WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Поліпшення рівня безпеки праці на підприємствах - Реферат

Поліпшення рівня безпеки праці на підприємствах - Реферат

Реферат на тему:

Поліпшення рівня безпеки праці на підприємствах

Згідно з класифікатором професій ДК 003:2005 в Україні нараховується понад тисячу професій і зареєстровано 1,07 млн. суб'єктів "Єдиного державного реєстру підприємств та організацій", а чисельність працездатного населення віком від 15-70 років складає 20,7 млн. осіб. Промислову діяльність здійснюють понад 570 тисяч підприємств та установ, на яких залучено до роботи майже 13 млн. працівників. Щомісяця в Україні через незадовільний стан з охороною праці органами Держгірпромнагляду призупиняються роботи майже на 22 тис. об'єктів і підприємств і притягаються до адміністративної відповідальності 8 тис. працівників, кожен другий з яких – керівник підприємства. Загальна сума штрафів перевищує 4 млн. гривень. Все це суттєво позначається на собівартості та конкурентоспроможності продукції.

За міжнародною класифікацією виробничий травматизм поділяється на такі категорії: незначний, допустимий, задовільний та неприпустимий. У країнах Європи травматизм відповідає рівню допустимого (один випадок на 20 тис. і більше). Ще шість років тому рівень травматизму в Україні визначався як неприпустимий, але впродовж останніх десяти років кількість травмованих зменшилась в 3,5 рази, а загиблих – вдвічі (один випадок на 11 тис. працюючих), що дозволило досягти задовільної категорії травматизму.

Факти аварійних подій, нещасних випадків, які нерідко мають летальні наслідки, свідчать, що суспільство на даному етапі зіткнулося з новою категорією завдань, вирішення яких виходить за межі окремої науки або галузі знань. Слід розробити єдину стратегію вирішення низки проблем, пов'язаних у тому числі і з організацією безпеки життєдіяльності людини у процесі трудової діяльності. Останнім часом все більше підприємств створюють інтегровані системи менеджменту, що зорієнтовані одночасно на всі види безпеки. Набуває розвитку тенденція інтеграції загальної системи менеджменту та елементів загального управління якістю, моделей досконалості. Такий підхід закріплюється національними стандартами України і реалізується в зарубіжних компаніях і лише на деяких вітчизняних підприємствах.

Проте більшість вітчизняних підприємств або ще не приступали до розробки таких систем, або перебувають на початковому етапі, причому їхня розробка ведеться поза зв'язком з іншими системами. Це пояснюється, з одного боку, психологічною і професійною неготовністю фахівців упроваджувати ці системи, з другого боку, йдеться про так звану зону комфорту, коли від керівників вимагається змінити звичний стереотип діяльності, що призводить до невпевненості у правильності своїх дій. В Україні традиційно 85% керівників промисловості та сфери державного управління мають інженерну освіту, 13% - економічну і лише 2% - гуманітарну. За прогнозами фахівців, такий стан залишатиметься ще довго. У США ж серед керівників – лише 2% фахівців технічного профілю, інші – економісти, психологи, юристи і професійно підготовлені менеджери.

Проблеми ж при викладанні БЖД виникають й через більш ніж десять років її появи у всіх ВНЗ України. Спільним наказом Міністра освіти і науки та Начальника штабу-заступника начальника ЦО України № 182/200 від 20 липня 1995 р. введена до навчальної програми усіх ВНЗ України обов'язкова дисципліна "Безпека життєдіяльності", яка складалась з двох частин: "БЖД" – для підготовки бакалаврів; "Цивільна оборона" – для підготовки фахівців і магістрів загальнотехнічних, економічних і подібних спеціальностей.

Перший заступник Міністра освіти і науки України 31 серпня 1997 року затвердив навчальну програму нормативної дисципліни "Основи охорони праці" для вищих закладів освіти, 04 грудня 1998 року – навчальну програму нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих закладів освіти, 02 серпня 1999 року – навчальну програму нормативної дисципліни "Охорона праці в галузі" для вищих закладів освіти.

Відомо, що політику економічної підготовки фахівців в Україні визначають Київський національний економічний університет (КНЕУ) та Київський національний торгівельно-економічний університет (КНТЕУ), які розробили, відповідно, ще два стандарти освіти і дві освітньо-професійні програми підготовки фахівців з вищою освітою. Таким чином, одночасно діє три стандарти освіти, а навчальним закладам необхідно вирішувати, який із них відповідає сучасним вимогам і який із них виконувати.

Про реальне ставлення студентів до питань доцільності викладання БЖД дають певне уявлення результати проведених досліджень у Вінницькому національному технічному університеті (ВНТУ) та Вінницькому інституті економіки Тернопільського національного економічного університету (ВІЕ ТНЕУ). В технічному університеті викладання здійснюється у наступній послідовності: бакалаврат: І курс – "Охорона праці в робочій професії" (при отриманні диплома кваліфікованого робітника), ІІІ-ІV курс – "Безпека життєдіяльності", ІV курс – "Основи охорони праці"; магістратура (інженерія) – "Охорона праці в галузі", а в економічному на І курсі на модульному принципі об'єднано три курси "Безпека життєдіяльності", "Охорона праці" та "Цивільна оборона" під єдиною назвою БЖД. Студенти стаціонару, опитані після вивчення БЖД на І курсі ВІЕ ТНЕУ та ІV курсі ВНТУ після вивчення "Безпеки життєдіяльності" і "Основ охорони праці", визначають відповідно рівень своїх знань як середній – 71% та 8% і 75%; необхідність поглиблювати свої знання – 70% та 64% і 89%; професійну орієнтацію цих знань (необхідність у майбутній діяльності) – 71% та 78% і 95%; необхідність їх у повсякденному житті та час навчання 56% та 78 і 82%; при цьому бажаними формами пізнання матеріалу є: лекції – 29% та 19% і 16%, лабораторно-практичні заняття – 6% та 14% і 18%, дискусія – 12% та 24% і 28%, що свідчить про підвищення професійності у ставленні студентів ВНТУ до отримання знань.

Висновок. Результати дослідження свідчать, що не вдається досягти суттєвого покращення організації праці і створення безпечних умов праці менеджерами-економістами, бо зберігається традиційна тенденція кращої підготовки фахівців-виконавців з інженерною освітою.

Loading...

 
 

Цікаве