WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Джерела небезпеки життєдіяльності та породжені ними фактори - Реферат

Джерела небезпеки життєдіяльності та породжені ними фактори - Реферат

закриття, огородження;
- використання блокування апаратів і огородження пристроїв для запобігання помилкових операцій і доступу до струмоведучих частин;
- надійного і швидкодіючого вимкнення частин електроустаткування, що випадково опинились під напругою, і пошкоджених ділянок мережі, в тому числі захисного вимкнення; заземлення або занулення корпусів електроустаткування;
- вирівнювання потенціалів, використання розділяючих трансформаторів;
- використання напруг 42 В і нижче змінного струму частотою 50 Гц і 110 В і нижче постійного струму;
- використання попереджуючої сигналізації, підписів і плакатів;
- використання засобів захисту і пристроїв, в тому числі для захисту від впливу електричного поля в електроустаткуванні, в якому її напруженість перевищує допустимі норми.
2.Хімічні речовини, їх класифікація, шляхи проникнення в організм людини, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
Серед великої кількості шкідливих речовин особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:
- промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) і які є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
отрутохімікати, що використовуються для боротьби з бур'янами, гризунами, шкідливими комахами ( гербіциди, пестициди, інсектициди);
лікарські препарати;
хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби);
хімічна зброя.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на токсичні (викликають отруєння всього організму людини), подразнюючі (подразнюють слизові оболонки), мутагенні (призводять до змін спадковості), канцерогенні (викликають пухлини), наркотичні (впливають на центральну нервову систему), задушливі, сенсибілізуючі (діють як алергени), впливаючі на репродуктивну (народжувальну) функцію.
Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей і тварин.
Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.
Ступінь ураження отруйних речовин залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.
За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:
- серцеві - кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кабальту, кадмію тощо;
- нервові - порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снодійні ліки);
- ниркові - сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;
- кров'яні - анілін, похідні аніліну, нітрити;
- легеневі - оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:
- летальні, що призводять або можуть призвести до смерті - термін дії до 10 діб;
- тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набряку легенів, болю в грудях - термін дії від 2 до 5 діб;
- короткочасні - тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.
Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, для визначення забрудненості довкілля та впливу на рослинні та тваринні організми, проведення екологічних експертиз стану навколишнього середовища або окремих об'єктів чи районів користуються такими поняттями як гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин (полютантів), гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), максимально допустимий рівень (МДР), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах.
ГДК шкідливої речовини - це такий вміст її у природному середовищі (мг/м. куб), який не знижує працездатності та самопочуття людини , не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних наслідків у нащадків. Основними заходами захисту людини від шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).
3. Гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину
Зараз в природокористуванні і охорони природи України використовується концепція екологічної безпеки, яка базується на ГДК, ГДС,ГДВ та інших нормах актроногенного впливу на природу.
При нормуванні якості навколишнього середовище передбачено гранично допустимі норми впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду. До цих норм відносяться:
гранично допустимі або тимчасово погоджені норми викидів в атмосферу шкідливих речовин (ГДВ, ТПВ);
гранично допустимі або тимчасово погоджені норми стоків у водоймища (ГДС, ТПС);
гранично допустимі навантаження відходів виробництва на землі та грунти (ГДВ);
гранично допустимі норми та ліміти щодо вилучення та відновлення природних ресурсів, виходячи з необхідності підтримання рівноваги в природному середовищі;
гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі (м2/м3), воді (м2/л), грунтах (м2/кг (ГДК)), орієнтовно безпечні рівні впливу шкідливих речовин на людей (ОБРВ) або гранично допустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД);
виділяють максимальні разові та середньодобові ГДК (перші не повинні шкодити протягом 20хв., другі - при необмежено довгому вдиханні(споживанні));
норми гранично допустимої кількості мікроорганізмів та інших біологічних факторів в атмосфері, воді, грунті;
норми гранично допустимих або орієнтовно допустимих рівнів (ГДР,ОДР), гранично допустимих доз (ГДД) для шуму, вібрації електричних та електромагнітних полів та інших фізичних факторів, котрі можуть справляти вплив на здорв'я людей та їх працездатність;
норми гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин в продуктах харчування, котрі встановлюють мінімально допустимі дози (МДД), котрі не шкідливі для людини за кожною використовуваною хімічною речовиною і при їх сумарному впливі;
норми гранично допустимого рівня або гранично допустимої дози безпечного вмісту радіоактивних речовин в навколишньому середовищі та в продуктах харчування, а також ГДР та ГДД радіаційного опромінення людей;
нормативи та санітарно-захисні зони та смуги.
Останнім часом стало відомо, що визначення ГДК окремо взятого забруднювача, особливо, коли його концентрації близькі до умовної норми або дещо перевищують її, не дає об'єктивного уявлення про його можливу шкоду для здоров'я. Чим далі більше накопичується даних про те, як близька до норми концентрація кількох шкідливих речовин (кожної окремо), скупчившись в
Loading...

 
 

Цікаве