WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Економічні аспекти охорони праці - Реферат

Економічні аспекти охорони праці - Реферат

10.
В умовах недосконалості ринкових механізмів усі ці витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство. Чинна система пільг і компенсацій не спонукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці витрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства.
З іншого боку, штрафні санкції, а також виплати, що повинні здійснюватися підприємством у разі незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, нині досить значні, а тому змушують будь-якого власника (уповноважений ним орган) серйозно замислитися, що краще: зазнавати величезних збитків (які часом можуть призвести навіть до цілковитого банкрутства), не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя і здоров'я людей та не конфліктуючи з Законом.
Справжній власник, який вміє рахувати гроші, безумовно, обере другий варіант. Адже перелік штрафних санкцій та інших економічних втрат підприємства передбачає: штрафи, що накладаються на підприємство органами державного нагляду за охороною праці; штрафи за кожен нещасливий випадок на виробництві або професійне захворювання; відшкодування шкоди, одноразову допомогу та всі інші виплати особам, які потерпіли на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих; виплати тим підприємствам, установам, організаціям, яким завдано шкоди (наприклад, внаслідок випуску небезпечної техніки, неякісного проектування виробничого об'єкта, нового устаткування, несвоєчасного виконання обов'язків, передбачених угодою з партнером тощо); компенсацію лікарням, іншим медичним та оздоровчим закладам витрат на лікування та реабілітацію потерпілих працівників, на надання їм санаторно-курортних послуг тощо; компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій відповідним інвалідам праці; витрати на виконання рятувальних робіт під час аварій та нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, який одержав професійне захворювання тощо.
Значними також є витрати на пільги й компенсації, передбачені чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови праці (включаючи надання додаткової відпустки, видачу лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому харчових продуктів, оплату регламентованих перерв санаторно-оздоровчого призначення, що надаються під час виконання вібронебезпечних та інших робіт тощо). Отже, ці витрати також повинні враховуватися власником у загальній сумі економічних втрат, що мають місце на даному підприємстві через недостатню увагу до розв'язання проблем охорони праці.
Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат.
Слід знати, що до капітальних вкладень належать одноразові та постійні витрати, спрямовані на:
- створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;
- удосконалення техніки й технології з метою поліпшення умов і охорони праці.
Поточні (експлуатаційні) витрати - це витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують його функціонування в необхідному режимі.
Витрати на здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці розраховуються за формулою:
В = С0 + К0,
де С0 - поточні (експлуатаційні) витрати на здійснення заходів, грн.;
К0 - капітальні витрати на поліпшення умов і охорони праці, грн.
Чималого значення набуває визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці.
Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці розраховується за формулою:
,
де Ер - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);
В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього розраховуються за формулою:
,
де В1 - витрати на заходи з охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави;
В2 - витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами;
В3 - витрати з фонду охорони праці підприємства.
Особливу увагу слід звернути на показники ефективності заходів з поліпшення умов та охорони праці на підприємстві.
Для оцінки результатів заходів з поліпшення умов та охорони праці згідно з методиками, розробленими ВЦНДІОП ВЦРПС та ННДІОП України, запропоновані чотири групи показників:
зміна стану умов і охорони праці;
соціальні;
соціально-економічні;
економічні.
Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.
Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.
Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації, поліпшенням освітленості.
Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі й монотонності праці.
Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.
Зміни стану виробничого середовища за факторами оцінюються різницею абсолютних величин до і після запровадження заходів, а також порівнянням відносних показників, що характеризують ступінь відповідності тих чи інших факторів гранично допустимим концентраціям (ГДК), гранично допустимим рівням (ГДР) або заданим.
Комплексна оцінка зміни стану умов праці здійснюється за показниками приросту кількості робочих місць, на яких умови праці приведені у відповідність до нормативних вимог.
Соціальні результати заходів з поліпшення умов і охорони праці визначаються за такими показниками:
збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами) таскорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці;
зниження рівня виробничого травматизму;
зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці;
зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності;
зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці.
Для оцінки соціальних результатів можуть також використовуватись інші показники (ступені задоволення працею та її престижності тощо).
Показники соціальної та соціально-економічної ефективності розраховуються як відношення величини соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, необхідних для їх здійснення.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії за рахунок зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві.
Вивчаючи економічні аспекти
Loading...

 
 

Цікаве