ситуації: хімічні аварії. Хімічні аварії в Україні і світі.

Вступ...................................................................................................................................3

  1. РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНИХ АВАРІЙ..............................4

  2. РОЗДІЛ ІІ. ХІМІЧНІ АВАРІЇ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ...........................15

Висновок............................................................................................20

Використана література

Вступ

Надзвичайні ситуації як правило торкаються великих мас населення на великих територіях де велика імовірність появи великого числа поражених, які потребують екстреної допомоги. В цій ситуації відвертанню жертв може сприяти тільки комплекс заходів по медичному захисту населення, що включає в себе лікувально-эвакуаційні, санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи. При цьому ці заходи повинні виконуватися в максимально стислі терміни і спеціальними, професійно підготованими формуваннями, якими і є формування медичної служби громадянської оборони і Мніністерства з питаннь надзвичайних ситуацій Украіни. Але окрім цього велику роль в наданні допомоги постраждалим грає саме населення поражених територій (само - і взаємодопомога), тому зростає необхідність в навчанні населення правилам поведінки в надзвичайних ситуаціях.

Проблема промислової безпеки значно загострилась з появою крупномасштабных хімічних виробництв в першій половині нашого сторіччя. Основу хімічної промисловості склали виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має, по суті, природних обмежень. Постійне зростання продуктивності зумовлене значними економічними перевагами великих настанов. Як слідство, зростає зміст небезпечних речовин в технологічних апаратах, що супроводжується виникненням небезпек катастрофічних пожеж, вибухів, токсичних викидів і інших руйнівних явищ.

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНИХ АВАРІЙ

Стисла характеристика хлора та аміака(як найповсюдженіших складників)

Хлор :

Ступінь токсичності 2.

Основні властивості : зеленувато – жовтий газ з характерним запахом, важче повітря, мало розчиняється у воді, при виході в атмосферу димить. Накопичується в низьких ділянках поверхні, підвалах, тонелях і т. п.

Вибухо – і пожежонебезпечність : негорюч. Ємкості можуть вибухати при нагріванні.

Небезпечність для людини : можливий летальний випадок при вдиханні. Пари впливають на слизову оболонку та шкіру, викликаючи опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.

Засоби захисту : ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки В, захистний одяг.

Аміак:

Ступінь токсичності 4.

Основні властивості : безцвітний газ з різким запахом. Легше повітря, розчинний у воді. При виході у атмосферу димить.

Вибухо – і пожежонебезпечність : Горючий газ. Горить при існуванні відкритого джерела вогню. Ємкості можуть вибухати при нагріванні. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

Небезпечність для людини : Небезпечний при вдиханні, при високих концентраціях можливий летальний випадок. Викликає сильний кашель та задуха. Пари діють дуже подразливо на слизові оболонки та шкіряний покрів, дотик викликає обмороження шкіри.

При враженні проявляються серцебиття, порушення частоти пульса, "приливи", насморк, кашель, затруднення дихання, почервоніння та зуд шкіри, різь в очах.

Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових Катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.

Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерел ом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а і в прилеглих районах. У США для кожної з 336 особливо небезпечних хімічних речовин, які можуть потрапити в навколишнє середовище внаслідок аварії, встановлено три рівні впливу:

1. Виникає дискомфорт у постраждалих.

2. З'являється втрата працездатності.

3. Виникає загроза життю.

До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: С12, НС1, HF, HCN, SO3, SO2, CS2, CO, СО2, NH3, COC13, оксиди азоту та інші.

При великих хімічних аваріях, катастрофах, пожежах та стихійних лихах можуть виникати руйнування виробничих будівель, сховищ, ємностей, технологічних ліній, трубопроводів тощо. Внаслідок цього великі кількості СДОР можуть потрапити в зовнішнє середовище – на поверхню грунту, різних об"єктів, в атмосферу, і в подальшому розповсюдитись на територію населених пунктів, що може бути причиною масових отруєнь працівників виробництва та населення.

До об"єктів, які мають, використовують та транспортують СДОР, відносять:

1. Підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної та інших видів подібної промисловості;

2. Підприємства, оснащені холодильними установками, водопровідні станції та очисні споруди, які використовують аміак та хлор;

3. Залізничні станції, які мають місця для відстою рухомих ешелонів із СДОР;

4. Склади та бази з запасами отрутохімікатів, які використовуються в сільському господарстві;

5. Склади та бази з запасом речовин для дезинфекції, дезинсекції та дератизації сховищ з зерном та продуктами його переробки.

На хімічному підприємстві зберігається в середньому 3-15 добовий запас цих сполук. На складах СДОР можуть зберігатися: в резервуарах під високим тиском (до 100 атм.), в ізотермічних сховищах при тиску, близькому до атмосферного, в закритих ємностях та температурі навколишнього середовища.

При всіх засобах зберігання можливо руйнування ємностей та вихід СДОР (розлив та перехід в газ) в навколишнє середовище – на поверхню землі, в джерела води та атмосферу.

Варіанти випаровування СДОР

Розлив СДОР веде до помірного або надзвичайно швидкого випаровування речовин. Останні більш небезпечні для людей, які знаходились в зоні зараження. Можна виділити 3 варіанти випаровування розлитої отруйної речовини:

1. Буйне, майже моментальне випаровування всього розлитого СДОР. За короткий час (до 10 хвилин) випаровується основна кількість СДОР, внаслідок чого утворюється хмара з високою концентрацією отруйних речовин. При цьому виникають смертельні концентрації їх пару або аерозолю. Така отруйна хмара розмщується в приземному прошарку повітря на висоту від поверхні землі до 20 метрів. Межа хмари спочатку (2-3 хв) чітко окреслена, радіус її складає 0,5-1 км, потім хмара розповсюджується з повітрям, і розміри її збільшуються (від декількох метрів до 50-70 км);

2. Нестійке випаровування СДОР. При цьому випаровування розлитих речовин проходить більш повільніше – в основному внаслідок тепла грунту та теплого повітря. В перші хвилини інтенсивність випаровування невелика, але з часом вона зростає. Такий процес сприяє довгому зараженню атмосфери;

3. Рівномірне по часу випаровування СДОР. Час випаровування по 2-му та 3-му варіантах може складати години, доби та більш довгий час. При цьому кількість СДОР, які переходять в повітря, не перевищує 3-5 % (пік при температурі 25 оС). збереження уражуючої дії СДОР залежить від властивостей повітря – його вологості, швидкості вітру, вертикальної стійкості, а також від фізико-хімічних властивостей самого СДОР.

Токсична дія СДОР на організм визначається кількома факторами:

1. Фізичні властивості СДОР. Головними властивостями, які здатні впливати на організм людини, є:

- агрегатний стан (рідина, аерозоль тощо);

- розчинність в воді, жирах, ліпідах;

- швидкість гідролізу;

- щільність випаровування відносно щільності повітря, леткість;

- температура кипіння, затвердіння, теплоємність та теплота випаровування;

Loading...

 
 

Цікаве