WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Економічні аспекти охорони праці - Реферат

Економічні аспекти охорони праці - Реферат

охорони праці, слід ознайомитися з методами оцінки соціальної й економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
Для оцінки соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці використовуються такі показники:
1. Скорочення кількості робочих місць (?К), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництв, розраховується за формулою:
,
де К1, К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;
К3 - загальна кількість робочих місць.
2. Скорочення чисельності працівників (?Ч), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
,
де Ч1, Ч2 - чисельність працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після здійснення заходу, чол.;
К3 - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (?М) та виробничих приміщень (?Б), приведених до вимог норм охорони праці, визначається за формулами:
, ,
де М1, М2 - кількість машин, механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після проведення заходу, шт.;
М - загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б1, Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після здійснення заходу, шт.;
Б - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму (?Кч) визначається за формулою:
,
де N1, N2 - кількість випадків травматизму відповідно до і після проведення заходу;
Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
5. Зменшення коефіцієнта тяжкості травматизму (?Кт) розраховується за формулою:
,
де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після здійснення заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови:
,
де З1, З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після проведення заходу.
7. Зменшення коефіцієнта тяжкості захворювання:
,
де Дз1, Дз2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до проведення заходу і після проведення;
Nз1, Nз2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності:
,
де Чі1, Чі2 - чисельність працівників, що стали інвалідами до і після заходу, чол.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці:
,
де Чп1, Чп2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після здійснення заходу, чол.
Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 9.2) складається з:
економії від зменшення професійної захворюваності;
економії від зменшення випадків травматизму;
економії від зниження плинності кадрів;
економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Таблиця 9.2
СТРУКТУРА РІЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВІД ПОЛІПШЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ*
Найменування груп показників економії Складові річної економії
Економія від зменшення професійної захворюваності заробітної плати;за рахунок зменшення собівартості продукції;коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму заробітної плати;за рахунок зменшення собівартості продукції;коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів за рахунок зменшення собівартості продукції; збільшення прибутку; у витратах на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах заробітної плати; витрат на лікувально-профілактичне харчування;
витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів
Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ?Д визначається за формулою:
,
де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів;
Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
2. Зростання продуктивності праці:
,
де Зв - вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
Рп - вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму:
,
де Чср - середньорічна чисельність промислово-виробничого пер-соналу;
Зр - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат:
,
де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:
,
де Пд - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності:
Ерз = Ез + Ес + Есс .
Стимулювання заходів з охорони праці здійснюється згідно з розділом IV "Стимулювання охорони праці" Закону України "Про охорону праці".
Так, ст. 29 "Економічне стимулювання охорони праці" визначає, що до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.
Види заохочень визначаються колективним договором (угодою, трудовим договором).
Порядок пільгового оподаткування коштів, спрямованих на заходи щодо охорони праці, визначається чиннимзаконодавством про оподаткування.
Економічне стимулювання націлене на посилення діяльності та зацікавленості підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях, а також підвищення економічної відповідальності власників (адміністрації) підприємств за шкоду, заподіяну несприятливими умовами праці.
Досвід розвинених країн у галузі охорони праці свідчить, що поліпшенню умов праці сприяють такі заходи:
1. Податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці.
2. Диференціювання страхових внесків залежно від частоти і важкості травматизму і професійних захворювань.
3. Вживання санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов охорони праці.
Література
1. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
2. Бурдіян Г., Дерев'янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона. - К., 1993.
3. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. Э. А. Арустамова. - М.: Маркетинг, 1999.
4. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
5. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999.
7. Керб Л. П. Производственная санитария и охрана труда. - К., 1985.
8. Количественные оценки тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. - М.: Экономика, 1988.
9. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве