WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Поняття про валеологію. Об’єкт, завдання та методологічні основи валеології - Реферат

Поняття про валеологію. Об’єкт, завдання та методологічні основи валеології - Реферат

Реферат на тему: Поняття про валеологію. Об'єкт, завдання та методологічні основи валеології Валеологія - комплекс знань в їх практичному доповненні про фізичне, психічне і моральне здоров'я людини при її взаємодії з оточуючим середовищем; про збереження і закріплення здоров'я з моменту народження і до глибокої старості, профілактику захворювань, про повернення до стану здоров'я після хвороби, про продовження здорового життя. Валеологію як науку про здоров'я індивідума, суспільства і Природи в цілому, можна поділити на індивідуальну і суспільну. 1. Індивідуальна - направлена на збереження, примноження і відновлення здоров'я окремої конкретної людини. Тут органічно переплітаються: а) особиста гігієна; б) психогігієна; в) загартування; г) фізичне навантаження; д) раціональне харчування; е) методики систем оздоровлення. Іншими словами сюди входить все, що образно називається здоровим образом життя. Суспільна - це збереження і підтримка здоров'я суспільства, як фізичного, так і психічного, духовного, економічного і соціального. Предмет валеології - індивідуальне здоров'я людини. Здоров'я та хвороба - основні категорії наукового пізнання в медицині. Хвороба - це патологічний процес. Хвора людина втрачає активну самостійність у реалізації своєї життєвої установки, втрачає оптимальний зв'язок із середовищем. Згідно з В.П. Куликовим, індивідуальне здоров'я - це відсутність хвороби, здоров'я як норма і здоров'я як успішне пристосування. Правомірно говорити про здоров'я як динамічний стан, що дозволяє проявитись якомога більшій кількості видоспецифічних функцій при економній витраті біологічного субстрату, тобто здоров'я - це здатність індивіда проявляти свої біологічні та соціальні функції. За Б.Н. Чумаковим, здоров'я людини - процес збереження та розвитку її психічних та функціональних якостей, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості життя. За даними Ю.П. Лисицина, факторами, які визначають здоров'я, є: здоровий спосіб життя - 50-55% екологічні фактори - 15-20% спадковість - 15-20% медицина - 10-15% Об'єктом уваги валеології є по-перше - здорова людина; по-друге - все її оточення і діючі фактори; по-третє - причини розвитку патологічного процесу, механізми повернення організму до стану здоров'я, захисно-пристосовні механізми, іншими словами - процеси виліковування, повернення до норми; по-четверте - профілактичні і оздоровчі заходи; і на кінець по-п'яте - причини, механізми і ознаки старіння і можливі шляхи профілактики як патології старіння, так і старіння в цілому. Принципи валеології: 1. Розуміння, що здоров'я фізичного тіла залежить від енергетичної, емоційної, інтелектуальної та духовної сфер людини. 2. Людина є здоровою, якщо вона цілісна та гармонійна з Природою, живе у відповідності зі своїми духовними завданнями. 3. Хвороба не є великим злом, яке необхідно негайно викорінити будь-яким чином, хвороба є сигналом до трансформації, вказівкою повернути в потрібному напрямку. 4. Здоров'я, не просто відсутність хвороби, а внутрішня життєва динамічна сила, що протистоїть хворобі. 5. Дійсне здоров'я досяжне для кожного. Людина може бути здоровою настільки, наскільки вважає це для себе можливим. Методологічні основи валеології: 1. Здоров'я людини розглядається як самостійна соц.-біологічна категорія, яка може бути кількісно та якісно охарактеризована та якою можна керувати - формувати, зберігати та зміцнювати. 2. Між здоров'ям і хворобою існує перехідний "третій" стан. 3. Підхід до людини та її здоров'я є інтегральним (системним) та холістичним (цілісним). Методи валеології - переважно природні. 4. Теоретичні принципи валеології відповідають завданням теоретичної медицини. Основні завдання валеології: 1. Розробка й реалізація уявлень про здоров'я, побудова діагностичних моделей і методів його оцінки та прогнозування. 2. Кількісна оцінка рівня здоров'я практично здорової людини, його прогнозування, характеристика образу та якості її життя, формування індивідуальних оздоровчих програм. 3. Формування "психології" здоров'я, мотивації до корекції образу життя індивідом із метою закріплення здоров'я. 4. Реалізація індивідуальних оздоровчих програм, первинної та вторинної профілактики захворювань, оцінка ефективності оздоровчих заходів. Валеологічні аспекти психічного здоров'я. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки Психіка - сфера мислення, почуттів та емоцій, інтеграція цих окремих автономних систем у цілісну особистість. Першопричина, яка є поштовхом до різних захворювань і неадекватних форм поведінки, у першу чергу, пов'язана із психікою. Ознаками здоров'я особистості є вміння людини регулювати свої вчинки та поведінку у межах соціальних груп, її здатність до саморегуляції, тобто уміння в бадьорому стані керувати психікою, правильно та свідомо оцінювати суб'єктивне та об'єктивне "Я". Сучасні західні психологи вважають, що самоповага та ступінь вираженої стурбованості є одними з найважливіших показників психічного здоров'я. Ф.М. Достоєвський як критерій психічного здоров'я розглядав адекватне сприйняття оточення, свідоме здійснення вчинків, цілеспрямованість та активність. Американський психолог Маслоу вважає, що здорова людина - це перш за все людина щаслива, яка живе у гармонії сама із собою, не відчуває внутрішнього розладу, здатна захищатись, але першою не нападати ні на кого. Валеологічний аспект психічного здоров'я - це управління станом психіки (мисленням, почуттям, емоціями) з елементами самопізнання та психічного оздоровлення. Мислення може бути свідомим і несвідомим. Свідоме мислення - це якість розуму, коли проявляється можливість виразити результати словом, а також засоби та прийоми, за допомогою яких було отримано цей результат. Це здатність ідеального відтворення дійсності у свідомості. Несвідоме мислення проявляється у тому, що людина не може розповісти, як вона розв'язала задачу (хоча зробила це правильно), не бачить своїх помилок, не в змозі вказати на ознаки та якості, на які вона спиралася, коли давала відповідь. Психічне здоров'я асоціюється з такою метою існування людини, як потреба у самореалізації, тобто забезпеченні сфери життя, яку називають соціальною. Людина себе може реалізувати в суспільстві тоді, коли має достатній рівень психічної енергії, яка визначає її працездатність (сили), і, в той же час, достатню пластичність і гармонійність психіки, які дозволяють їй адаптуватись у суспільстві, бути адекватною його вимогам. За сучасними уявленнями психіка людини має свідому та несвідому частини. На свідому приходиться майже 10%, на несвідому - до 90%, вона у свою чергу поділяється на підсвідому і надсвідому. Підсвідомість - це психічні процеси, не представлені у свідомості, той психічний досвід, який людина набула та несе в собі. Цей рівеньпов'язаний із нашим біологічним існуванням (через підкіркові структури
Loading...

 
 

Цікаве