WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище” - Реферат

Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище” - Реферат

блимання, коли сигнал сприймається як безперервний, знаходиться в межах 12..25Гц. світлове відчуття, яке викликає оптична частина спектра електромагнітних хвиль довжиною від 0,38 до 0,77 мк, оцінюється світловим потоком Ф, за одиницю якого приймають люмен /лм/. Поверхнева щільність світлового потоку, що припадає на одиницю площі, називається освітленістю. За одиницю освітленості прийнято люкс /лк/. Орган зору людини здатний бачити об`єкт при освітленості від 0,1 до 10000лк.
Слід знати, що зоровий аналізатор має деякі своєрідні характеристики, такі як: інерція зору, зорове відображення (міражі, гало, ілюзії), видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і безумовної участі в цій діяльності нашого мислення.
Слуховий аналізатор
Слуховий аналізатор є другим за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. Коливання повітря, що діють із визначеною частотою і характеризуються періодичною появою областей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки. Більшість таких коливань мають велике сигнальне значення, тобто несуть інформацію про явища, походження яких послужили причиною цих коливань. Завдяки слуховому аналізатору людина сприймає коливання повітря.
Слуховий аналізатор складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, слухового нерва та системи зв`язку з мозком. Людське вухо сприймає звукові хвилі зі звуковим тиском від 2,10-5 /поріг звукового відчуття/ до 2,102 Па або інтенсивністю /силою звуку/ від 10-12 до 102 Вт/м2 і частотою 16…20000Гц. Коливання частотою понад 20000 Гц називають ультразвуком, а нижче 16Гц - інфразвуком.
Для частот понад 1кГц почуття присутності сигналу виникають при його тривалості близько 0,001сек. Мовне повідомлення сприймається при темпі мови до 160 слів на хвилину. Оптимальний темп - 120сл/хв при перевищенні інтенсивності слів над шумами на 6дБ. За одиницю вимірювання інтенсивності звуку прийнято децибел /дБ/.
Децибел - це відносна величина, яка показує, у скільки разів у десяткових логарифмічних значеннях даний звуковий тиск /сила звуку/ більший від порогового відчуття. Межа відчуття болю становить 130 -140дБ та залежить від частоти.
В наслідок тривалої дії шуму перестають чітко працювати вегетативна /незалежна від нашої свідомості частина нервової системи/ і ендокринна система, вони перестають стабільно регулювати роботу внутрішніх органів, що обумовлює появу гіпертонічної , ішемічної, виразкової та інших хворіб.
Шкірний або тактильний аналізатор сприймає відчуття, які виникають при дії різних механічних подразників на поверхню шкіри у вигляді дотику або тиску. Межі чутливості:
для кінців пальців руки - 3 г/мм2
для поверхні кисті - 12 г/мм2
для п`яти - 250 г/мм2
Тактильний аналізатор має високу здатність до локалізації у просторі. Часова межа тактильного відчуття становить менше 0,1 сек. Особливістю тактильного аналізатора є швидке зменшення відчуття торкання чи тиску. Час адаптації 2…20 сек.
Больова чутливість.
Були виявлені вільні нервові закінчення в епітеліальному шарі шкіри, котрі є, зокрема, спеціалізованими больовими рецепторами. Больові відчуття викликають охоронні рефлекси віддалення від подразника. Тактильна чутливість пов`язана з орієнтувальними рефлексами, зокрема, викликає рефлекс зближення з подразником.
Біологічний сенс болю полягає в тому, що він як сигнал небезпеки, мобілізує організм на боротьбу за самозбереження. Поріг больової чутливості шкіри живота - 20 г/мм2, кінців пальців 300г/мм2. При відчутті болю спостерігається майже пряма залежність між відчуттям та інтенсивністю подразнення в діапазоні до порога чутливості.
Руховий аналізатор дає можливість людині керувати захисними пристроями, ручками, деталями та іншим.
Діапазон швидкостей що розвивається завдяки рухам рук становлять 0,01…8000сан/сек; найчастіше використовуються швидкості 5…300см/сек. Вертикальні рухи руками здійснюються швидше ніж горизонтальні. Рухи до себе здійснюються швидше ніж від себе. Руховий аналізатор можна значно покращити шляхом тренування.
Нюх та смак можуть використовуватись при знаходженні різних відхилень у технологічному процесі та при виникненні небезпеки. У фізіології та психології поширена чотирикомпонентна теорія смаку, згідно з якою існує чотири види смакових відчуттів: солодкого, гіркого, кислого та солоного. Всі інші смакові відчуття є їх комбінацією. Абсолютні межі смакового аналізатора, виражені у величинах концентрацій розчину, майже у 10000 разів вищі від нюхового.
Смакові та нюхові відчуття відбивають не лише властивості речовин, але й стан самого організму.
Температурна чутливість забезпечується тільки двома типами рецепторів. Одні реагують тільки на холод, інші лише на тепло. Абсолютна межа температурної чутливості для теплових рецепторів - 0,2оС, для холодних 0,4оС. диференціальна межа близько 1оС.
Вібраційна чутливість. Спеціальні аналізатори, котрі сприймають вібрацію, поки що не виявлені. Діапазон відчуття вібрацій - від 1 до 10000 Гц. Найбільш висока чутливість виявлена до частот 200…250 Гц.
Органічна чутливість забезпечується вісцеральним аналізатором. Мозок отримує інформацію не лише від навколишнього середовища, але й від самого організму. У внутрішніх органах під дією внутрішніх умов виникають відчуття котрі породжують сигнали, які є необхідною умовою регуляції діяльності внутрішніх органів. Внутрішнє середовище зберігає відносну сталість. Цю властивість американський фізіолог У.Кеннон назвав гомеостазом.
Вестибулярний аналізатор. З ним повязані відчуття положення і переміщення тіла в просторі, а також відповідні їм реакції збоку скелетної мускулатури і внутрішніх органів.
Нормальне функціонування всіх аналізаторів робить людину менше вразливою до різних небезпек.
Література
Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 1999.
Васильчук М.В., Медвідь М.К., СачковЛ.С., Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. Київ - 2000.
Даценко І.І. Гігієна та екологія людини - Львів, Афіша, 2000.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона, Львів, Афіша, 2000.
Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 2000.
Дубицький А.Е. Медицина катастроф М. 1994.
Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ "Каравела" 2001, Львів, Новий світ, 2000.
Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони праці - Львів, Афіша, 2000.
Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності - Київ, КДТЕУ, 1997.
Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності - Львів, За вільну Україну, 1997.
Збірник документів з питань безпеки життєдіяльності в системі освіти - Львів, 1997.
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти, Суми. Університецька книга, 2000.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини - Львів, Банківський коледж, 1999.
Лозниця В.С. Психологія та педагогіка - Київ, ЕксОб, 2000.
Методичний посібник з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, Київ, 1997.
Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі - Кіровоград, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве