WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування - Реферат

Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування - Реферат

умови праці санітарні норми.
Виділяють таку класифікацію санітарних норм:
за призначенням: проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підприємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окремих видів виробничих шкідливостей;
за обов'язковістю застосування: обов'язкові та рекомендовані;
в залежності від впливу умов праці на організм людини: оптимальні й допустимі;
в залежності від сфери застосування: загальні та галузеві;
в залежності від терміну дії: постійні та тимчасові.
Вивчаючи умови праці, слід ознайомитися з нормативними документами з умов праці.
Обладнання робочих місць та умови праці на цих місцях мають відповідати вимогам нормативних документів:
- розміри та обладнання виробничих приміщень повинні відповідати вимогам СН 245-71 (Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий) і ОНТП-24-86 (Общесоюзные нормы технологического проектирования), а допоміжних - СниП 2.09.04-82 (Строительные нормы и правила), наприклад:
для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми встановлюють на одного працюючого: обсяг виробничого приміщення не менше 15 м3, площу - не менше 4,5 м2. На підприємствах передбачаються кабінети психофізіологічного розвантаження, приміщення для виконання фізичних вправ, санітарно-побутові приміщення;
- метеорологічні умови (температура, відносні вологість та рухомість повітря) в робочій зоні мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88;
- концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони (газо-, паро- або пилоподібних) не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації, встановлені ГОСТ 12.1.005-88;
- параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість, показники освітленості мають відповідати вимогам СНиП П-4-79;
- рівні шуму та вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 і Санітарними нормами допустимих рівнів шуму на робочих місцях - для шуму та ГОСТ 12.1.012-78 - для вібрації;
- рівні звукового тиску ультразвуку не повинні перевищувати допустимих значень по ГОСТ 12.1.001-83, а інфразвуку - СН 22-74-80;
- щільності потоку енергії інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань не мають перевищувати допустимих значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 і Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень - для інфрачервоних випромінювань;
- рівні лазерних випромінювань не мають перевищувати гранично допустимі значення по СНиП 2392-81.
Чинні санітарно-гігієнічні норми для робочих місць наведені у книжці "Справочник по охране труда на промышленных предприятиях" (К. Н. Ткачук, Д. Ф. Иванчук, Р. Н. Сабарко, А. Г. Степанов. - К.: Техніка, 1991. - 285 с.).
Слід зазначити, що санітарні норми широко застосовуються при аналізі умов праці і запровадженні заходів з їх поліпшення. Аналізуючи умови праці, визначають індекс відповідності фактичних умов нормативним за формулою:
,
де Уф - фактичне значення елемента умов праці;
Ун - нормативне значення елемента умов праці.
Особливе значення набуває оцінка умов праці й визначення ступеня шкідливості та небезпечності умов праці.
Студентам слід ознайомитися з методикою інтегральної бальної оцінки важкості праці.
Згідно з цією методикою розроблено таблицю з критеріями бальної оцінки санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється бал від 1 до 6 залежно від кількісного його значення, що відповідає кількості категорій важкості праці (Додаток 1). Так, один бал отримають ті елементи, значення яких відповідають стандартам або нижчі від санітарних норм і гранично допустимих рівнів (концентрацій), два бали - які відповідають гранично допустимим рівням (концентраціям). Більш високі бали диференціюються в залежності від величини перевищення норми або кратності перевищення гранично допустимого рівня (концентрації). Наприклад, трьома балами оцінюється промисловий пил, рівень якого перевищує гранично допустимий і дорівнює 5 мг/м3, а шістьма балами - пил, рівень якого сягає понад 30 мг/м3.
Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури.
Загальна інтегральна оцінка важкості праці визначається за формулою:
балів,
де Хопр - визначальний елемент, який отримав найвищу оцінку, найбільше балів;
?Хі - середня арифметична сума всіх біологічно значимих елементів без врахування Хопр;
n - загальна кількість факторів.
Виходячи з інтегральної оцінки визначається категорія важкості.
Таблиця 2.1
Категорія важкості праці І ІІ ІІІ ІV V VІ
Інтегральна бальна оцінка до 18 від 19 до 33 від 34 до 45 від 46
до 53 від 54 до 58 від 59 до 69
Доплати за умови праці - - 4-8% 12-16% 20% 24%
Оцінка умов праці на основі визначення важкості праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до сприятливих чи несприятливих, а також може бути застосована на підприємстві як основа розробки системи пільг та компенсацій за несприятливі умови.
Слід також ознайомитися з типовою методикою оцінки умовпраці, за якою фактичний стан умов праці визначається на робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими умовами, особливо важкими й особливо шкідливими на основі гігієнічної класифікації факторів. Оцінка проводиться за даними атестації робочих місць і спеціальних інструментальних замірів, які відображаються в карті умов праці на робочих місцях (Додаток 2).
Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища та важкості праці визначається в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці (Додаток 3).
Кількість балів по кожному фактору проставляється в карті умов праці. При цьому для оцінки впливу даного фактора на умови враховується час його дії протягом зміни.
Хфак = Хст Т,
де Хст - ступінь шкідливості фактора, або важкості праці;
Т - відношення часу дії даного фактора до тривалості зміни.
Таблиця 2.2
Хфак, бал. Розмір доплати до тарифної ставки
Шкідливі і важкі умови до 2 х
2.1-4.0
4.1-6.0 4
8
12
Особливо шкідливі та особливо важкі умови 6.1-8.0
8.1-10.0
понад 10 16
20
24
У сучасних умовах неабиякого значення набуває атестація робочих місць. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. за № 442 визначено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (див. додаток 4) і Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці (див. додаток 5).
Слід ознайомитися з цими документами.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних чинників, що впливають на здоров'я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності.
Атестація робочих місць передбачає:
комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці та відповідність їх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
виявлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
санітарно-гігієнічне дослідження чинників виробничого середовища, визначення ступеня важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільги;
аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Після проведення атестації за даними лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на

 
 

Цікаве

Загрузка...