WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Державне управління охороною праці в Україні - Реферат

Державне управління охороною праці в Україні - Реферат

освоєння випуску конкурентоспроможної продукції.
Для відкриття фінансування з Державного інноваційного фонду потрібно подати до його відділення інноваційну пропозицію, визначити коло питань, з яких потрібно формувати інноваційні пропозиції. Одержувати фінансування з Державного інноваційного фонду доцільно централізовано через Держнаглядохоронпраці, що дозволить здійснювати державний контроль за роботами, які виконувалися б за рахунок Державного інноваційного фонду.
Проте це джерело фінансування наразі незадіяне.
Важливе значення набуває фінансування заходів з охорони праці за рахунок кредитів.
Фінансування за рахунок кредитів державних та комерційних банків, подібно до практики, поширеної в інших країнах, повинно сприяти науково-технічному прогресові й розвитку виробництва в Україні. Наприклад, збільшення випуску нових видів продукції в Південній Кореї за 17 років у 36,6 раза досягнуто значною мірою у зв'язку зі зростанням витрат на науку в 220 разів. Це сталося, зокрема, завдяки могутній банківській підтримці. Кредити в Південній Кореї насамперед направлялися на науково-технічний прогрес, у той же час як в Україні 90% кредитів спрямовано в торгівлю.
Розглядаючи державне управління охороною праці, слід ознайомитися з організацією контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
Розрізняють державний, відомчий та громадський контроль за охороною праці.
Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
Департамент державного нагляду за додержанням законодавства про працю;
Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, які здійснюють нагляд за дотриманням умов санітарного законодавства.
Відомчий контроль за охороною праці здійснюють місцеві державні адміністрації і Ради народних депутатів у межах відповідної території, які:
- забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
- здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.
Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці в галузі здійснюють міністерства та відомства.
Так, контроль за дотриманням законодавства про працю здійснює державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України.
Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють:
трудові колективи через вибраних ними уповноважених;
профспілки в особі своїх вибраних органів і представників.
Уповноважені діють відповідно до положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється на підприємстві на підставі типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці.
Профспілки здійснюють контроль за дотриманням власником законодавчих та інших нормативних документів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, відповідного виробничого побуту для працівників і забезпечення їх засобами колективного та індивідуального захисту.
Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, хід виконання відповідних програм поліпшення гігієни і безпеки праці, зобов'язань колективного договору (угоди), вносити власникові чи державному органу управління охороною праці пропозиції з питань охорони праці та одержувати від них аргументовані відповіді.
Рис. 7.1. Державний нагляд та громадський контроль за станом охорони праці
Особливого значення в ринкових умовах набуває створення ефективної системи управління охороною праці - організаційно-нормативної та фінансово-економічної основи для реалізації державної політики в цій галузі.
Відомо, що в радянській системі управління охороною праці пріоритет віддавався не організуючим, а контролюючим функціям на всіх рівнях управління. При цьому держава і працедавець виступали в одній особі.
Перехід суспільства до широкого використання ринкових відносин, поява різноманітних форм власності потребують розробки нових методологічних підходів до побудови сучасної моделі управління охороною праці на національному, реґіональному і виробничому рівнях, гнучкішої і прийнятної для різних господарських структур і форм власності.
Є потреба в подальшому розвитку законодавства про охорону праці, розробці на його основі нових законодавчих актів, які б регламентували різні аспекти цієї багатогранної роботи.
Гостро стоїть питання вдосконалення усталеної системи надання пільг та компенсацій за несприятливі умови праці, яка в нинішньому вигляді не спонукає ні працедавців, ні самих працівників вживати заходів щодо поліпшення згаданих умов.
Потрібно всіляко активізувати науку про охорону праці. Чекають свого вивчення і розв'язання проблеми компенсації та мінімізації техногенних і професійних ризиків, створення ринкового механізму соціального захисту найманих працівників у вигляді збалансованої системи державних і ринкових регуляторів.
Невідкладним є завдання створення вітчизняної промисловості засобів індивідуального та колективного захисту працюючих, наукового її забезпечення.
Неабиякого значення набуває соціальне страхування, яке є важливим чинником соціального захисту населення.
Прийнято Закон "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності".
Соціальне страхування являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку громадян, насамперед працюючих, і членів їх сімей у разі втрат ними з незалежних від них обставин (захворювання, нещасний випадок на виробництві) заробітку (доходу), а також здійснення заходів, пов'язаних з охороною здоров'я застрахованих осіб.
Кошти на вказані цілі формуються шляхом сплати страхових внесків.
Слід звернути увагу на характерні риси обов'язкового страхування.
Джерелом фінансування обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань є внески власників (підприємств), обчислені від витрат на оплату праці та включені у собівартість продукції (необхідні витрати по відтворенню робочої сили).
Література
1. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
2. Бурдіян Г., Дерев'янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона. - К., 1993.
3. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. Э. А. Арустамова. - М.: Маркетинг, 1999.
4. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
5. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999.
7. Керб Л. П. Производственная санитария и охрана труда. - К., 1985.
8. Количественные оценки тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. - М.: Экономика, 1988.
9. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве