WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Надання першої долікарської допомоги потерпілому - Реферат

Надання першої долікарської допомоги потерпілому - Реферат

умов залишаються нерухомими, тоді після двох глибоких вдмухувань роблять 15 натискань. Ефективність зовнішнього масажу серця визначається появою чіткого пульсу, звуженням зіниць, появою самостійного дихання, зменшенням синюватості шкіри та видимих слизових оболонок.
Для підвищення ефективності масажу серця рекомендується підняти вгору на 0,5 метра ноги потерпілого, чим досягається кращий прилив крові в серце з вен нижньої частини тіла. Коли все ж таки пульс відсутній, значить, настала фібриляція серця. Тоді необхідно виконати дефібриляцію серця, яку робить тільки лікар.
Прилади для масажу серця: дефібрилятор - прилад для боротьби з фібриляцією серця (створює короткий електричний розряд високої напруги через серце, спричиняє загальне скорочення його м'язів і усуває фібриляцію); дефібрилятор із вмонтованим кардіоскопом. Кардіоскоп встановлює наявність фібриляції серця, дає змогу спостерігати, чи дефібриляція вдалася, чи не потрібно повторювати розряди. Розряд електроструму в 3000-7000 В може зняти фібриляцію серця дуже швидко.
5. Способи штучного дихання
Способи штучного дихання бувають ручні та апаратні. Ручні способи -"зрота в рот", та "з рота в ніс". В рот або в ніс потерпілого рятівник видихає зі своїх легенів в легені потерпілого об'єм повітря в кількості: 1000-1500 мл.
Цей метод найбільш ефективний, бо простий і легкий, правда, можлива передача інфекції, тому використовують носовичок, марлю, спеціальну трубку. Підготовка до штучного дихання полягає у поетапному виконанні наступних операцій: розстібають комір, краватку, пояс; кладуть потерпілого на спину, на стіл чи на підлогу; закидають його голову максимально назад, щоб підборіддя було на одній лінії із шиєю (підклавши попередньо під спину валик з будь-якого матеріалу); натягнутою на пальці стерильною ватою обстежують ротову порожнину (витягнути згустки крові, слиз, штучні зубні протези), повертають голову і плечі вбік; повертають голову в попереднє положення (максимально закинути назад).
Глибоко вдихнувши, рятівник видихає повітря в рот потерпілого, попередньо закривши пальцями його ніс; звільняється рот і ніс потерпілого для пасивного видиху, тим часом рятівник знову набирає повітря; коли рот потерпілого відкрити неможливо внаслідок судомного затискання щелепи, тоді роблять штучне дихання "з рота в ніс"; і так ритмічно протягом 1-2 годин.
Найкраща прохідність дихальних шляхів потерпілого забезпечується в наступних випадках: при максимальному відкиданні голови назад, при відкриванні рота, при висуванні вперед нижньої щелепи. За 1 хвилину необхідно робити 10-12 вдувань, тобто через кожні 5-6 секунд.
Коли заявляється перший слабкий поверхневий вдих у потерпілого, до нього пристосовується ритм штучного дихання. Штучне дихання (штучна вентиляція легенів) є єдиним методом лікування всіх станів, коли самостійне дихання хворого не може забезпечити достатнього насичення крові киснем.
Гостра дихальна недостатність і її крайній ступінь - зупинка дихання -незалежно від причин призводить до зниження вмісту кисню в організмі (гіпоксія) і надлишку вуглекислого газу (гіперкапнія). Внаслідок гіпоксії і гіперкапнії в організмі розвиваються важкі порушення функцій всіх органів, яких можна уникнути лише при своєчасно розпочатій реанімації - штучній вентиляції легенів - при штучному диханні "з рота в рот".
6. Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м'язів, тобто людина самостійно не в силі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої дотикається людина.
Звільнення потерпілих в електроустановках напругою до 1000 В. Для звільнення потерпілого використовують сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Можна використати для звільнення від джерела струму суху дошку, одяг, підстилку, на які стають ногами. Можна діяти і рукою, не дотикаючись до металевих частин другою. Можна перерубати або перерізати провід. Можна відкинути оголений провід сухою палицею від потерпілого.
Звільнення потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000 В.
Натягнути діелектричні рукавиці і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами.
Вимкнути електроустановку.
Замкнути або заземлити проводи повітряної електричної лінії (ПЕЛ) ( замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).
Три стани людського організму внаслідок дії електроструму.
І стан - потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.
II стан - потерпілий непритомний, але дихає - людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.
III стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.
Література
Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 1999.
Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ - 2000.
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини - Львів, Афіша, 2000.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000.
Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 2000.
Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ "Каравела" 2001, Львів, Новий світ, 2000.
Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці - Львів, Афіша, 2000.
Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності - Київ, КДТЕУ, 1997.
Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності - Львів, За вільну Україну, 1997.
Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти - Львів, 1997.
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини - Львів, Банківський коледж, 1999.
Лозниця В.С. Психологія та педагогіка - Київ, ЕксОб, 2000.
Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі - Кіровоград, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве