WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Раціональні умови життєдіяльності людини - Реферат

Раціональні умови життєдіяльності людини - Реферат

прагнула до підвищення комфортності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Але створення руками і розумом людини техносферу, призначеної максимально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдовувала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних механізмів біосфери, деформації сформованих протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми.
У глобальній екосистемі, біосфері, яка є єдиним цілим, ніщо не може бути виграно або втрачено, не може бути об'єктом загального поліпшення. Усе, що добуто з неї людською працею, повинне бути повернене.
Техносфера включає в себе регіони міста, промислової зони, виробничого і побутового середовища. До нових, техносферних, належать умови проживання людини в містах і промислових центрах, виробничі, транспортні і побутові умови життєдіяльності. Щоб жити, людина має забезпечити своє життя, насамперед матеріально.
Матеріальне виробництво - це передусім діяльність, спрямована на освоєння навколишнього природного середовища. Воно включає в себе промисловість і сільськогосподарську діяльність. Матеріальне виробництво є основою суспільного розвитку, тому що саме воно задовольняє найрізноманітніші людські потреби. Провідну роль у системі матеріального виробництва відіграли: аграрне виробництво; промислове виробництво, яке розпочалося з того моменту, коли пара й машина здійснили революцію в промисловості; інформаційне виробництво, тобто виробництво знань, що все більше перетворюється на визначальну форму праці. На цьому етапі виробництво ідей, знань, інформації виходить на перший план.
Людство вступає в нову еру - інформаційну. Основним видом економічної діяльності стає виробництво, збереження і розповсюдження інформації.
4. Психологічні причини свідомого порушення виконавцями вимог безпеки
Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку.
Психіка - це властивість нервової системи. Люди мають центральну і вегетативну нервову систему. Центральна нервова система керує відносинами людини із зовнішнім світом. Вона включає спинний мозок, великі півкулі головного мозку, які пов'язані з проміжним мозком, середній мозок, задній мозок, довгастий мозок, мозочок. Вегетативна нервова система керує діяльністю внутрішніх органів.
Розвиток психіки - це результат еволюції нервової системи під впливом навколишнього середовища.
Психічні процеси - це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).
Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
Психічні властивості - сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).
Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. Аналіз статистичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 до 90 % травм у побуті та на виробництві відбуваються з вини потерпілих.
Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень?
Причинами можуть бути внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.
Людині притаманні такі види поведінки: інстинкт, навички, свідома поведінка. Розрізняють свідомість конкретної людини (знання про світ) і її самосвідомість (знання про саму себе). Індивідуальна свідомість спрямовується як на зовнішній, так і на внутрішній світ. Такі показники свідомості, як самопізнання, самоконтроль і самовдосконалення, є вершиною розвитку особистості. Інстинкти і навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками і гальмувати інстинкти. Отже, поведінка, дії, вчинки людини є похідними від її психіки.
У кожній людині виокремлюють три функціональні частини: мотиваційну, орієнтовну та виконавчу. Порушення в будь-якій з цих частин тягне за собою зрушення в дії в цілому. Таким чином у психологічній кваліфікації причин виникнення небезпечних ситуаційта нещасних випадків можна визначити три класи:
Порушення мотиваційної частини дій (проявляється в небажанні виконувати визначені дії). Порушення може бути відносно постійним (людина недооцінює небезпеку) та тимчасовим.
Порушення орієнтованої частини дій (проявляється в незнанні правил безпеки).
Порушення виконавчої частини (проявляється в невиконанні правил безпеки внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини).
Особиста безпека заснована головним чином на трьох важливих фундаментальних принципах: знанні, спостережливості та обережності. Наші знання не обов'язково базуються виключно на власному досвіді - в основі майже всіх сучасних знань лежить досвід минулих поколінь людей. Цей досвід треба вивчати, бо більшість ситуацій мають типовий характер.
Спостереження - це активний, свідомий процес, який може передати нашій свідомості істину, детальну картину навколишнього світу. Цим процесом необхідно навчитися керувати, з часом зробити його своєю звичкою, невід'ємною частиною світогляду. Обидві ці якості - знання та спостережливість - обов'язково повинні бути доповнені третьою - обережністю.
Тільки при такому сполученні система особистої безпеки може бути дійсно ефективною.
Розумну, тверезу обережність не треба плутати з боягузтвом. Перша базується на об'єктивній оцінці фактів і передбачає прийняття відповідного даній ситуації рішення. В другому випадку , оцінка також проходить, але рішення так ніколи і не приймається.
Всі три складові, на котрих базується особиста безпека, можливо об'єднати в одне поняття - пильність. Пильність - це стан духу, друга натура обережної людини. Люди, які виховали в собі цю особливість, рідше попадають в небезпечні, кризові ситуації, тому що в змозі їх вчасно прогнозувати та обходити стороною.
Література
Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 1999.
Васильчук М.В., Медвідь М.К., Сачков Л.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ - 2000.
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини - Львів, Афіша, 2000.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000.
Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 2000.
Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ "Каравела" 2001, Львів, Новий світ, 2000.
Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці - Львів, Афіша, 2000.
Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності - Київ, КДТЕУ, 1997.
Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності - Львів, За вільну Україну, 1997.
Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти - Львів, 1997.
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини - Львів, Банківський коледж, 1999.
Лозниця В.С. Психологія та педагогіка - Київ, ЕксОб, 2000.
Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі - Кіровоград, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве