WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Основні законодавчі документи з охорони праці. Спеціальні розслідування нещасних випадків. Штучне освітлення, його розрахунок. Категорія приміщень і с - Реферат

Основні законодавчі документи з охорони праці. Спеціальні розслідування нещасних випадків. Штучне освітлення, його розрахунок. Категорія приміщень і с - Реферат

* Норматитив стосується роботи при незначному контрасті об'екту з фоном і і темним фоном.

** При постійному спостереженні за процесом.

Для отримання дифузного, комфортного для очей, без зайвих тіней світла і для захисту очей від засліплюючої дії незахищених ламп застосовується освітлювальна арматура, яка призначена захищати лампу від пилу, бруду, атмосферних опадів і механічних ушкоджень.

Освітлювальну апаратуру разом з лампою називають світильником. За світлорозподіленням вони поділяються на три групи : світильники прямого, розсіяного та відбитого світла. Перші посилають не меншне 90% світлового потоку на освітлювальну поверхню. Світильники відбитого світла спрямовують світловий потік на стелю, а звідти, відбившись, потік розподіляється по приміщенню; в них мала економність.

Світильники розсіяного світла посилають частини світлового потоку на робочу поверхню, частину – на стелю та стіни.

Захист очей здійснюється завдяки присутності в арматурі так званого захисного кута. Чим більший захисний кут, тим більше захищені очі від освітлюючої дії світла.

4. Аналіз можливих схем вімкнення людини в електричну мережу.

Суттєвим для наслідків ураження є шлях проходження струму. Т ак, якщо на шляху струму опиняються життєво важливі органи – серце, головний мозок, печінь, то небезпека ураження дуже висока, оскільки струм безпосередньо дії на органи.

Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його дія на життєво важливі органи може бути лише рефлекторною, а не безпосередньою.

Можливих шляхів проходження струму в тілі людини дуже багато , але характерними, які частіше зустрічаються на практиці, є не більше як 15 петель. Найбільш поширені з них – рука-рука, права рука – ноги, ліва рука – ноги. Найбільш небезпечними є петлі голова – руки та голова – ноги, коли струм може проходити через головний і спинний мозок. Але ці петлі на практиці виникають відносно рідко. Наступний по безпеці шлях — права рука – ноги, який по частоті утворення займає друге місце. Найменш небезпечний шлях — нога – нога, який виникає під час дії на людину так званої напруги кроку. Напруга кроку навіть відносно невеликих значень (50-80В) викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і як наслідок — падіння людини на землю.

В цей момент припиняється вплив на людину напруги кроку і виникає більш тяжка ситуація :замість нижньої петлі в тілі людини утворюється новий, більш небезпечний шлях, як правило, від рук до ніг.

Оскільки в такому положенні людина доторкається одночасно точок землі, віддалеих одна від одної на відстань, що перевищує довжину кроку, напруга, що діє на неї, як правило, більше за напругу кроку. В результаті створюється загроза смертельного ураження.

5.Категорія приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

Категорія приміщень і споруд по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

Вимоги щодо конструкції та планування рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо – та вибухобезпеки з певною мірою визначає категорію приміщеннь та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Визначення категорії приміщень проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г,Д).

Категорія А — використовується горючі гази з НКМ до 10% це об'єм повітря, (ЛЗР) лехкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахований надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5к Па. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним в такій кількості, що надлишковий розрах.тиск вибуху в приміщенні перевищує 5н Па.

Кабегорія Б — використовуються горючі гази з НКМ>10% до об'єкту повітря, горючий пил або волокна (НКМ<65%), ЛЗР з температурою спалаху 28-61°С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні пилоповітряні, або пароподібні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий, надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.категорія В — (пожежонебезпеечна) використовуються горючі рідини з температурою спалаху більше 60°С. пил з НКМ більше 65 г/м3 (аерозолі). Тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали здатні при взаємодії з водою, киснем, повітрям, (а також горючі та важкогорючі рідини) або одне з одним лише горіти і не відповідає до категорії А і Б.

Категорія Г — негорючі речовини та матеріали в горячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням тепла, іскор, полум'я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д — негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

В основу розрахунку методу визначення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки полягає в оцінці розрахунків надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимими.

Розрахунок максимально-можливих надлишкових тисків, що виникають при згорянні, визначається за формулою :

Hi * Po * Z * m 1

ΔP = ———————————————— * —— , кПа

V3 * Cp * ρ * K * T0 Kн

де Нт – теплота згоряння горючої речовини

Дж/кг – (для категорії розчинників Нт – 40*10 *3

Z - коофіцієнт, що характеризується ступенем горючої речовини в утворенні вибухонебезпечні суміші.

m – маса горючої речовини, кг;

V3 – вільний об'м приміщення, м2 .

Ср – питома теплоємність газової суміші в приміщенні.

ρ - густина газового середовища в приміщенні кг/м2 (дорівнює густині повітря при заданній температурі);

Задача

В цеху всатовлені 4 однакові промивні ванни /n=4/. Поверхня водного дзеркала кожної F=3м3. Температура води 60°С. температура в цеху tц = 20°С, повітря, яке подається вентиляцією в приміщення цеху, tзовн.=15°С. Швидкість руху повітря над поверхнею рідини, яка знаходиьтся в ванні, V=0.2 м/с. Кількість працюючих в цеху n1 = 20 чол. Робота важка. Визначити кількість повітря, яке необхідно подати в цех для виведення надлишків вологи, якщо відносна вологість повітря в цеху φвн = 80%, повітря, що поступає, φзовн = 40%.

Розрахунок

Кількість повітря, необхідного для виведення надлишків вологи, визначають за допомогою /19/, м3 род:

 W

L = —————————————————————————————————————————————— ,

φвн. φзовн.

γвн. (———— * dвн. - ———— * dзовн.)

100 100

де W – кількість вологи, яка виділяється всіма джерелами г/год; γвн. – питома вага повітря, яке виводиться, кг/м3; dвн. і dзовн. - вміст вологи в повітрі, відповідно, що виводиться і надходить,%. Кількість вологи, яка виділяються з вільної поверхні промивних ванн, кг/год.

W = Fn (а + 0.0174 V)(P2 – P3),

де а – фактор гравітаційного руху навколишнього середовища, за табл. д6 при температурі 20˚С і повітр'я в цеху 20˚С, дорівнює 0,037; Р2 — парціальний тиск водяних парів, що насичують повітря при температурі рідини в паскалях, приймають за табл.Д5 (II); при температурі 60*С Р2= 148,79 млм.рт.ст.; Р1 — парціальний тиск водяних парів, які насичують повітря за табл.Д5 (II) при температурі 20*С пружність водяних парів складає 17,39 мм.рт.ст.;F, n, v — див.в умові.

Підставивши в формулу числові значення отримаємо

W= 3*4 (0,037-0,0174*0,2)(146,79-17,39)= 54,06кг/год.

Кількість вологи, яку виділяє організм людини в процесі роботи, г/год.

Wр=n1*w1, де n – кількість працюючих;

W – кількість вологи, яка виділяється в організмі однієї людини протягом години; для даного випадку при температурі вцеху 20*С і важкій роботі вона складає 20г/год.(12).

Таким чином, Wр= 20*200=4000 г/год=4 кг/год.

Загальне вологовиділення в цеху Wу=Wв+Wр=52,854+4=56,854 кг/год.

Вміст вологи у повітрі, що виводить і надходить, береться табл.Д5 (II).

Для приведених умов вологовмісту в вивідному повітрі dз=10,5 г/кг. Таким чином, кількість повітря, яке необхідне для виведення лишків вологи в цеху,

58060

L= ————————————————————— = 6582 м2/год

1,205 (0,8*14,4-0,4*10,5)

В И К О Р И С Т А Н А Л І Т Е Р А Т У Р А :

1.Держнагляд охорони праці.

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Київ "Основа" 2001р.

2.Гажаман В.І. "Електробезпека на виробництві"

Київ 1998р.

3.Грантенборг І.М.; Коршун М.М.Чабанова О.В.

Гігієна праці та виробнича санаторія"

Київ 1997р.

Loading...

 
 

Цікаве