WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Уявлення про гострі і хронічні професійні інтоксикації. Інтоксикація пестицидами, ртуттю, свинцем та його сполуками миш’яку - Реферат

Уявлення про гострі і хронічні професійні інтоксикації. Інтоксикація пестицидами, ртуттю, свинцем та його сполуками миш’яку - Реферат

лібексин, лазолван, бромгексин, налагоджують інгаляцію киснем.
Внутрішньовенно вводять 20 мл 40 % розчину глюкози і 500 мг аскорбінової кислоти, внутрішньом'язово - тіаміну хлорид, кокарбоксилазу, кальцію глюконат. Таким хворим протипоказані препарати морфіну.
Лікування хронічного отруєння хлорорганічними сполуками повинно бути симптоматичним. Призначають харчування, збагачене ліпотропними речовинами (сир), солями кальцію і вітамінами. Крім того, призначають рибофлавін, ціанокобаламін, глюкозу з аскорбіновою і нікотиновою кислотами, біогенні стимулятори (алое, плазмол, ФіБС тощо), ліпотропні речовини.
У разі алергійних проявів призначають антигістамінні препарати (димедрол, супрастин, фенкарол, тавегіл). Надалі рекомендують санаторно-курортне лікування (Ялта, Одеса, Любінь Великий, Немирів).
Отруєння фосфорорганічними сполуками (пестицидами)
Фосфорорганічні сполуки використовують для боротьби зі шкідниками бавовнику, плодових дерев, зернових та декоративних культур, деякі засоби - для знищення мух, комарів. Найчастіше застосовують байтекс, бутифос, карбофос, хлорофос. В організм людини ці сполуки потрапляють головним чином через органи дихання, травний тракт і шкіру. Вони здатні також проникати в організм через неушкоджену шкіру, не спричинюючи місцевих змін.
До ранніх проявів отруєння належать такі ознаки: неспокій, слино- та сльозотеча, нудота, блювання, біль у животі, пронос, порушення зору. Під час огляду хворого відзначають збудження, посмикування м'язів або адинамію. Мовлення утруднене, зіниці звужені. Спостерігаються фібриляція м'язів язика і повік, нерегулярні поштовхоподібні рухи очних яблук, тахікардія й артеріальна гіпертензія. Часто наростають явища серцевої слабкості.
Клінічна картина отруєння фосфорорганічними сполуками залежить від шляхів надходження отрути в організм.
У разі отруєння фосфорорганічними сполуками потерпілого евакуюють із забрудненої зони. Треба швидко обмити шкіру водою з милом, обробити її 2 % розчином натрію гідрокарбонату або 5-10 % розчином аміаку, 2-5 % розчином хлораміну Б. Якщо отрута потрапила в очі, їх необхідно промити водою і закапати ЗО % розчином сульфацил-натрію (альбуцид).
Антидотом цього отруєння є атропіну сульфат; 0,1 % розчин атропіну сульфату слід уводити підшкірно по 0,3-0,5 мл 3-4 рази на добу.
Ефективним є введення 15 % розчину дипіроксиму по 1 мл підшкірно в поєднанні з 2-3 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату. У разі тяжких отруєнь внутрішньовенно вводять 0,5 мл 5 % розчину ефедрину гідрохло-риду і підшкірно 1 мл 0,05 % розчину прозерину.
За наявності збудження ЦНС і судом внутрішньом'язово вводять гексенал (по 5 мл 10 % розчину), хлоралгідрат у клізмі (по 2-3 г), усередину призначають аміназин (по 25 мг на добу), внутрішньом'язово - сульфат магнію (по 8-10 мл 25 % розчину на добу). У разі порушення ритму дихання призначають лобелін або цититон, вдихання кисню. За необхідності призначають також серцево-судинні засоби.
Для профілактики пневмонії доцільно застосувати антибіотики. Призначають також полівітаміни, біостимулятори, фізіотерапевтичні методи.
Отруєння ртутьорганічними сполуками
Для протруювання насіння часто використовують ртутьорганічні пестициди. Це такі комплексні препарати, як гранозан, меркуран, меркургексан.
Ранніми проявами отруєння ртутьорганічними сполуками є присмак металу в роті, головний біль, нудота, блювання, біль у животі, пронос із слизом або кров'ю, сильна спрага, відчуття печії в роті, кровоточивість ясен, різка слабкість.
У крові виявляють нейтрофільний лейкоцитоз, збільшену ПІОЕ. У сечі знаходять білок, еритроцити, ртуть (до 0,05 мг/л).
Пізніше хворих турбують пароксизмальні напади, які супроводяться безпричинним страхом, посиленою спрагою, поліурією. Часто з'являються епілептиформні судоми.
У всіх випадках гострої інтоксикації фельдшер повинен промити шкіру теплою водою або спиртово-лужним розчином. Якщо отрута потрапила через рот, то необхідно промити шлунок водою й антидотом Стржижевського (100 мл на 2-4 л води). Призначають по 5 мл 5 % розчину унітіолу внутрішньом'язово. Для виведення ртуті з організму застосовують тіосульфат натрію - по 20 мл 20 % розчину внутрішньовенно.
За наявності ацидозу внутрішньовенно вводять 200 мл 3 % розчину натрію гідрокарбонату. Рекомендують також серцеві глікозиди, кисень, вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, вітамін Р.
Такий хворий повинен регулярно полоскати рот водню пероксидом або слабким розчином калію перманганату.
До складу комплексного лікування входить дієта, багата на солі калію (печена картопля, яблука, зелень).
Санаторно-курортне лікування (Ялта, Одеса, Любінь Великий, Рай-Оленівка) призначають після виведення хворого зі стану інтоксикації та за відсутності протипоказань.
Отруєння сполуками миш'яку
У сільському господарстві сполуки миш'яку застосовують головним чином для боротьби з грибковими захворюваннями рослин і гризунами. Представником цієї групи є арсенат кальцію.
Миш'якумісні сполуки є протоплазматичними й тіоловими отрутами. Усі вони кумулюють в організмі. Потрапляючи в організм, вони уражують нервову систему, шлунок, печінку, кишки, органи кровотворення, подразнюють шкіру та слизові оболонки.
Розрізняють три форми отруєння миш'яком: катаральну, шлунково-кишкову, паралітичну.
Катаральна форма отруєння спостерігається в разі потрапляння аерозолю миш'яку на слизові оболонки очей і органів дихання. Характеризується загальною слабкістю, запамороченням, нудотою, блюванням, подразненням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і очей, тремтінням тіла, судомами, спаданням серцево-судинної діяльності.
Потім до цього приєднуються нестримне блювання, профузний пронос холероподібного типу. Випорожнення мають вигляд рисового відвару з домішками крові. Часто швидко розвивається колапс. Іноді на шкірі утворюються пухирі та пустули.
Паралітичну форму отруєннявідзначають тоді, коли в організм потрапляють великі дози миш'яку. Вона характеризується появою різкої слабкості, сонливості, запаморочення, відчуття страху, болісним посіпуванням м'язів, втратою свідомості.
У разі гострої інтоксикації рекомендують проводити кровопускання (300 мл) з наступним переливанням крові й внутрішньовенним уведенням глюкози (500 мл 5 % розчину) і аскорбінової кислоти (500 мг). Підшкірно вводять 5-10 ОД інсуліну. Як антидот уводять внутрішньом'язово 5 мл 5 % розчину унітіолу. Призначають 15 мл 20 % розчину натрію тіосульфату внутрішньом'язово, ЗО мл 10 % розчину тетацин-кальцію та 500 мл 5 % розчину глюкози вводять внутрішньовенно краплинно. У тяжких випадках призначають глюкокортикостероїди (125 мг гідрокортизону або 40 ОД АКТГ на добу внутрішньом'язово), серцеві засоби, кисневу терапію.
Застосування унітіолу в разі вираженої ниркової недостатності протипоказане. У таких випадках призначають перитонеальний діаліз, гемодіаліз. За наявності больового синдрому застосовують знеболювальні препарати. Призначають фізіотерапевтичні процедури: електрофорез новокаїну, масаж, лікувальну фізкультуру, сірководневі ванни. Рекомендується диспансерне спостереження і лікування в санаторно-курортних закладах.
У разі роботи з отрутами необхідно дотримуватися правил безпеки й особистої гігієни, запобігати забрудненню продуктів харчування, водойм і атмосферного повітря. Осіб, які працюють з пестицидами, забезпечують спецодягом, спецвзуттям, рукавицями, респіраторами, протигазами, захисними окулярами.
Важливе значення мають профілактичні огляди: попередні (під час влаштування на роботу) і періодичні. Огляду підлягають особи, які тривалий час працюють з пестицидами, а також сезонні робітники. До роботи з пестицидами допускають осіб не молодших за 18 років. Контакт з пестицидами протипоказаний вагітним, матерям-годувальницям, особам із захворюваннями серцево-судинної системи, центральної і периферійної нервової системи, з ендокринною патологією, захворюваннями паренхіматозних органів, а також очей, вуха, носа та горла.
Loading...

 
 

Цікаве