WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Організація охорони праці на виробництві - Реферат

Організація охорони праці на виробництві - Реферат

теперішнього (досягнутого раніше).
Зобов'язання колективного договору (угоди) певною мірою повинні відповідати принципам економічного стимулювання та матеріальної відповідальності за стан охорони праці.
Це означає, з одного боку, що підприємство повинно бути готовим відшкодувати всі збитки від незабезпечення нормативних умов праці, від аварій та нещасних випадків (профзахворювань).
Конкретні ж посадові особи та працівники, з вини яких це сталося, повинні знати, що за колективним договором (угодою) та відповідно до чинного законодавства вони зобов'язані відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків.
З іншого боку, економічний механізм управління охороною праці має передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно виконують законодавчі та інші нормативні акти з цих питань, не допускають порушень вимог особистої та колективної безпеки, беруть активну участь та виявляють ініціативу в здійсненні заходів з підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Оплата праці, премії (в тому числі встановлення спеціального виду преміювання), винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці, моральні заохочення - все повинно використовуватися для того, щоб належним чином оцінити особистий внесок працівника. І саме колективна угода, як свідчить стаття 29 Закону "Про охорону праці", має встановлювати будь-які види заохочень за сумлінне ставлення до виконання завдань охорони праці.
Зобов'язання колективного договору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ має містити не лише вимоги власника (адміністрації підприємства), а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом та пристроями, обов'язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Кожен працівник підприємства зобов'язаний виконувати положення колективної угоди з тих питань охорони праці, які його стосуються.
Законом "Про охорону праці" передбачено, що за допомогою колективної угоди необхідно вирішувати й низку інших важливих питань соціального характеру, а саме:
встановлювати розмір вихідної допомоги (але не менше тримісячного заробітку) працівникові, який змушений розірвати трудовий договір з причин невиконання власником вимогзаконодавства та зобов'язань колективної угоди з охорони праці;
визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому продуктів, якщо робота працівників має роз'їзний характер;
встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці (зі збереженням середнього заробітку) для можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження навчання з охорони праці.
Виходячи з Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, колективна угода може також визначати з тією ж метою термін вивільнення від основної роботи членів згаданої комісії.
Залежно від характеру виробництва, складу трудового колективу, специфіки галузі в колективному договорі (угоді), визначаються зобов'язання щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці інвалідів, неповнолітніх, пенсіонерів, осіб, які тимчасово залучаються до виконання громадських робіт за угодами з центрами зайнятості населення тощо.
Враховуючи, що найголовнішою проблемою суспільства є поліпшення становища жінок, необхідно приділяти особливу увагу зобов'язанням щодо поліпшення умов їхньої праці, санітарно-побутового та медичного обслуговування, вивільнення від важких, шкідливих робіт та нічних змін.
Важливо, щоб усі ці заходи мали економічну основу та інженерно-технічне забезпечення, щоб скорочення праці жінок на важких, шкідливих, нічних роботах проводилося не примусово, адміністративними методами, а з урахуванням інтересів трудівниць, шляхом матеріального стимулювання, впровадження додаткових пільг за рахунок підприємства (скажімо, надання жінці легшої роботи зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою; призначення жінці передпенсійного віку щомісячної грошової допомоги в розмірі, не меншому від державної пенсії на період, що залишився до пенсії тощо).
До трудових договорів забороняється включати умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством, колективною угодою становище працівників.
Додатком до колективного договору є план "Комплексних інженерно-технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій". Загальну суму коштів з фонду охорони праці підприємства, що асигнується на їх виконання, обумовлюють у тексті угоди. Ці кошти є цільовими і можуть використовуватися на цільові заходи та засоби.
У відповідності з Законом "Про охорону праці" наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31 березня 1994 р. № 27 затверджено єдину систему показників обліку умов і безпеки праці - Форму № 1-ПВ (умови праці) (див. додаток).
Форма № 1-ПВ включає розділи:
1. Стан умов праці:
- чисельність усіх працівників облікового складу, з них зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам;
- чисельність працівників, які працюють у нічну зміну;
- працюють на роботах, заборонених чинними нормативними актами про охорону праці.
2. Пільги та компенсації за роботу у шкідливих умовах:
- чисельність працівників, яким за роботу в шкідливих умовах встановлено: додаткові відпустки; безкоштовне лікувально-профілактичне харчування; підвищені тарифні ставки; доплати за умови та інтенсивність праці;
- чисельність працівників, які мають право на пенсію на пільгових умовах.
Література
1. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
2. Бурдіян Г., Дерев'янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона. - К., 1993.
3. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. Э. А. Арустамова. - М.: Маркетинг, 1999.
4. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
5. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999.
7. Керб Л. П. Производственная санитария и охрана труда. - К., 1985.
8. Количественные оценки тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. - М.: Экономика, 1988.
9. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве