WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій - Реферат

Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій - Реферат

укриття.
Сховищами називаються інженерні споруди герметичного зразка, які забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних та сильнодіючих отруйних речовин (ОР, СДОР), бактеріальних засобів (БЗ), а також високих температур і обвалень будівель.
За місцем розташування сховища можуть бути вбудованими під будинками (у підвалах), побудованими поза будинками. У мирний час їх використовують під господарські приміщення.
Протирадіаційні приміщення (ПРУ) призначені для захисту людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пилу в органи дихання .людини, на шкіру та одяг, а також світлового випромінювання ядерного вибуху. При належній міцності конструкцій ПРУ в стані часткового захистити від дії ударної хвилі та уламків зруйнованих будинків.
Найпростіші укриття-щілини викопують на глибину до 180-200 см, шириною 100-120 см, по дну - 80 см, із входом під кутом 90 град. до повздовжньої осі. Щілина може бути відкритого або перекритого типу.
Як діяти за сигналами цивільної оборони при аварії на атомній станції
Почувши звуки сирен і гудків, ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Почувши оповіщення, укритися у захисній споруді, підвалі або у будівлі, де застав сигнал. У будівлі зачинити вікна, двері, вентиляційні отвори, загерметизувати кімнату (квартиру), створити триденний запас води. Прийняти препарат йодистого калію: дорослі і діти від 2 років і старші - 1 таблетку - 0,125 г, діти до 2 років - 1/3 таблетки, запиваючи чаєм, водою. При відсутності таблеток приймати 5%-ну настойку йоду: для дітей, старших за 2 роки - 1-2 каплі на 100 г молока (поживної суміші) 3 рази в день. Надягти марлеву пов'язку, по можливості знаходитись подалі від вікон і зовнішніх стін. Свійських тварин загнати у приміщення для тварин. Здійснити герметизацію джерел водопостачання і кормів.
Одержавши повідомлення про евакуацію, зібрати необхідний запас продуктів, що не псуються, на 2-3 доби, медикаменти, 5%-ну настойку йоду, одяг, взуття, речі туалету, постільну білизну, документи, найбільш цінні речі і гроші (загальна вага речей на одну людину не повинна перевищувати 50 кг).
Упакувати все у поліетиленові мішки, чекати підходу автотранспорту. З підходом автотранспорту або на призначений час у квартирі необхідно відключити газ, воду, електроприлади і т. п., натягти плащ з капішоном, панчохи, рукавички, узяти речі і змінне взуття, закрити квартиру (дім) і прямувати до місця посадки.
При аварії на хімічно небезпечному об'єкті
Почувши звуки сирен і гудків, ввімкнути радіоточку, радіо- і телевізійні приймачі. Прослухавши повідомлення, виконати отримані рекомендації. Опинившись у хімічному вогнищі, потрібно швидко вийти із нього по вказівці працівників цивільної оборони або самостійно в бік, перпендикулярний напрямку вітру.
При знаходженні у приміщенні здійснити його герметизацію. Надягнути засоби індивідуального захисту. Залишити нижні поверхи будівель і йти до підвищених місць, що розташовані над територією. Надати допомогу старим і хворим особам. Повідомити сусідів про отримані відомості.
Епідемії, епізотії і епіфітотії
Епідемії - це масове поширеній інфекційних захворювань серед людей на значній території.
Епізотії - це значне поширення хвороб тварин, що перевищує рівень захворювання в даному регіоні.
Важливою умовою захисту людей від епідемій є ефективні санітарно-епідемічні заходи, що спрямовані на зниження інфекційних захворювань і ліквідацію небезпечних хвороб.
Велике значення має раннє діагностування інфекційних хвороб тифу, дизентерії, кіру, поліомієліту, сибірської виразки, малярії, сапу, ящура та ін. Такі захворювання, як чума, холера, жовта пропасниця, віспа, підлягають спеціальному обліку.
Для того, щоб ефективно захистити населення в період епідемії, треба мати необхідні засоби колективного та індивідуального захисту (вакцини, сироватки, бактеріограф, антибіотики), а також провести роботи по захисту води та їжі
Зона епідемічного зараження включає район виникнення епідемії і район поширення, а також характеризується довжиною, глибиною і площею. Територія, в межах, якої виникли масові ураження людей та сільськогосподарських тварин, називається осередком біологічного ураження.
Для попередження поширення інфекції в осередку ураження встановлюється карантин. В районах, прилеглих до осередку біологічного ураження, вводиться режим обсервації.
Карантин - це система протиепідемічних і режимних заходів, що спрямовані на повну ізоляцію осередка і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На зовнішніх кордонах карантинного району встановлюється охорона, регулюється рух. Забороняється вихід людей, вивіз речей та продуктів харчування. Вхід в район карантину дозволяється спеціальним формуванням і медичному персоналу.
Обсервація передбачає проведення ізоляційних лікувально-про-філактичних заходів, що спрямовані на припинення розповсюдження інфекційних захворювань. До режимних заходів в районі обсервації відносяться: максимальне обмеження в'їзду і виїзду; заборона вивозу речей, які не пройшли знезаражування; посилення медичного контролю за продуктами харчування і водою, зменшення руху по зараженій території і інші заходи.
В зонах епідемій з самого початку їх виникнення проводяться заходи по знезаражуванню (дезинфекції), а також знищенню комах і гризунів (дезинсекція і дератизація).
Епіфітотії - масштабні захворювання рослин, що призводять до втрати 50 і більше відсотків врожаю. Сьогодні самими імовірними і потенційно небезпечними інфекціями, що ведуть до корозії зернових культур, являються фузаріоз колоса, бура іржа, мучниста роса;
Література
Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 1999.
Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ - 2000.
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини - Львів, Афіша, 2000.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000.
Джигирей В.С.,Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 2000.
Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ "Каравела" 2001, Львів, Новий світ, 2000.
Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці - Львів, Афіша, 2000.
Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності - Київ, КДТЕУ, 1997.
Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності - Львів, За вільну Україну, 1997.
Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти - Львів, 1997.
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини - Львів, Банківський коледж, 1999.
Лозниця В.С. Психологія та педагогіка - Київ, ЕксОб, 2000.
Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі - Кіровоград, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве