WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Соціальні та політичні небезпеки - Реферат

Соціальні та політичні небезпеки - Реферат

загострення суперечностей між політичними "таборами", партіями;
- занадто часті відставки уряду;
- шахтарські страйки;
- високий рівень криміналізації державно-управлінських процесів в деяких регіонах (наприклад в Криму).
Окреме питання - проблема інформаційної війни, інформаційного криміналу і особливо інформаційного тероризму. Це загальна проблема захисту інформаційного простору України.
Політичні джерела небезпеки можна поділити на зовнішні і внутрішні загрози інтересам суспільства, держави.
Зовнішні загрози:
- висунення територіальних претензій;
- втручання у внутрішні справи;
- використання ресурсної та технологічної залежності для політичного тиску;
- втрата традиційних ринків збуту, недосконалість економічних зв'язків;
- нанесення збитків від санкцій міжнародних організацій, інших країн;
- переорієнтація суспільства на чужі для нації цінності;;
- посилення неконтрольованих міграційних процесів тощо.
Внутрішні загрози:
- активізація сепаратистських (прагнення до відокремлення) рухів у деяких регіонах;
- зниження рівня боєздатності воєнної організації;
- міжконфесійні та міжетнічні конфлікти;
- падіння виробництва , руйнування промисловості;
- зростання "тіньової" економіки, нелегальний вивіз за кордон капіталів, сировини;
- падіння життєвого рівня населення;
- криза платежів тощо .
Забезпечення безпеки в політичній сфері - одна з головних функцій державного управління.
3. Соціальні конфлікти
Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Джерелами конфлікту є соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.
Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб'єктивну реакцію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.
Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним.
Соціальні конфлікти бувають:
- політичні (конфліктують політичні системи);
- соціальні (конфліктують соціальні системи);
- економічні (конфліктують економічні системи, наприклад, корпорації).
Основні типи конфліктів між людьми:
а) за учасниками: внутріособистістні, міжособистістні, між особою і суспільством, між групами, міждержавні;
б) за сферами: економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні, релігійні, побутові тощо;
в) за характером: справжні, випадкові, давні.
Суб'єктами конфліктів можуть виступати:
- окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури;
- об'єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.
Помітне місце нині посідає один з різновидів соціального конфлікту - міжетнічний, пов'язаний із суперечностями, що виникають між націями.
Існує дві форми перебігу конфліктів:
- відкрита, тобто відверте протистояння, зіткнення, боротьба;
- закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.
Поняття "соціально-політичний конфлікт" використовується коли трапляються великомасштабні зіткнення в середині держави (громадянська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи). Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап - постконфліктний синдром, який характеризується напруженням у відношеннях сторін, які щойно конфліктували. Постконфліктний синдром у разі загострення може започаткувати новий конфлікт.
Отже, згідно конфліктологічного підходу, основу суспільного життя становлять інтереси, соціальне життя породжує протистояння, зіткнення інтересів соціальних спільностей, а їх соціальна життєдіяльність породжує структурне напруження, конфлікти.
4. Заходи та засоби спрямовані на запобігання виникненню конфліктних ситуацій
Виділяють (В. Бойко та О. Ковальов) такі шляхи розв'язання конфліктних ситуацій:
а) попередження конфлікту;
б) управління конфліктом;
в) прийняття оптимальних рішень у конфліктних ситуаціях;
г) розв'язання конфлікту.
Для запобігання виникнення конфліктної ситуації розробляються тактики, що враховують усі аспекти конфлікту як соціально-психологічного явища. З них вибирається та, яка відповідає певній конкретній ситуації. Виділяють такі тактики:
Розв'язання конфлікту на основі його сутності та змісту.
Насамперед треба реально встановити не тільки безпосередній привід конфліктного зіткнення, а й його причину, що часто не усвідомлюється учасниками конфлікту. Далі треба визначити зону поширення конфлікту та проблеми, які він зачіпає, виявити реальні мотиви, що зумовили його виникнення. Розв'язання конфлікту можливе тільки при з'ясуванні реальних причин. Це завдання ускладнюється, якщо його виконує представник однієї з конфліктних сторін.
Розв'язання конфлікту з урахуванням його цілей.
Нерідко протиставлення цілей зумовлене не їхнім реальним змістом, а недостатнім порозумінням, домінуванням емоційних станів, різними позиціями, які відстоюють конфліктуючі сторони. У будь-якому випадку треба відмежувати цілі, що пов'язані з міжособистістою взаємодією (особисті домагання, стилі поведінки), від цілей соціальної взаємодії. В першому випадку ми ставимося до людини як до особистості, в другому - як до виконавця певних соціальних функцій. А це визначає стратегію розв'язання конфлікту.
Розв'язання конфлікту з урахуванням його функцій.
Учасників конфлікту треба переконати в тому, що стосунки між ними можна владнати шляхом обміну думками, уточнення позицій тощо.
4. Розв'язання конфлікту з урахуванням емоційно-пізнавального стану учасників полягає в тому, щоб показати негативний вплив емоційного напруження на учасників конфлікту. Знижується критичний рівень мислення, що призводить до необґрунтованих дій, емоційний стан негативно впливає на взаємодію, зумовлює неадекватне взаємо порозуміння. Під впливом емоцій конфліктна ситуація сприймається як така, що загрожує позиції людини в групі, а це спонукає до крайніх дій з метою збереження статусу. Конфлікт починає поширюватись, він поглинає дедалі більше членів організації, деформує усталені стосунки.
5. Розв'язання конфлікту з урахуванням властивостей його учасників.
Конфлікти нерідко виникають унаслідок невмілих дій керівника, неадекватного стилю його діяльності, психологічної некомпетентності. Причинами конфліктних ситуацій можуть слугувати специфічні риси характеру, особистісні властивості членів групи.
Розв'язання конфлікту з урахуванням його можливих наслідків.
Знання про можливі варіанти та наслідки завершення конфліктівдопомагають вибрати найкращі засоби впливу на конфліктуючі сторони. Наслідки
Loading...

 
 

Цікаве