WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Раціональні умови життєдіяльності людини - Реферат

Раціональні умови життєдіяльності людини - Реферат


Реферат на тему
Раціональні умови життєдіяльності людини
План
1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
2. Соціально - політичне середовище
3. Техногенне середовище (техносфера)
4. Психологічні причини свідомого порушення виконавцями вимог безпеки
Література
1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. Хоча за своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу, вона має якісні відмінності від тварин:
характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);
високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;
свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;
мислення та мова, які з'явились в результаті трудової суспільної діяльності.
Найхарактернішою ознакою людини є свідомість, не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності, що властиво навіть тваринному світу, але з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними і з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі.
Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Якщо тварина живе в природі, то людина - в соціумі. Соціум - це особливий спосіб життя особливих істот - людей.
Діяльність людини - це специфічний спосіб ставлення людини до світу, активна взаємодія для досягнення свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певних потреб.
Потреби людини поділяються на фізіологічні, матеріальні та духовні.
Групи потреб:
фізіологічні і сексуальні (у відтворенні людей, в їжі, диханні, рухові, одязі, житлі, відпочинку);
екзистенціальні (потреби в безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);
соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);
престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві);
особистісні (у самовираженні, у самореалізації, тобто в діяльному прояві себе як самостійної, оригінальної, творчої особистості);
духовні (потреби в нових знаннях про навколишній світ, в самопізнанні, залученні до наук, мистецтв тощо);
Перші дві групи потреб є первинними і вродженими, чотири інші - набутими.
Види діяльності: праця, гра, навчання, спілкування. Вони забезпечують існування людини та її формування як особистості.
До типів діяльності належать такі, що будуються за ознаками суспільних відносин, потреб та предметів: перетворювальна, соціальна, духовно-пізнавальна (дослідження), ціннісно-орієнтаційна (пізнання добра і зла), комунікативна, художньо-творча, споживча.
Однією із специфічних форм діяльності є праця, найголовнішою відмінністю якої є те, що людина використовує знаряддя праці, виготовлені знаряддями праці. Тварина цього робити не вміє.
Людина являє собою цілісну єдність біологічного, психічного і соціального рівня, причому не проста їх арифметична сума, а інтегральна єдність, яка є основою до виникнення нового якісного ступеня - особистості. Головною підсумковою властивістю особистості виступає світогляд.
Особливим компонентом особистості є її моральність.
Мета життя розвивається в різноманітних видах діяльності.
Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму
Неможливо вивчати особливості людини, колективу чи суспільства, не враховуючи їх місця в навколишньому середовищі і стану цього середовища. Тому БЖД вивчає людину і її навколишнє середовище саме в системі "людина - життєве середовище".
Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може перебувати в даний час людина і функціонують системи її забезпечення.
Середовище в якому живе і діє людина складається з природного середовища, техногенного та соціально-політичного середовища.
Навколишнє природне середовище в широкому розумінні - космічний простір, а вужчому - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємопов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.
Земля - одна з планет Сонячної системи, відстань до Сонця 150 млн. км., середній радіус - 6371 км, маса Землі становить 1/330000 маси Сонця. Сонце - найголовніша зірка сонячної системи, температура близько 60000С. Земля отримує всього одну двомільярдну частку сонячного випромінювання. Цього досить, щоб обігріти Землю та постачати необхідною енергією весь рослинний та тваринний світ. Атмосфера - це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Маса атмосфери становить менше однієї мільйонної частки загальної маси Землі. До складу атмосфери входять азот - 78.08 %, кисень - 20.95 %, аргон - 0.93 %, вуглекислий газ - 0.027 % та малі домішки водню, неону, гелію, метану, криптону тощо - 0.009%.
За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера(9-18 км), стратосфера (50-55 км), мезосфера(80-90 км), термосфера (вище 90 км до 1000 км), екзосфера(вище 800-1000 км).
За складом повітря виділяють також озоносферу, яка має максимальну концентрацію озону на висотах 20-25 км (є щитом, що захищає все живе на Землі від ультрафіолетового випромінювання Сонця).
У напрямку від Сонця атмосфера (так званий газовий хвіст Землі) може простягатись більше як на 10000 км.
Основні складові атмосферного повітря - азот, кисень, вуглекислий газ - відіграють дуже важливу роль. Азот є обов'язковим компонентом білків, де його міститься 15-19 %.
Кисень необхідний для дихання, активний окислювач. Основне джерело його утворення - це фотосинтез зелених рослин. Близько 80 % всього кисню в атмосферу постачає морський фітопланктон, 20 % виробляє наземна рослинність.
Вуглекислий газ - це обов'язковий компонент фотосинтезу рослин. Більшість СО2 (70 %) поглинається океанами і лише 30% залишається в атмосфері.
У придонних шарах атмосфери, особливо в містах, склад повітря змінюється.
Атмосферні водяні пари і двооксид вуглецю захищають земну поверхню від надмірного охолодження, створюючи так званий парниковий ефект: якби не було атмосфери, то середня температура поверхні земної кулі була б не +15, а -23 С.
Клімат Землі створюється внаслідок взаємопов'язаних процесів теплообміну, вологообміну і загальної циркуляції атмосфери і характеризується середнім показником світла, температури, вологості повітря, рівнем опадів, рівнем радіації, атмосферного тиску, напрямком вітрів тощо.
Великий впливна погоду та життєдіяльність людини мають процеси, які відбуваються на Сонці. Від спалахів сонячної активності змінюється і сама погода, і реакція на її зміни в організмі людини.
Гідросфера - це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70 % поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, ріки, а також льодовики, в яких вода перебуває в твердому стані. Основна частина води(понад 80 %) перебуває в глибинних зонах Землі - в її мантії. Підземна частина гідросфери охоплює ґрунтові, підгрунтові, міжпластові води і води карстових порожнин у легкорозчинних гірських породах (вапняках, гіпсах тощо). Вода є основою існування життя на Землі. Маса води становить 0.25 % маси планети. Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна - з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсяги гідросфери, прісні води становлять менше 3 % її об'єму. Доступною для використання є лише невелика частина прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних
Loading...

 
 

Цікаве