WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Виробничі шкідливості, методи захисту від їх негативного впливу - Реферат

Виробничі шкідливості, методи захисту від їх негативного впливу - Реферат

требования", ГОСТ 12.4.002-74 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования".
Серед виробничих шкідливостей виділяють також випромінювання.
Джерела випромінювань мають місце в різних галузях виробництва: промисловості, сільському господарстві, медицині, атомній енергетиці (ядерні реактори). Ризик опромінення виникає також під час роботи на рентгенівських установках, з радіоактивними ізотопами, при дефектоскопії металів, контролі якості зварних з'єднань, під час роботи на комп'ютерах тощо.
Розглянемо дію випромінювання на людину під час праці та методи захисту від його негативного впливу.
Слід знати, що випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне.
Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків.
До іонізуючих випромінювань належать ?-, ?-, ?-випромінювання, потоки нейронів та інших ядерних часток. Іонізуюче випромінювання, проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, порушує функції центральної нервової системи, що в свою чергу, викликає порушення функції залоз внутрішньої секреції, зміни судинної проникності. Внаслідок цих змін порушується нормальний перебіг біохімічних процесів та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби. Діючи на шкіру, іонізуюче випромінювання викликає опіки або сухість, випадіння волосся, під час дії на очі - катаракту.
Захист від іонізуючих випромінювань забезпечується такими засобами та методами:
ізоляцією чи огородженням джерел випромінювань за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів;
обмеженням часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні;
віддаленням робочого місця від джерел випромінювання;
використанням дистанційного керування;
застосуванням приладів сигналізації і контролю;
використанням засобів індивідуального захисту.
У виробничих умовах має місце і ультрафіолетове випромінювання, джерелами якого є електродугове зварювання, газорозрядні лампи тощо.
Дія ультрафіолетового випромінювання полягає в порушенні поділу та загибелі клітин. Великі дози цього випромінювання можуть призвести до уражень шкіри та органів зору.
До засобів захисту від нього належать:
екранування джерел випромінювання;
огородження робочих місць ширмами, щитами;
індивідуальні засоби захисту (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри, щитки зі світлофільтрами).
Слід також звернути увагу на електромагнітне випромінювання.
Електромагнітні випромінювання - це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються. Головними їх джерелами є телевізійні передавачі та радіолокаційні станції, пристрої сотового та інших видів радіозв'язку, високовольтні мережі електропередач, електротранспорт, установки радіозв'язку, комп'ютерна техніка. Підвищений рівень електромагнітних випромінювань шкодить здоров'ю людини. Передусім від цього страждають нервова і серцево-судинна системи, виникають головний біль, зниження точності робочих рухів, млявість, перевтома, порушення сну.
Електромагнітні поля утворюються також в атмосфері при атомних вибухах.
Слід знати основні види захисту від електромагнітного випромінювання, до яких належать:
зменшення випромінювань безпосередньо біля джерела;
дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;
організаційні заходи (проведення доземетричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);
застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).
Лазерне випромінювання має місце в техніці, медицині, де використовуються лазери. Найістотніше лазерне випромінювання впливає на очі (ушкодження сітківки очей).
Серед засобів захисту виділяють:
застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисні екрани;
системи блокування та сигналізації;
огородження лазерно-небезпечної зони;
індивідуальні засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, спецодяг, рукавиці).
Особливу увагу слід звернути на правила роботи з комп'ютерами.
Дослідження свідчать, що при роботі за комп'ютером мають місце небезпечні та шкідливі фактори, які поділяються на фізичні та психофізичні.
До фізичних чинників належать:
- підвищення значення напруги електричного поля;
- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
- підвищений рівень статичної електрики;
- підвищений рівень іонізації повітря.
До психофізичних факторів належать:
- статичні та динамічні перенавантаження;
- розумове перенапруження;
- перенапруження зору при роботі за екранами пристроїв.
Тому слід виконувати такі рекомендації щодо режиму роботи:
через кожну годину праці необхідно робити перерву 5-10 хв., а через 2 години - 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.
Велике значення має економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці.
Для економічної оцінки впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці необхідно проаналізувати ряд показників по цеху, дільниці, робочому місцю до проведення і після проведення заходів від їх негативного впливу.
Такими показниками є:
1) випуск продукції за зміну;
2) середня тривалість виконання основної виробничої операції;
3) питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу;
4) питома вага допоміжного часу в оперативному часі;
5) питома вага втрат робочого часу в змінному фонді робочого часу;
6) питома вага бракованої продукції в загальному випуску.
На основі цих показників можливо розрахувати вплив виробничих шкідливостей на ефективність праці.
Так, коефіцієнт впливу зниження шуму на ефективність праці за показниками, величини яких зростають після проведення заходів (випуск продукції, питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу) визначається за формулою:
,
апо показникам, числові значення яких повинні зменшитися при зменшенні, наприклад, шуму (витрати часу на операцію, процент браку) за формулою:
,
де а1 - величина показника після проведення заходів,
а0 - величина показника до проведення заходів.
Загальний коефіцієнт впливу шуму на ефективність праці
.
Можливий ріст продуктивності праці за рахунок зниження шуму визначається за формулою:
.
Література
1. Безопасность. Учебное пособие. - М., 1995.
2. Бурдіян Г., Дерев'янко В., Кривульченко А. Навколишнє середовище та його охорона. - К., 1993.
3. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие / Под ред. Э. А. Арустамова. - М.: Маркетинг, 1999.
4. Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. Основи охорони праці. - К.: Просвіта, 1997.
5. Денисенко Г. Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1985.
6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999.
7. Керб Л. П. Производственная санитария и охрана труда. - К., 1985.
8. Количественные оценки тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. - М.: Экономика,
Loading...

 
 

Цікаве