WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБезпека життєдіяльності (БЖД), Охорона праці → Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування - Реферат

Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування - Реферат

якого випускають певну продукцію і відбуваються зміни в умовах праці.
Вивчення особливостей управління в матеріальному виробництві дало змогу виявити систему взаємопов'язаних нормативно-правових, техніко-організаційних, соціально-економічних, природно-екологічних і техногенних чинників, що визначають умови праці. Вони залишаються постійними за будь-якого способу виробництва й форм власності, змінюються лише характер, форма та спрямованість їх впливу на формування умов праці. Тож, сутність умов праці виявляється лише при розкритті внутрішньої єдності й підпорядкуванні складових елементів, які беруть участь у процесі праці, в їх взаємодії й взаємозумовленості. Вона розкривається при послідовному переході від одиничного до загального, у вияві шляхом розгляду чинників і елементів, що формують умови індивідуальної, а потім суспільної праці.
Необхідно знати, який вплив на умови праці справляють загальні та специфічні економічні закони. Планомірне використання законів уможливлює визначення певного кола завдань, яке потрібно виконати в прогнозно-плановому періоді, виявити чинні стимули, що спонукають до створення сприятливих і безпечних умов праці, розв'язати протиріччя, досягти окреслення цілей.
Закон відповідності виробничих відносин рівню та характеру розвитку продуктивних сил взаємопов'язаний з умовами праці таким чином: рівень розвитку продуктивних сил визначається ступенем розвитку техніко-організаційних чинників, що формують умови праці, а рівень виробничих відносин - соціально-економічними чинниками. Можливості планового управління умовами праці завжди обмежені, оскільки вони зумовлюються розвитком продуктивних сил. Вони є рушієм технічного прогресу. Протиріччя продуктивних сил і виробничих відносин і його розв'язання шляхом приведення обох елементів у відповідність - джерело та рушій суспільного прогресу, який надає специфічну спрямованість процесу вдосконалення управління умовами праці за допомогою використання соціально-економічних чинників.
Форма власності визначає характер управління умовами праці через розв'язання протиріч як усередині виробничих сил, так і продуктивних сил, і виробничих відносин. А відтак умови праці та формування ринкових відносин поліпшуються шляхом відновлення розвитку виробничих сил. Вияв дії закону економії часу і зростання продуктивності праці лише підсилює протиріччя в умовах праці. Дія закону відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил взаємопов'язана і взаємообумовлена з дією закону зростання продуктивності праці, тому що завдяки розвитку продуктивних сил суспільство скорочує необхідні затрати праці на виготовлення предметів особистого і суспільного використання.
Головними критеріями вдосконалення речових елементів продуктивних сил є технічні та економічні. При цьому технічні критерії, виявляючись в органічному поєднанні конструктивності й технологічності об'єкта, знаходять свою конкретно-історичну визначеність через економічні критерії.
Особливість управління умовами праці полягає в тому, що до неї входять як базові виробничі (другорядні, проміжні), так і надбудовані (третинні, що виходять на поверхню) відносини. В цьому розумінні управління умовами праці є соціально-економічною категорією.
Конкретні управлінські форми виконують подвійну функцію, що свідчить про наявність прямих і зворотних зв'язків системи економічних законів із механізмом управління умовами праці.
З одного боку, завдяки наявності конкретних управлінських форм, закони прямо впливають на управління, як на сукупність перенесених виробничих відносин, що перебувають у проміжних і поверхневих прошарках економічної діяльності. З іншого боку, ці форми, як складові частини механізму управління, виконують роль зворотних зв'язків законів з управлінням, тобто саме через них людина своєю діяльністю впливає на зміну умов реалізації економічних законів у процесі управління умовами праці.
Отже, метою управління є сукупність діалектично взаємопов'язаних і взаємозумовлених інтересів працівників і суспільства, спрямованих на задоволення потреби в праці та її ефективному використанні, збереження або підтримку здоров'я тих, хто працює. Загальними завданнями управління умовами праці є такі: забезпечення повної реалізації конституційного права та обов'язків громадян працювати, права на безпечні й здорові умови праці (ст. 43 Конституції України); підвищення ефективності на основі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища згідно з національною програмою. Вказані цілі взаємопов'язані й цілковито відповідають вимогам, що стосуються їх формування як об'єкта управління. Вони відображають інтереси громадян, а також суспільства загалом і зумовлені дією об'єктивних економічних законів, а їх змістова основа відповідає меті виробництва.
Особливу увагу слід звернути на класифікацію факторів, що впливають на формування умов праці.
Згідно з методикою науково-дослідного інституту праці (НДІ праці) виділяють три групи чинників, що впливають на формування умов праці (див. рис. 2.2).
Соціально-економічні фактори Техніко-організаційні фактори Природні фактори
нормативно-правові економічні соціально-психологічні суспільно-політичні предмети та продукти праці засоби праці технологічні процеси організація виробництва, праці та управління географічні біологічні геологічні
Умови праці
санітарно-гігієнічні психофізіологічні естетичні соціально-психологічні технічні
Вплив умов праці
на здоров'я та працездатність людини на ставлення до праці та задоволеність працею на ефективність праці та інші економічні показники на рівень життя і розвиток людини
Рис. 2.2. Класифікація факторів формування умов праці, елементи умов праці та напрямки впливу умов праці на працівника
Перша група - соціально-економічні фактори, дія яких обумовлює характер умов праці.
Серед них виділяються підгрупи:
а) нормативно-правові;
б) соціально-психологічні;
в) економічні;
г) суспільно-політичні.
Друга група - техніко-організаційні фактори, що впливають на формуванняумов праці на робочих місцях, дільницях, цехах.
Серед них виділяються такі підгрупи:
а) предмети та продукти праці;
б) засоби праці;
в) технологічні процеси;
г) організаційні форми виробництва, праці та управління.
Третя група - природні фактори, дія яких не лише обумовлюється особливостями природного середовища, а й передбачає додаткові вимоги до устаткування, технології, організації виробництва та праці.
Серед них виділяються такі підгрупи:
а) географічні (кліматичні зони);
б) біологічні;
в) геологічні.
Слід знати, що включає кожна група і підгрупа чинників.
Розглядаючи умови праці, виділяють такі елементи умов праці, які безпосередньо визначать ці умови на робочих місцях:
1. Санітарно-гігієнічні, які характеризують виробниче середовище під впливом предметів та засобів праці, а також технологічних процесів (промисловий шум, вібрація, промисловий пил, випромінювання, токсичні речовини тощо).
2. Психофізіологічні, що обумовлені процесом праці (фізичне навантаження, нервово-психічна напруга, робоча поза та ін.).
3. Естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструктивне рішення робочого місця, освітлення, функціональна музика тощо).
4. Соціально-психологічні, які характеризують взаємовідносини в трудовому колективі (соціальний клімат).
5. Технічні (рівень механізації праці).
Відповідно до прийнятої класифікації (гігієнічна класифікація праці № 413786), умови і характер праці за ступенем шкідливості і небезпечності поділяють на оптимальні, допустимі, а також шкідливі та небезпечні.
Слід знати, які умови і характер праці вважаються оптимальними, шкідливими та небезпечними (див. термінологічний словник ключових понять (категорій)).
Регламентують
Loading...

 
 

Цікаве