WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання курсу «Основи охорони праці» - Реферат

Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання курсу «Основи охорони праці» - Реферат


Реферат на тему:
Виробниче середовище і його вплив на людину. Предмет і завдання курсу "Основи охорони праці"
Людина значну частину свого життя витрачає на працю, яка є основним видом діяльності, оскільки пов'язана з виробництвом суспільно корисних продуктів - матеріальних та ідеальних.
Праця як процес являє собою єдність трьох складників:
самої праці як доцільної діяльності;
предмета праці (те, на що спрямована праця);
знарядь праці.
Зміст праці зумовлюється технікою, технологією, організацією виробництва і виробничим середовищем, тобто рівнем розвитку продуктивних сил суспільства.
Слід знати, що виробниче середовище - це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність.
В свою чергу роботи відрізняються величиною і структурою навантажень, умовами виробничого середовища, що викликає певне трудове напруження організму працівника.
Відмінності в напруженості певних фізіологічних систем зумовлені різними факторами та їх комбінаціями. При цьому виділяють чинники важкості праці, фактори процесу і фактори умов праці.
Фактори важкості праці обумовлюються:
- особливостями трудового процесу;
- умовами виробничого середовища.
Чинники трудового процесу визначають навантаження на м'язову і нервову системи; співвідношення між динамічними і статичними навантаженнями; ритм і темп; кількість інформації, що надходить та перероблюється; монотонність; робочу позу і змінність роботи.
Фактори умов праці включають певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи.
Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:
фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);
нервове напруження (складність розрахунків, особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання);
робоча поза (положення тіла людини і його органів відповідно до засобів виробництва);
монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних варіацій, дій, циклів);
температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;
забруднення повітря;
виробничий шум;
вібрація, обертання, поштовхи;
освітленість у робочій зоні.
Всі ці чинники впливають на здоров'я і працездатність людини. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища та характеру праці.
Слід знати, що для оцінки працездатності застосовуються три групи показників, які характеризують: результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Це виробничі, фізіологічні і психологічні показники (Див. Крушельницька Я. В. "Фізіологія і психологія праці". - К., 2000. Розділ 5.3).
Вивчення факторів виробничого середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких відбувається трудова діяльність людини, а також системи правових заходів з виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та охорони праці - є предметом курсу "Основи охорони праці".
Розглядаючи "Основи охорони праці" як наукову дисципліну, слід визначити, що вона виникла і сформувалася на стику наук про працю і наук про людину.
Наука про охорону праці тісно пов'язана з іншими науками, вона широко використовує найновіші досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках з фізики, хімії, математики, електроніки, медицини, економіки та інших наук.
Важливе місце в розробці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни, як ергономіка, інженерна психологія і фізіологія праці, технічна естетика.
Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення й оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці й відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології і фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов'язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці та ін.). Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.
Охорона праці, працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації та механізації, може бути забезпечена лише за всебічного врахування можливостей людини в трудовому процесі. В правильному розв'язанні цих завдань істотну роль відіграє ергономіка. Ергономіка вивчає проблеми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, обумовлює оптимальні вимоги до засобів і умов діяльності, розробляє методи їх урахування при створенні і експлуатації техніки. Раціональне поєднання можливостей людини і характеристик машини та відповідний розподіл функцій усередині системи істотно підвищують її ефективність і обумовлюють оптимальне використання людиною технічних засобів у відповідності з їх призначенням.
Взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система людина - машина - виробниче середовище) має розглядатися під час проектування й створення безпечних умов праці, вирішення завдань оптимізації. Це і є предметом ергономіки. В період широкого застосування нової техніки в усіх галузях народного господарства проблема оптимізації взаємовідносин людини з машиною і виробничим середовищем стала однією з головних.
Слід наголосити, що умови праці як система елементів та факторів вивчаються, аналізуються, оцінюються в різних галузях науки. Це, передусім, такі наукові дисципліни, як техніка безпеки, технологія виробництва, виробнича санітарія, фізіологія праці, ергономіка, охорона праці, технічна естетика, культура виробництва, організація виробництва та праці, гігієна праці, економіка праці, соціоекологія, управління виробництвом, безпека життєдіяльності та ін.
В конкретних дослідженнях охорона праці як наука базується на таких загальнонаукових підходах: комплексності, системності, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики організації трудової діяльності з урахуванням людського фактора.
Комплексний підхід до охорони праці передбачає врахування організаційних, економічних, соціальних, психологічних, технічних, правових та інших аспектів управління в їх сукупності і взаємозв'язку.
Системний підхід відображає взаємозв'язки між окремими аспектами охорони праці і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шляхів її досягнення, створенні відповідного механізму управління, який забезпечує комплексне планування, організацію та стимулювання роботи з охорони праці.
Системний підхід до вивчення основ охорони праці передбачає застосування різних методів дослідження і, зокрема, фізіологічних, психологічних, статистичних, математичних, соціологічнихтощо.
Методологічною основою курсу є аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій та визначення заходів з поліпшення умов праці.
Головна мета курсу - надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, піднесенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматизму тощо.
Основним завданням охорони праці є гуманізація праці. Під гуманізацією праці розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.
Завданнями охорони праці є також:
віднаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;
запровадження норм гранично допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпечності праці;
розробка та планування заходів з поліпшення умов праці;
забезпечення безпеки виконання робіт працівником;
впровадження технічних засобів і заходів з боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;
розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
Література
1. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
2. Бурдіян Г., Дерев'янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона. - К., 1993.
3. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. Э. А. Арустамова. - М.: Маркетинг, 1999.
4. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
5. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999.
7. Керб Л. П. Производственная санитария и охрана труда. - К., 1985.
8. Количественные оценки тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. - М.: Экономика, 1988.
9. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве