WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище” - Реферат

Людина, як елемент системи “Людина – життєве середовище” - Реферат


Реферат на тему
Людина, як елемент системи "Людина - життєве середовище"
План
1. Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою
2. Людина-оператор, як ланка обробки інформації.
3. Біологічні ритми та їх роль в життєдіяльності людини
4. Роль аналізаторів в забезпеченні життєдіяльності людини
Література
1. Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою
Організм людини в оточуючому середовищі
Здоров'я - це стан організму, який характеризується його рівновагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь - яких хворобливих змін. Здоров'я людини визначається комплексом біологічних ( спадкових і набутих ) і соціальних факторів. У преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я дається таке визначення здоров'я:
Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби і фізичних вад.
Вивчення різних аспектів здоров'я як якісної цінності людини та суспільства, вивчення складних взаємозв'язків між чинниками навколишнього середовища та здоров'ям людей є важливим завданням дисципліни "Безпека життєдіяльності".
Для правильного розуміння взаємозв'язку між показниками здоров'я і взаємодію чинників навколишнього середовища в системі "людина - здоров'я - середовище" визначається три взаємопов'язані рівні здоров'я - суспільний, груповий та індивідуальний.
Перший рівень - суспільний - характеризує здоров я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві.
Другий рівень - групове здоров'я, зумовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени.
Третій - індивідуальний рівень здоров'я, який сформовано як в умовах всього суспільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.
Здоров'я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Воно є результатом впливу природних, антропогенних та соціальних факторів.
Усі механізми пристосування людини до навколишнього середовища характеризують адаптацію, яка включає:
а) генетичний рівень - генетичний природний вибір, що забезпечує збереження популяції;
б) фенотиповий рівень - індивідуальне пристосування до нових умов існування за рахунок ієрархічної системи адаптивних механізмів:
зміни обміну речовин (метаболізму); збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу);
імунітету, тобто несприйняття організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють в організм ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників;
регенерації, тобто відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму (загоювання ран тощо);
адаптивних безумовних та умовно - рефлекторних реакцій ( адаптивна поведінка).
З метою оцінки здоров'я населення на думку вчених, цілком припустимо використовувати такі демографічні показники, як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя, тому що демографічні показники - це ще і дуже місткі інтегратори, що характеризують процес розвитку.
Здоров'я людини залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування і їх цінності, соціально - економічних умов, а також стану людини.
Доведено, що приблизно наполовину здоров'я людини визначає спосіб життя. Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім і, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо.
Здоров'ю людини загрожують негативні наслідки науково - технічної революції і урбанізації, антропогенне забруднення природного середовища, погіршення генетичного фонду популяції, недостатнє забезпечення продуктами харчування, нездоровий спосіб життя, низька якість медичної допомоги.
Суттєво на стан здоров'я впливають чинники соціального середовища, демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріальний стан, соціальні відносини, засоби масової інформації, урбанізація, конфлікти тощо.
Соціальні та економіномічні умови, які не забезпечують людей нормальним харчуванням, чистою водою і задовільними санітарно - гігієнічними нормами, в кінцевому результаті позначаються на стані здоров'я населення. Не менший вплив чинять на нього виробничі процеси, в яких ігнорують факти забруднення робочих місць на підприємствах. Неправильне харчування, вживання спиртних напоїв, куріння, недостатнє фізичне навантаження лежать в основі багатьох поширених хвороб. А це, у свою чергу, пов'язане з економічними умовами і політикою держави.
Для вирішення проблеми збереження здоров'я та працездатності людини, продовження її життя в масштабах держави створена система охорони здоров'я. Але бути чи не бути здоровому - насамперед залежить від самої людини.
Ще римський філософ Сенека стверджував: "Уміння продовжити життя - в умінні не скорочувати його". До основних складових здорового способу життя належить:
1. Спосіб життя, який складається з чотирьох категорій:
економічної (рівень життя);
соціологічної (якість життя);
соціально психологічної (стиль життя);
соціально-економічної (устрій життя).
2. Рівень культури, тобто самосвідоме ставлення до самого себе. Тому для здоров'я потрібні знання, які увійшли б у повсякденну звичку людини.
3. Здоров'я в ієрархії потреб, тобто здоров'я повинно займати перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами.
4. Мотивування. Ціну здоров'я більшість людей усвідомлює лише тоді, коли воно значно втрачене.
5. Зворотні зв'язки - нерозумне і довге випробування стійкості свого організму нездоровим способом життя.
6. Настанови на довге здорове життя. Треба вміло мобілізувати резерви свого організму на подолання негараздів життєвого середовища.
7. Навчання здорового способу життя, приклад батьків, санітарна освіта.
2. Людина-оператор, як ланка обробки інформації.
З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов'язані з появою операторської діяльності.
Оператором стали називати людину, яка керувала елементами автоматики та обчислювальної техніки, інших технічних систем.
Під людиною-оператором в ергономіці розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої становить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середовищем завдяки інформаційній моделі та органам керування.
Людина стала невід'ємною і найважливішою частиною системи "людина - машина - середовищеіснування".
Основною формою діяльності людини-оператора є використання та опрацювання інформації.
У загальному випадку діяльність оператора складається із чотирьох етапів: прийняття інформації, оцінка та переробка інформації, прийняття рішення, реалізація (виконання) прийнятого рішення.
У процесі роботи людина переживає різні функційні
Loading...

 
 

Цікаве